Технологія Голодомору: триває збір доказів про плани Путіна щодо умисного голоду в Україні

(Рубрика «Точка зору»)

Є щось символічне в тому, що напередодні чергових роковин Голодомору-геноциду стало відомо про пошук доказів щодо причетності президента Росії Володимира Путіна до створення умов для умисного голоду в Україні ще напередодні «великого вторгнення».

Правозахисники з міжнародного альянсу Global Rights Compliance зібрали докази, які свідчать: важливою метою російських окупантів були запаси українського збіжжя, існував план розкрадання продовольства у безпрецедентних масштабах.

Цю технологію доведення населення до покори можна назвати класичною для Кремля. Упродовж десятиріч у Росії намагалися стверджувати, що помилковість тверджень щодо штучності організованого Йосипом Сталіним Голодомору, підкреслювали, що голод був у багатьох регіонах Радянського Союзу й Україна тут – просто не виключення.

Але «забували» додати, що в Україні та в населених українцями районах СРСР (скажімо, на Кубані), як і в тому ж Казахстані, у людей не просто відбирали хліб, але й створювали «резервації Голоду», звідки не було виходу, бо всі дороги охоронялися радянськими силовиками.

Держава, яка хоче допомогти людям врятуватися, сприяє їхньому переселенню в райони, де є продовольство. Держава, зацікавлена у масовій загибелі населення, створює умови для такої загибелі за допомогою грубої сили.

Сталін, цей «спеціаліст з національного питання» й перший нарком з питань національностей у більшовицькому уряді, точно знав, що він робить. На початок 1930-х памʼять про справжню українську державність ще була живою, пройшло трішки більше від десятиріччя після окупації України більшовиками.

Серед тих, кого Сталін прирік на смерть, могло бути чимало прихильників і виборців українських політичних партій.

Більшовицький вождь таким чином бажав винищити не тільки національну еліту, яка гинула у таборах і вʼязницях Радянського Союзу. Він прагнув знищити й тих, для кого ця еліта працювала. Він намагався вбити саму памʼять про суверенну Україну. Саме тому йому був потрібен штучний голод.

Обкладинка брошури, виданої Національним музеєм «Меморіал жертв Голодомору» до роковин геноциду

Володимир Путін своїми діями якраз і доводить штучність сталінського Голодомору. Спадкоємець Сталіна, він усвідомлює всю ефективність цієї давньої технології.

Якщо хочете, це і є та сама «денацифікація», про яку з перших днів масштабної війни волають російські пропагандисти, – спроба знищити не тільки еліту, але й народ.

Плакат на воротах консульства Росії у Львові під час вшанування жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років. Львів, 25 листопада 2017 року

Плани Путіна більш масштабні, ніж плани Сталіна

Але плани Путіна можна назвати навіть більш масштабними, ніж плани Сталіна. Сталін забирав зерно в українських селян й продавав його до інших країн. Путін також не гребує торгувати краденим. Однак водночас він створює умови для ймовірного контрольованого голоду й соціальних заворушень у країнах Глобального Півдня.

Російський президент добре усвідомлює, що такі проблеми обовʼязково призведуть до того, що тисячі людей зі знедолених країн будуть шукати кращої долі у Європі. А це – нова масштабна міграційна криза. А це – нові проблеми європейських суспільств. А це – тріумф популістських партій, чиї лідери заявляють про необхідність налагодження стосунків з Росією. І так відкривається нова можливість завоювати Україну. Хай за допомогою не українського, так чужого Голоду – але технологія залишається незмінною. Незмінною залишається ставка на смерть.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода