«Склади горять, а всі як сиділи на своїх посадах, так і сидять» – Олександр Білецький

Гості програми «Ваша Свобода»: Віктор Шидлюх, представник Генштабу ЗСУ; Іван Вінник, народний депутат України, секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони; Олександр Білецький, військовий експерт.

В Україні знову вибухають військові склади. Сьогодні – в Ічні на Чернігівщині, а три роки тому – у Сватові на Луганщині, навесні 2017 року – у Балаклії на Харківщині, рік тому – у Калинівці на Вінниччині…

Ваша Свобода | Знову вибухи на військових складах України: диверсія?

Олександр Лащенко: Пане Шидлюх, що скажете щодо можливих причин інциденту саме в Ічні? Це тенденція?

​Віктор Шидлюх: Все більше й більше ознак диверсії з’являється з людським фактором. Збройні сили України стають об’єктом атаки під час війни. ЗСУ атакують із різною метою: щоб дискредитувати керівництво, знизити бойовий потенціал, дехто атакує для того, щоб політичну кар’єру побудувати, критикуючи й обвинувачуючи безпідставно. ЗСУ безпосередньо охороняють (склади боєприпасів – ред.). А є ще багато структур, які займаються виявленням диверсантів, знешкодженням.

(Повна версія програми)

Почало вибухати, за найсвіжішою інформацією, з трьох ділянок у різних місцях. Площа (частка, охоплена пожежею – ред.) – 10%. Це величезний арсенал. Арсенал різний. Є й ракети до реактивних систем залпового вогню «Град». Першими почали вибухати майданчики саме з важкими боєприпасами – 152, 122 міліметри. І «Урагани» – це потужні боєприпаси. Це свідчить, що була цілеспрямована атака. Люди на місцях більше схильні говорити про диверсію з проникненням.

Самі по собі диверсії – найскладніші процеси. Військовий фах не дозволяє виявити диверсанта, крім коли його побачиш. Це об’єкт під охороною, але немає ідеальної охорони. Можуть працювати для здійснення диверсії, можуть вербувати людей, можуть групи спецпризначення працювати, можуть спецтехнікою.

Стрілецька зброя вибухає, порох вигоряє, але сама інтенсивність знизилася. Військовослужбовці ЗСУ живі-здорові, немає поранених. Вони відразу зайняли місця в укриттях. Ці всі питання за наслідками вже попередніх вибухів враховані – всі укриття обладнані. ЗСУ роблять все можливе, щоб унеможливити, посилюють охорону, додатково призначений цілий батальйон охорони. Безпосередньо варта з семи постів. Це величезна кількість людей.

Віктор Шидлюх, представник Генштабу ЗСУ

Половина боєприпасів була вивезена з Ічні. Не уявляєте навіть, які це величезні кошти і скільки ресурсів потребує вивезення! Найголовніше, чого не вистачає, – це ресурс часу, людей і можливостей. Щоб забезпечити закупорювання, тобто в коробки дерев’яні для боєприпасів для перевезення, за наявності матеріалу, ресурсу, грошей, можливостей наших підприємств – можуть нас забезпечити лише на один арсенал за 50 років. Ресурси (на ЗСУ – ред.) величезні, але чомусь мінімальні потреби не забезпечуються.

– Пане Білецький, яка ваша думка з приводу того, що сталося в Ічні?

​Олександр Білецький: Просто треба розробити стратегію захисту. Всі ці речі мають бути розвезені по країні по військових частинах, не може зберігатися на п’ятий рік війни на кордоні, не можуть залишатися такі величезні склади радянські відомими, де вони розташовані. Уряд виділяє величезні гроші на ці речі. Має бути просто нормальний, зрозумілий усім план, а не з року в рік розказувати одні і ті ж самі байки, історії про те, як там все чудово, які підготовлені військові, як все добре. Тільки результат дуже поганий чомусь.

Вибухи на складах боєприпасів в Ічні – фотогалерея

Я вважаю, що тут є персональна відповідальність керівника. Така персональна відповідальність є абсолютно всюди. У 1980-х роках була диверсія на військовій американській базі у Лівані. Після цього американці миттєво зробили стратегію, створили спецорганізацію, яка контролює безпеку всіх військових баз у світі. Організація під виглядом терористів атакує різні військові об’єкти, а військові починають себе захищати. Вона бере генералів і адміралів у полон і допитує.

Олександр Білецький, військовий експерт

Якщо б Муженка викрала така організація, яка підпорядковувалася б президентові, то, може, щось і змінювалося б. А так нічого не відбувається. Склади собі горять, всі як сиділи на своїх посадах, так і сидять. Не треба розповідати, що це важкі системи і дуже важко боротися з диверсіями. З усім можна боротися. Є колосальний світовий досвід, як це робити. Просто це треба брати і робити фізично! Якщо Міноборони, Генштаб вважає, що не відповідає за свої військові об’єкти, значить, має підняти питання про передачу цих об’єктів тим структурам, які мають за це відповідати.

– Пане Вінник, рік тому попереджали і… А ви як вважаєте?

​Іван Вінник: Після Калинівки комітет з питань нацбезпеки і оборони збирався у позачерговому режимі. Відзначили окремі напрямки, які треба вдосконалити, пропозиції, які треба реалізувати. Напрямки вдосконалення – це будівництво захищених сховищ. Ми забезпечили виділення у держбюджеті понад 500 мільйонів гривень на цей напрямок. Є окрема програма забезпечення вже артскладів, арсеналів. Прикро констатувати, що по програмі тільки близько 100 мільйонів гривень використано станом на жовтень. На жаль, у нас досі немає жодного збудованого сховища. Перше планується відкрити у листопаді у Цвітосі (Хмельницька область – ред.)

Іван Вінник, народний депутат України

У ЗСУ є 250 тисяч військових, але чомусь військові склади, арсенали досі охороняються переважно засобами воєнізованої охорони, що є по суті цивільними людьми з правом носіння зброї. З відсутністю військового забезпечення розгортання батальйону виявилося досить обмеженим. І на території у понад 600 гектарів це було недостатньо, враховуючи Ічню, її розташування в лісі, де через 50 метрів від найближчого боєприпасу була вже лісосмуга.

Ми були на арсеналі як комітет, заслухали звіт, написали рекомендації керівникові Генштабу. Поруч із Ічнею склали список чотирьох найбільш вразливих, на наш погляд, арсеналів, які потребують уваги з боку держави. Вони є найбільш диверсійно небезпечними.

За диверсію або побутову недбалість, або недбалість під час несення військової служби відповідальна одна-єдина особа. Ця особа має прізвище Муженко, генерал армії, керівник Генштабу.

Віктор Шидлюх: Депутати не просто повинні їздити й вказувати, а питання вирішувати. Якщо зі службовим житлом там проблема і не можна розгорнути батальйон, то взяли депутати й забезпечили можливість проживання військовослужбовців. Потрібно давати результат. А «у всьому винен Муженко». Звісно, «у всьому винен». У нього на плечах скільки проблем, людей і війна вже п’ятий рік. Маємо разом робити справи, а не тільки цінні вказівки давати.