Гетьман Іван Мазепа – будівничий незалежності України і ворог імперії

(Рубрика «Точка зору»)

ТЕСТ НА ДЕРЖАВНІСТЬ

Ірина Костенко, Ірина Халупа

«Україна завжди прагнула бути вільною». Ці слова Вольтера присвячені Івану Мазепі – великому гетьману, який робив перші державотворчі кроки на шляху до незалежності, проголошеної 24 серпня 1991 року.

Показово, що, попри три століття часу, засади державного будівництва Івана Мазепи і до сьогодні лишаються незмінно актуальними.

Щоправда, про них в незалежній Україні дуже мало говорять і ще менше знають. Ба більше – у столиці, яка коштом і зусиллями Мазепи та його найближчих соратників отримала дивовижної краси архітектурний лик, донині немає пам’ятника великому будівничому Української держави.

Це красномовно свідчить про незмінне торжество кремлівських ідеологем у головах багатьох чиновників суверенної країни, або ж – як влучно означив Михайло Грушевський – про їхні комплекси «собачого обов’язку перед Москвою».

Але на 30-му році Незалежності України ситуацію все ж треба змінювати. Адже вшанування пам’яті великого гетьмана у Києві перш за все свідчило б про плекання українцями традиції своєї, української влади. А ще – нагадувало б про ті пріоритети, донині актуальні, якими керувався гетьман Мазепа у своїй стратегії державного будівництва. Стисло про них нагадаємо.

Портрет гетьмана України Івана Мазепи. Автор зображення Володимир Козюк

Боротьба за молоде покоління

Головний сенс державного будівництва гетьман вбачав у формуванні високоосвіченої аристократії, як опори впорядкованої держави.

Києво-Могилянська академія (за Мазепи вона іменувалася Могилянсько-Мазепинською) стала духовним і науковим центром всієї України.

«Виростити покоління, здібне перебрати й перенести – на переломі століть – історичну пам’ять Державної Нації у майбутнє. Виплекати викохати покоління, що переховало б суверенний дух нації. І Мазепа це робив мимо всіх протиріч і перешкод своєї доби», – писав культуролог-енциклопедист Євген Маланюк. – Київська академія – це був справжній модерний університет, лабораторія ДЕРЖАВНОЇ ІДЕЇ, якої бракувало Хмельницькому».

Пам’ятник гетьману України Івану Мазепі в Чернігові

Могилянсько-Мазепинська академія стала alma Mater для багатьох визначних імен в історії українського народу. В її стінах – стверджує доктор історії Олександр Оглоблин – «формувалися ідеї, які визначали політичну ідеологію козацької аристократії і мали поважний вплив на українську державну політику».

Про рівень цього навчального закладу свідчить визначний символ Української державності і демократії – Конституція 1710 року. Її автори – Пилип Орлик та представники козацької старшини – випускники академії. Орликова Конституція з’явилася на 77 років раніше за американський «Основний Закон» і на 81 рік раніше за польську Конституцію.

Титульна сторінка Конституції Пилипа Орлика, написана староукраїнською мовою. «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького» – акт угоди між гетьманом України Пилипом Орликом і старшиною українського козацтва та козаками, укладений у квітні 1710 року

Пам'ятний знак на честь 300-річчя першої Конституції України Пилипа Орлика, встановлений у 2010 році на території воєнно-історичного меморіального комплексу «Бендерська фортеця» в місті Бендери (Молдова, Придністров’я)

Економіка

За правління гетьмана Україна зберігала свою економічну самостійність. Мазепа і його уряд всіляко сприяли малому і середньому підприємництву, заохочуючи його ініціаторів та організаторів різними пільгами економічного й правового характеру. В часи Мазепи значно розширилася національна торгівля і особливо із закордоном.

Україна в господарському відношенні аж ніяк не залежала від Москви

Борис Крупницький

«Експорт та імпорт були орієнтовані на Захід. Туди вели традиційні українські торгові шляхи. Це, зокрема, свідчить про те, що Україна в господарському відношенні аж ніяк не залежала від Москви», – стверджує професор історії Борис Крупницький.

А ще Мазепа був першим гетьманом, який заповзявся припинити хижацьке винищення лісів.

Фрагмент гравюри «Апофеоз Мазепи», 1708 рік. Автор: Данило Ґаляховський

Розбудова української церкви

Мазепа був віруючим християнином . Він будував нові церкви (26 церков, соборів і дзвіниць), відновлював старі, оздоблював храми, надавав церквам і монастирям земельні володіння, ставив церковні привілеї вище, ніж права міст і підданих усіх станів.

Його називали патроном православної віри на Південному Сході й особливо в Туреччині

«Ідея гармонії церкви і держави завжди була близька серцю Мазепи, – писав історик Олександр Оглоблин. – Велике культурне піднесення України – Гетьманщини в кінці XVII – на початку XVIII століть – було б неможливе без активної участи і допомоги української церкви, а зокрема без тої гармонійної співпраці, яка весь час була в стосунках її й гетьмана Мазепи»

Мазепа творив щедрі пожертви як українській, так і зарубіжним церквам. Його називали патроном православної віри на Південному Сході й особливо в Туреччині.

Донині в Єрусалимі, у храмі Гробу Господнього зберігається стільниця для причастя (антименсіон) із золота і срібла з тонким різьбленням Христового погребіння і написом: «Коштом його ясновельможности Івана Мазепи, гетьмана руського».

«Жоден з гетьманів, – вважає професор історії Борис Крупницький, – не зробив для віри і духівництва так багато, як Мазепа».

«Нема подібного до нього і не буде», – таку оцінку діянь гетьмана давав його сучасник – чернігівський ієромонах Антоній Стаховський.

Урочисте зібрання біля пам'ятника гетьману Івану Мазепі в пам'ять борців за свободу. Полтава, 21 листопада 2016 року

Відродження Києва як стародавньої столиці Української держави

Масштаби величного і пишного будівництва у Києві в добу гетьмана Мазепи порівнюють лише з одним періодом в історії української столиці – часами великих київських князів.

Гетьман будував незалежну національну державу. Держава потребувала символів і національний архітектурний лик столиці був одним із них. Саме тоді Київ окрасили дивовижні шати українського бароко.

Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом імперії

Про часи правління Мазепи до сьогодні свідчать найіменитіші архітектурні перлини столиці. Бо саме за ініціативою гетьмана, його коштом і мистецьким хистом збудовано або перебудовано: Софію Київську, Києво-Печерську лавру, Михайлівський Золотоверхий монастир, Кирилівську церкву – це з того, що лишилося. А до комуністичного шабашу 1930-х років величною окрасою Києва були ще Микільський собор у Пустинно-Миколаївському монастирі і Богоявленський собор – у Братському монастирі.

«В добу Мазепи, – пише Оглоблин, – відроджується Київ як духовний центр України. Його значення і вплив поширюється далеко на схід і південь, в країнах Східної Європи і Православного Сходу».

Богоявленський собор – головний храм Київського Братського Богоявленського монастиря, збудований на місці ранішої дерев’яної церкви. Храм створено за меценатською допомогою гетьмана Івана Мазепи протягом 1690–1693 років. Знищений більшовиками в 1935 році

Військовий Микільський собор у Києві, збудований коштом Івана Мазепи у 1690–1696 роках. Шедевр українського бароко. Перший київський православний храм у національному архітектурному стилі. Зруйнований комуністами у 1934 році. Фото кінця XIX століття

Гравюра «Мазепа в оточенні добрих справ», 1705 рік. Автор: Іван Мигура

Понад 300 років Москва «затирає й випікає найменший слід, найменшу згадку…

Гетьман Мазепа був великим будівничим незалежної Української держави. Й тому став найбільшим ворогом імперії. Понад 300 років Москва «затирає й випікає найменший слід, найменшу згадку… «Нєт, нє било і бить не может», – писав Євген Маланюк. Вочевидь саме з цієї причини у столиці й досі немає пам’ятника Мазепі. І це дуже показово. Бо скільки б років не було українській незалежності, але пошанування чи зневага пам’яті великого гетьмана завжди буде показником повноти і змісту цієї незалежності.

Путін не проминув традиційно назвати Мазепу «зрадником»

У своєму останньому опусі на тему української історії Путін не проминув традиційно назвати Мазепу «зрадником».

Прокоментуємо цю заїжджену імперську ідеологему словами доктора історії Ярослава Дашкевича: «Якщо сьогодні, у хвилину нових небезпек, що нависли над Україною, яку хочуть ще раз позбавити незалежності, за чимось шкодувати, то хіба за тим, що Мазепині мрії майже три століття тому не здійснилися та що вірних Україні державних мужів – і нібито «зрадників Росії» – в українській історії було так мало».

Ірина Костенко, Ірина Халупа – журналісти

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода