65 українських військовополонених нібито загинули в авіатрощі Іл-76 і нібито – бо російський літак, який доправляв їх для обміну, збили ЗСУ. Про падіння літака у Бєлгородській області РФ повідомив її губернатор В'ячеслав Гладков близько 10 ранку 24 січня. Інформпростір одразу ж заполонили меседжі російської пропаганди, які намагались розвинути саме цю версію – що Україна збила літак з українськими військовополоненими. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розібрались, що насправді відомо напевне і що не так з заявами Росії.
Точно відомо: де впав літак
У телеграм-каналі очільник Бєлгородської області В’ячеслав Гладков о 10:48 повідомив: «Пригода в Корочанському районі. Зараз на місці працюють слідча група та співробітники МНС».
Вибух на місці падіння російського військово-транспортного літака, зафільмований очевидцями у центрі села Яблонове Бєлгородської області 24 січня 2024 року
Російські телеграм-канали «Важные истории» та «Медиазона» визначили місце, де свідки зняли відео авіатрощі: це центр села Яблонове Корочанського району Бєлгородської області РФ.
І це єдине, що напевне відомо.
Маршрут
Версія РФ
Іл-76 злетів з підмосковного аеродрому «Чкаловський» і мав сісти у Бєлгороді. Тобто, рухався на південний захід у напрямку кордону з Україною.
Що не так
Прив’язка відео падіння літака до місцевості «Важных историй» свідчить: той летів у протилежному напрямку від Бєлгорода – на північний схід углиб території Росії.
Реконструкція траєкторії Іл-76 перед падінням показує, що він рухався у протилежному від Бєлгорода напрямку на північний схід
Такий курс літака теоретично міг свідчити про виконання маневру перед заходом на посадку, припустив в ефірі Радіо Донбас Реалії авіаексперт Костянтин Криволап.
Жертви
Станом на першу половину дня 25 січня у РФ не опублікували жодних відео чи фото, на яких можна було би побачити останки десятків загиблих людей. На тих матеріалах, що є, Донбас Реалії також знайшли лише уламки Іл-76.
Версія РФ
«Інтерфакс» з посиланням на Міністерство оборони РФ повідомив: «На борту перебували 65 полонених військовослужбовців ЗСУ, яких перевозили до Бєлгородської області для обміну, 6 членів екіпажу та 3 супроводжуючих». Нібито обмін полоненими мав відбутися у другій половині дня на прикордонному пункті пропуску «Колотилівка» (майже 100 км на північний захід від Бєлгорода).
ГУР МО України, а згодом і омбудсман Дмитро Лубінець, підтвердили, що на 24 січня дійсно планували обмін полоненими. Інформацію про полонених на борту літака у ГУР перевіряли.
Згодом у військовій розвідці повідомили: «Наразі Україна не володіє достовірною та вичерпною інформацією з приводу того, хто саме перебував на борту літака та в якій кількості».
Що не так
- Максим Колесніков, ветеран ЗСУ та колишній військовополонений, зазначив у коментарі програмы Радіо Свобода «Свобода Live»: його транспортували для обміну, у тому числі, й таким самим літаком. «Уявити собі ситуацію, про яку вони пишуть, що нібито в літаку було 65 полонених і 3 супроводжуючих, неможливо. Тому що ти летиш у величезному літаку, де сидить купа людей, так, у них зв’язані руки, але у них вільні ноги. Уявити, що троє людей можуть за ними прослідкувати, неможливо. У разі чого використати вогнепальну зброю в літаку – неможливо, він може впасти, всі загинуть. Тоді охоронців з нами летіло, може, 20 людей, багато їх було», – розповів Колесніков;
- Наразі журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) встановили особи тільки членів екіпажу. Також їхню загибель підтвердили родичі. Це 36-річний командир корабля Станіслав Беззубкін, штурман корабля Олексій Високін, 38-річний бортінженер Андрій Пілуєв. Усі вони – військовослужбовці 117-го військово-транспортного авіаційного полку із дислокацією в Оренбурзі;
- До моргу Бєлгорода 24 січня привезли 5 тіл. Ця кількість відповідає числу членів екіпажу Іл-76, зазначив представник військової розвідки Андрій Юсов. Також він зауважив, що російським рятувальникам не дозволили оглянути місце події, а перед вильотом ФСБ заборонило піднятися на борт двом високопосадовцям, які мали ним летіти.
Причина авіатрощі Іл-76
Версія РФ
Версію про причетність України та західних зразків озброєнь – ЗРК Patriot чи IRIS-T – до падіння літака озвучив на пленарному засіданні Андрій Картаполов, керівник комітету Держдуми РФ з оборони.
Він заявив, нібито керівництво України знало про обмін і було поінформоване, що полонених транспортуватимуть цим літаком. А за «15 хвилин до виходу літака в зону їм було передано повну інформацію». Картаполов стверджує: літак збили для того, аби зірвати обмін.
На місці падіння військово-транспортного літака у Бєлгородській області РФ
Що не так
- У ГУР МО спростували заяву Картаполова про нібито сповіщення Росією про плани щодо доправлення цим Іл-76 українських військовополонених: «…українську сторону не було поставлено до відома про необхідність забезпечення безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у визначений період часу, як неодноразово робилось в минулому»;
- У Генштабі ЗСУ звернули увагу: упродовж тижня зросла кількість військово-транспортних літаків, що сідали на аеродромі Бєлгорода. Ці літаки постачали ракети, якими російські військові били по Харківщині. «Збройні Сили України будуть і надалі вживати заходів зі знищення засобів доставки, контролю за повітряним простором для знищення терористичної загрози, в тому числі на Бєлгородсько-Харківському напрямку», – запевнили у ЗСУ. Проте прямо свою причетність до збиття літака – не підтвердили;
- Станом на вечір 24 січня через низьку якість матеріалів з місця авіакатастрофи достеменно не можливо визначити причину падіння літака, повідомили авіаексперти Валерій Романенко та Костянтин Криволап. «У Бєлгороді зараз напружена повітряна обстановка, і вони там можуть збивати все, що завгодно. Вони могли і своїми системами збити. Я не буду сильно цьому дивуватися», – припустив Криволап.
- В американському «Інституті вивчення війни» (ISW) зазначили, що росіяни не дарма звинуватили Україну у застосуванні саме західних систем озброєнь: «Російські офіційні особи висунули необґрунтовані заяви про те, що Україна вразила Іл-76 ракетними системами, наданими США чи Німеччиною, ймовірно, намагаючись перешкодити західним партнерам України надавати Україні критично важливі системи ППО, необхідні для подальшої оборони України».
«Список» «полонених для обміну»
Версія РФ
«Список» із 65 «військовополонених», які нібито перебували на борту літака, опублікувала головред російського держканалу RT Маргарита Симоньян.
Що не так
«Важные истории» стверджують, що принаймні одна людина зі «списку Симоньян» була раніше обміняна. Це – Максим Коноваленко.
Пізніше Симоньян зазначила, що Коноваленко дійсно перебував у списках на обмін, але його, мовляв, так і не забрали, тому він нібито перебував у літаку.
Чи справжні ці прізвища українських військовополонених, чи дійсно їх мали обміняти, чи були вони на цьому Іл-76, а якщо були, чи загинули в авіатрощі – станом на вечір 25 січня офіційно не підтверджено.
Дорожній знак у селі Яблонове біля місця катастрофи російського військово-транспортного літака Іл-76 у Бєлгородській області, 24 січня 2024 року
«Полонені як живий щит»: версія України
Іл-76 міг перевозити одночасно і людей, і ракети для комплексу С-300. Відповідно, тут може йтися про використання українських військовополонених як «живого щита» для прикриття транспортування боєприпасів. Про це у коментарі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України
«На борту могли бути як ракети для комплексу С-300, так і одночасно ракети і люди. Йдеться про великий військовий літак. Він був завантажений лише на третину, виходячи з їхніх слів. Чи був сенс використовувати саме цей борт?» – зауважив Юсов.
За його інформацією, у повітрі одночасно з Іл-76 перебували також військово-транспортні літаки АН-26 та АН-72.
Юсов нагадав норми міжнародного права, за якими відповідальність за безпеку військовополонених несе держава, що їх утримує, тобто в даному випадку – Росія.
«Ми можемо припустити будь-які сценарії, включно зі свідомою провокацією, також із використанням українських військовополонених фактично як «живого щита» для транспортування БК і озброєння для ракетних комплексів, які нищать українські міста», – сказав Юсов.
Також він не виключив, що до збиття літака може бути причетною сама Росія.
Про «список Симоньян» представник військової розвідки зазначив: вона не є офіційною особою, що має стосунок до військовополонених. Тому його публікація може бути інформаційно-психологічною спеціальною операцією (ІПСО) Кремля.
Реакції України
Реакція президента
«Очевидно, що росіяни граються із життями українських полонених, з почуттями рідних та з емоціями нашого суспільства… Я дав доручення міністру закордонних справ України поінформувати партнерів щодо наявних даних у України. Наша держава буде наполягати на міжнародному розслідуванні», – наголосив президент Володимир Зеленський 24 січня.
Реакція омбудсмана
З вимогою міжнародного розслідування авіатрощі 25 січня виступив і омбудсман Дмитро Лубінець.
Він звернувся до ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), аби ті долучилися до огляду місця події.
«Згідно Женевських конвенцій: повна відповідальність за життя і здоров’я військовополонених лежить на стороні тих, хто утримує їх. І також країна, яка транспортує військовополонених повинна повністю забезпечувати їхню безпеку та повідомляти й інформувати про переміщення військовополонених МКЧХ У цьому випадку – ця відповідальність на Росії», – наголосив омбудсман.
Також Лубінець уточнив: немає жодних ознак того, що на борту перебувала велика кількість людей.
Реакція правоохоронців
СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом падіння російського літака Іл-76 у Бєлгородській області РФ. Розслідування розпочали за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни), повідомили Радіо Свобода у пресслужбі відомства.
Також там наголосили: у спецслужбі проводить комплекс заходів для з’ясування усіх обставин падіння літака.
Російські правоохоронці блокують дорогу біля місця падіння військово-транспортного літака, 24 січня 2024 року
Як Росія у подібних випадках перекладає відповідальність
Росія під час агресії проти України з 2014 року не раз намагалась уникнути відповідальності за масову загибель українців і одночасно використати її для пропаганди. Ось лише кілька найбільш відомих прикладів:
- 298 людей загинули 17 липня 2014 року через збиття літака «Боїнг-777» Малайзійських авіаліній. Спочатку в угрупованні «ДНР» повідомили, що уразили український військовий літак. Згодом Росія намагалася звинуватити Україну. Міжнародна команда слідчих довела: цивільний літак збила ракета, випущена з російського ЗРК «Бук», що перебував на озброєнні 53-ї зенітної ракетної бригади Збройних сил РФ;
- 8 цивільних загинули під час обстрілу зупинки громадського транспорту в мікрорайоні Боссе Донецька 22 січня 2015 року. Кремль звинуватив в обстрілі Україну. Насправді тролейбус із пасажирами був уражений під час стрілянини між двома угрупованнями гібридних сил Росії;
- Близько 300 цивільних жителів Маріуполя загинули під завалами драматичного театру 16 березня 2022 року. Кремль звинувачував у підриві будівлі бійців полку «Азов». Міжнародні розслідувачі довели, що трагедію спричинив воєнний злочин РФ;
- 58 цивільних жителів загинули через обстріл залізничного вокзалу Краматорська 8 квітня 2022 року. Кремль звинувачував у трагедії Україну. Проте команди міжнародних розслідувачів дійшли висновку, що удар ракетою ОТРК «Точка У» по людях, які хотіли евакуюватися із зони бойових дій, – воєнний злочин Росії;
- Близько 650 цивільних жителів, за підрахунками поліції, розстріляли російські військові у Бучі та Бучанському районі. Деякі тіла лежали уздовж доріг зі зв’язаними руками. Кремль усіляко заперечував свою причетність до масових убивств. Згодом журналісти NYT ідентифікували особи псковських десантників, причетних до воєнних злочинів російських військових у Бучі, а також навели супутникові знімки на підтвердження вбивств цивільних у місті під час російської окупації. США наприкінці листопада 2023 року запровадили санкції проти двох російських військових, яких звинувачують у вбивствах цивільних жителів у Бучі й Андріївці на Київщині.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.