Польща і Литва – головні сили в Європі, які підтримують Україну і білоруську опозицію – експерт

ЛЬВІВ - 22 червня у Львові відбувся VІ українсько-польський стратегічний форум «Кіберпростір та інформаційна війна. Контекст Центральної та Східної Європи». Мова йшла про особливості гібридних війн і як спільно Україні та Польщі протидіяти цьому.

Участь у форумі взяли українські та польські військові експерти, військовослужбовці країн НАТО, які проводять підготовку українських бійців у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки у рамках «Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи».

Як Україні та Польщі протистояти інформаційній війні Росії і навчити суспільство сприймати та аналізувати новини, відрізняти правду від брехні та маніпуляції – це було головне питання форуму.

Інформаційна агресія з боку Росії почалася задовго до війни на Донбасі: створювались канали комунікацій в інтернеті, на телебаченні. Росія була краще підготовлена, ніж Україна до сучасних викликів інформаційної війни, зауважує експерт з українсько-польських питань, організатор форуму Даріуш Матерняк.

«Пройшло 7 років від початку війни в Україні, а Росія всі ці роки маніпулює, якщо подивимось бодай на тему історії, спільну для поляків та українців. Кожен раз ми продовжуємо дискутувати на ці ж теми, що були злочини у минулому столітті. Ми говоримо не про сучасні проблеми, а про минуле, а це впливає на відносини наших країн. Деякі польські експерти, окремі поляки розуміють, що це маніпулювання історією, але більшість суспільства, польських політиків – ні. У школах не вчать дітей критичному підходу до інформації», – каже Даріуш Матерняк, експерт із Польщі.

Під час українсько-польського форуму

Під час форуму обговорили питання гібридних загроз та інформаційної війни, ситуацію в Україні після саміту НАТО, сучасний публічний простір, гібридно-месіанські агресії Кремля проти України та світу. Ціль інформаційної агресії Росії не лише знищити структури держави, наголошували промовці, а передусім, збурити суспільства. Як приклад, мовилось про дії російських інформаційних центрів у зв’язку з політичною кризою в Білорусі. Вони впливають, перш за все, на власну аудиторію в самій Росії, а також на частину білоруського суспільства, громадську думку в країнах ЄС, в тому числі у Польщі і Литві, а також Україні.

Інша тема маніпулювання з боку Росії – російсько-білоруські навчання «Захід-2021», на яких, як повідомляють російські медіа, планують масово застосовувати авіацію. За словами Міхала Марека, експерта Ягеллонського університету (Краків), російська сторона намагається сформувати інформаційну базу, як в Україні, так і Білорусі, яка потрібна для проведення цих навчань.

«Росія формує білоруському суспільству думку, що його потрібно захистити від агресора і лише Росія цей захист може гарантувати. Паралельно працює в інформпросторі Польщі та Литви, де намагається стимулювати настрої, формуючи образ польського та литовського урядів, як «маріонетки» НАТО, США, які стимулюють Третю світову війну. Такі наративи закликають поляків і литовців до антиамериканських, антинатовських настроїв.

Тут треба пам’ятати, що Польща і Литва в Європі – головні сили, які підтримують Україну і білоруську опозицію, відіграють роль у стимулюванні санкцій проти Росії. Головний наратив – створення образу Польщі, як загрози для Росії і Білорусі, консолідація власного суспільства щодо важливості навчань «Захід 2021». У польському інфорпросторі намагаються знищувати імідж польської інституції держави, поширювати антиєвропейські настрої на фоні арешту Протасевича, створюють антипольські настрої в Білорусі, активно у цьому працюють і білоруські пропагандисти. Формується негативний образ Польщі у Росії та Білорусі. Тут відіграє роль і українська тема, а це «загроза» з боку українського націоналізму, тобто що Білорусі буцімто загрожує НАТО і Збройні сили України, і українські націоналісти. А тому білорусам потрібна Росія і російська армія – це закидають у голови людей», – наголошує Міхал Марек.

Українсько-польський форум у Львові

Колективна співпраця

Кібербезпека, інформаційна безпека сьогодні є ключовими для України. Обмін інформацією дає можливість швидко реагувати на ті міфи, які видає Кремль. Тому важлива колективна співпраця, бо наодинці дати собі раду Україна не зможе, зауважила Оксана Юринець, професор Національного університету «Львівська політехніка», народний депутат України VІІІ скликання, голова Парламентської асамблеї НАТО у 2018–2019 роках.

«Польща – найближчий сусід України. У нас схожа економіка, ми маємо багато спільного. Зараз є потреба у парламентській і урядовій співпраці, тому що на президентському рівні – більш-менш нормальна дипломатична дискусія, в силу тих обставин, які склались. У цьому ланцюжку рішень потрібна злагоджена співпраця. Ми можемо навчитись багато речей у Польщі, зокрема і реформування територіальної оборони. Росія б’є по найболючішому, що роз’єднує два народи, а це історичні моменти. Хоча останні вісім років ми пишемо нову українсько-польську історію, де у співпраці буде вигода. Формат співпраці на рівні НАТО- ЄС лежить у площині підтримки польської держави. Вона тут ключова. Україна сьогодні має всі загрози і недоліки перетворити у можливості. Як спільно взаємодіяти і реагувати на ці виклики? Це важливі питання. Але сьогодні Україна у ролі не суб’єкта, а об’єкта політики», – говорить Оксана Юринець.

Оксана Юринець, екснародний депутат України

Те, як працюють бойові українські бригади у соціальних мережах, говорив під час форуму Олександр Клубань, співробітник науково-дослідного центру Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Як виявилось під час дослідження, сторінки бойових бригад у соцмережах найчастіше читають цивільні люди, таких майже 80%, а решта – військовослужбовці.

«Останні два роки перед війною систему медійного забезпечення ЗСУ, яку створювали з 1991 року, зруйнували агенти російського впливу, зокрема і два міністри оборони. Навколо бригад сформувались медіа-контетні групи, кожна і робить свою сторінку. Важливо, щоб пресофіцер міг порозумітись із командиром, а ще пам’ятати, що соціальні мережі – публічні платформи і ворог теж це читає. Було таке, що інформаційна активність бригади в мережах створила у ворога враження, що саме там готується наступ і туди ворог стягнув сили. Тим часом інша бригада змогла виконати завдання», – каже Олександр Клубань.

Військовослужбовець армії США Джон Велс, начальник штабу «Об’єднаної багатонаціональної тренувальної групи» на Яворівському полігоні, зауважив, що йому цікаво дізнатись про досвід інформування українських бойових бригад у соціальних мережах.

«У нас є структури, які визначають правила і задають тон інформаційному полю. Соціальні мережі використовують військовослужбовці і часто виходить така інформація, яка не повинна оприлюднюватись, тому є спеціальні посади, які це контролюють і обмежують, тому що мусить бути інформаційна безпека», – наголосив Джон Велс.

Українсько-польський стратегічний форум у 2015 році започаткував фонд «Центру досліджень Польща-Україна», щоб творити позитивні польсько-українські відносини у політичному, соціальному, економічному вимірах.