До 90-х роковин Голодомору 1932-33 років вийшов збірник раніше невідомих архівних документів, які підтверджують планомірний характер дій радянської влади з вилучення в українських селян зерна і продовольства загалом. Це вагомий внесок, вважають дослідники, у справу доведення факту геноциду, скоєного сталінським режимом в Україні. Крім того, кожен опублікований документ можна вважати врятованим, бо під плином часу і умов зберігання, архіви – як кажуть науковці – «згасають».
Збірник, у який увійшов 171 новий документ, був представлений на науковій конференції, яка пройшла у стінах Києво-Печерської лаври.
Символічно, що саме в цих стінах на 90-і роковини штучного голоду уперше помолилися за жертв Голодомору 1932-33 років як геноциду.
У молитві за жертв Голодомору взяли участь посадовці, дослідники на громадські діячі, зокрема третій президент України Віктор Ющенко, і голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Київ, Лавра. 23 листопада 2023 року
Оцифрувати, щоб зберегти
На цьому зібранні криворізька професорка Наталія Романець представила книгу «Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 рр. на Дніпропетровщині».
Це збірник документів, які свідчать про масштаби та характер голоду в регіоні. Видання фактично є продовженням її роботи «Голодомор – геноцид 1932-1933 рр. у Дніпропетровській області: масштаби і наслідки», яка з’явилася у 2021 році.
У дослідженні науковиця упорядкувала 171 документ, який публікується вперше.
Наталя Романець під час презентації. Києво-Печерська лавра, 23 листопада 2023 року
Документи «згасають», їх майже неможливо читати
Романець працює з темою Голодомору і досліджує архівні документи понад 30 років.
Оцифрування усіх документів, які підтверджують злочин Голодомору, наголошує дослідниця, це необхідність.
«Документи «згасають», їх майже неможливо читати. Я вважаю, що це дуже велика проблема, – пояснює дослідниця, – коли я 30 років тому зайшла в архів, а потім у 2009 році, то частина документів уже була нечитабельною».
Професорка Наталія Романець під час наукової конференції до 90-ї річниці Голодомору 1923-1933
Дослідниця пояснює, що деякі дані вдалося відновити лише завдяки власним фотографіями з архіву та переписам, які науковиця робила раніше.
На її думку, збірник передовсім важливий для дослідників, які також працюють з темою Голодомору і мають потребу постійно звертатися до архівів. Втім, упорядниця сподівається, що видання зацікавить і пересічного читача.
Під час вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду у Києво-Печерській лаврі. Київ, 23 листопада 2023 року
Документи, які фіксують злочин геноциду
Нове дослідження Наталії Романець сфокусоване на передумовах виникнення штучного голоду в Україні в часи СРСР.
У збірнику вперше публікуються раніше засекречені директиви ЦК КП(б)У
Зокрема авторка робить акцент на характері хлібозаготівлі в Україні, які почалися з 1931 року та встановленні нереалістичних для виконання планів.
У збірнику вперше публікуються директиви ЦК КП(б)У до райкомів, міськкомів, уповноважених із хлібозаготівлі. Довгий час вони були засекреченими.
«Необхідно впровадити у свідомість колгоспників, що ступінь забезпечення їх хлібом залежить від урожаю...Інтереси держави повинні бути забезпечені за всяку ціну. Здача хліба державі, виконання плану – перевірка колгоспу», – йдеться у одній із директив 1931 року.
Хліб, символічно освячений у стінах Києво-Печерської лаври до 90-ї річниці Голодомору
Книга містить також низку документів Дніпропетровського обкому: доповідні записки, телеграми, звернення, доповідні записки.
Телеграми переважно інформували про перебіг хлібозаготівлі, а також про застосування репресій: занесення на «чорну дошку» колгоспів, зняття з посад та покарання керівників.
Основним звинуваченням зазначалося «розбазарювання хліба»
Наталія Романенко зазначає, що інформаційні листи, які вдалося знайти в архівах – це великий фактичний матеріал. «Як відбувалася збиральна кампанія, який був спротив під час проведення хлібозаготівельних планів, і як відбувався цей репресивний вал», – пояснює упорядниця.
Також у збірник увійшли розсекречені на початку 90х років документи Дніпропетровської прокуратури. Тут є офіційні дані про репресованих: кількість, соціальний склад, притягнення до відповідальності посадових осіб. Основним звинуваченням у них зазначалося «розбазарювання хліба».
ЦДКФФА України ім. С.Г. Пшеничного Зміст: Здача хліба і сільськогосподарського приладдя для організації колгоспу імені Д. Бєдного в с.Удачне Гришинського району Донецької області.
Тексти обвинувальних висновків і вироків дослідниці вдалося знайти в архіві Міністерства внутрішній справ. У них йдеться про приховування та крадіжки збіжжя, агітацію проти виконання хлібозаготівельного плану, організацію «волинок» (селянських повстань).
Окремо до збрки Наталія Романець включила матеріали з тогочасної преси.
У збірник також увійшли документи про голод у Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській областях, які тоді частково входили до складу Дніпропетровщини. Втім підготовка цього розділу могла опинитися під загрозою, адже Херсонський архів був розграбований російськими окупантами у 2022 році.
Символічні свічки у Києво-Печерській лаврі до річниці трагедії
«На щастя, деякі документи з Херсонщини зберігалися у Дніпропетровському державному архіві. Тому з ними можна було працювати», – розповідає професорка Романець.
Механізми творення Голодомору
Дослідниця пов’язує значний масштаб репресій у регіоні та характер Голодомору з обсягами вирощеного зерна.
На Дніпропетровщині вирощували основну частину зернових в Україні. Регіон забезпечував майже 17% від виробництва озимої пшениці всього Радянського союзу. А в республіканському заготівельному плані на область припадало аж 25%.
Наталія розповідає, що механізм творення Голодомору працював не за одним пунктом: це особливості системи хлібозаготівельної, посівної і збиральної кампанія, також репресивні механізми, режим «чорних дошок», партійні чистки.
Сільське господарство було фактично зруйноване
Окремий пункт, який Наталія Романець досліджує вже багато років – це спротив селянства.
«Це були хлібозаготівлі у вже колективізованому селі. І влада вважала, що вона може отримувати із колгоспів стільки зерна, скільки їй потрібно. Реальна ж ситуація в аграрному секторі була зовсім іншою», – стверджує науковиця.
Сільське господарство було фактично зруйноване, селяни не хотіли вступати до колгоспів, вирізали худобу, знищували власний сільськогосподарський реманент.
Науково-практична конференції «90-ті роковини. Історія геноциду» у стінах Києво-Печерської лаври.
Натомість у партії пояснювали невиконання планів хлібозаготівлі «проникненнями антирадянських елементів». Це добре вписувалося у сталінську концепцію посилення класової боротьби.
Збірник документів – це те, що кожен може прочитати і зробити висновок
Насправді ж, документи свідчать про те, що плани хлібозаготівлі були абсолютно нереалістичними. Вони не враховували втрати урожаю, які часом складали до 40%.
Відповідно на 1931 рік план становив 80% заготівлі зібраного, а на 1932, практично критичне значення, – 100%. Тобто колгоспам Дніпропетровщини були затверджені плани, які було неможливо виконати.
Наприкінці листопада 1932 року в документах з’являється термін «невидимі припаси хліба». Це той хліб, який селяни нібито розікрали, який незаконно їм роздали як аванси, і який вони нібито приховали. У реальності цих резервів не існувало.
«Аналіз цих документів чітко показує, як відбувалася хлібозаготівля. Історикам часто закидають переписування історії. А збірник документів – це те, що кожен може прочитати і зробити висновок: був Голодомор чи ні, – говорить дослідниця, – було б дуже добре, якби і пересічні громадяни почали читати історію не тільки аналізуючи праці певний істориків, а звертаючись до документів. Це дає відповідь на багато запитань»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Забрали все – миски, казанки, квасолю». Свідок Голодомору показав унікальні фотографії 1932–1933 років
- Після початку повномасштабного вторгнення РФ розгляд питання про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу активізувався в низці країн, і парламенти по всьому світу почали визнавати Голодомор геноцидом українського народу.
- Наразі 30 країн у світі визнали Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
- Європейський парламент 15 грудня 2022 року підтримав резолюцію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.
- Євродепутати також закликали Росію як правонаступницю СРСР вибачитися за дії радянського режиму проти України.
- 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію на підтримку України і її перемоги у війні з Росією, яка, зокрема, містить рекомендацію про визнання Голодомору актом геноциду.
ВІДЕОСВІДЧЕННЯ ОЧЕВИДЦІВ ГОЛОДОМОРУ
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Примусове вивезення українських дітей, сирітство і смерть». Що спільного між Голодомором і сучасною війною? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Реакція Ватикану на Голодомор в Україні: чи належно реагував Святий престол ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: За десять років число українців, які вважають Голодомор геноцидом, зросло в півтора рази – опитування