Росія має намір встановити нову заборону на судноплавство біля берегів окупованого Криму. Новий закритий район з’явиться у Керченській протоці, там, де розташований магістральний газопровід між Росією та окупованим Кримом. Чого побоюється російська влада і чи вплине нова заборона на судноплавство в Керченській протоці, читайте у матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Заборонені райони передбачається встановити в акваторії Керченської протоки в зоні магістрального газопроводу «Краснодарський край – Крим». Проєкт відповідного наказу Мінтрансу Росії опублікований на російському Федеральному порталі нормативно-правових актів та передбачає запровадження обмежень як біля берегів Криму, так і біля Краснодарського краю РФ.
Відповідно до проєкту документа, у цих районах буде заборонене плавання всіх типів суден (маломірні, вітрильні, спортивні, гідроцикли, пасажирські, прогулянкові, вантажні, судна допоміжного флоту, бункерувальники, буксири), за винятком катерів і кораблів військ національної гвардії РФ, російських ВМФ та прикордонної служби ФСБ Росії.
«Для плавання в районах, зазначених у пункті 1 цього наказу, допускаються судна за рішенням керівника (заступника керівника) об'єднаного координаційного центру на запит, поданий до об'єднаного координаційного центру юридичними особами, індивідуальними підприємцями чи фізичними особами», – йдеться у проєкті наказу.
Раніше, 8 жовтня 2022 року, президент Росії Володимир Путін підписав указ «Про посилення заходів захисту транспортного переходу через Керченську протоку, електромережевого енергомосту Російська Федерація – півострів Крим та магістрального газопроводу Краснодарський край – Крим у період їх експлуатації».
Де закриють море для судноплавства?
У проєкті наказу вказані координати морських ділянок, подані в геодезичній системі координат, встановленій постановою уряду РФ від 24 листопада 2016 р. № 1240 «Про встановлення державних систем координат, державної системи висот і державної гравіметричної системи» (ГСК-2011).
Якщо з’єднати точки вказаних у документі координат на карті Google Earth, можна отримати межі можливих заборонених зон у Керченській протоці. Ці ділянки прилягають до берегів Керченського і Таманського півострова та відповідають розташуванню магістрального газопроводу між Росією та окупованим Кримом.
Ділянки Керченської протоки, зазначені на мапі, відповідають схемі магістрального газопроводу «Краснодарський край – Крим», опублікованій на сайті «Керчь – Мост» 18 березня 2016 року.
Між двома закритими для судноплавства ділянками залишається невеликий коридор для проходу суден Керч-Єнікальським каналом.
Як повідомило Крим.Реалії джерело, що має інформацію про роботу керченських портів і порядок проходу суден Керченською протокою, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, після визначення закритих для судноплавства зон біля берегів Криму і російської Кубані, залишається ділянка для проходу суден завширшки трохи більше ніж 600 метрів.
Ці системи моніторингу суден Marine Traffic дозволяють побачити велике скупчення суден біля входу в Керченську протоку. Це місця якірних стоянок суден, які очікують проходу Керч-Єнікальським каналом. Також можна побачити судна біля керченського узбережжя, вишикувані в лінію – це і є коридор для проходу суден.
На відміну від якірних стоянок, морська зона завширшки близько 600 метрів між двома забороненими для судноплавства зонами призначена для суден, які безпосередньо збираються проходити Керч-Єнікальський канал. За словами обізнаного джерела, цієї ширини достатньо для проходу суден. Таким чином, на думку співрозмовника Крим.Реалії, на судноплавство біля берегів Криму не має вплинути закриття морських зон поблизу магістрального газопроводу.
Чого побоюються в Росії?
Керівник військових програм українського Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук у коментарі Крим.Реалії нагадав, що магістральний газопровід, разом з енергомостом, автомобільним і залізничним сполученням між Росією та окупованим Кримом, є частиною критичної інфраструктури, за допомогою якої РФ забезпечує постачання на півострів.
Не хочу оцінювати, наскільки ЗСУ здатні зараз завдати такого удару, але ми вже бачимо, що окупанти цього боятьсяПавло Лакійчук
«Коли ЗСУ погрожують Путіну знищити Кримський міст і при цьому західні аналітики теж допускають таку можливість, то російські силовики починають вживати заходів щодо захисту всіх складових цього мосту, в тому числі енерго- та газопроводу. Як відомо, морські дрони можуть вражати об'єкти на значній відстані. Наразі українці проводять збір коштів на такі дрони у проєкті UNITED24. Дрони можуть уразити цілі не лише в бухті Севастополя, як це вже відбувалося раніше, а й дістати далі – до Кримського мосту. Я не хочу оцінювати, наскільки ЗСУ здатні зараз завдати такого удару, але ми вже бачимо, що окупанти цього бояться. Дії Росії у Керченській протоці демонструють, що ворог боїться», – повідомив Павло Лакійчук.
Павло Лакійчук
Павло Лакійчук підкреслив, що в разі пошкодження магістрального газопроводу, у Криму можливі перебої з енергопостачанням, оскільки низка кримських теплоелектростанцій, у тому числі в Севастополі, працюють від газу. Це означає, що російські військові бази, розташовані в окупованому Криму, можуть відчувати серйозні проблеми. За словами експерта, «наслідки для окупантів можуть бути дуже значними».
Керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко у коментарі Крим.Реалії нагадав, що Росія після окупації Кримського півострова періодично закриває для судноплавства нові ділянки Керченської протоки та Чорного моря.
Росія неодноразово перекривала різні ділянки Чорного та Азовського морів на виході з Керченської протокиАндрій Клименко
«Росія неодноразово перекривала різні ділянки Чорного та Азовського морів на виході з Керченської протоки. Наприклад, коли Путін проїжджав Кримським мостом, обов'язково перекривали трафік у протоці. Для них це рутинна процедура. До того ж, у 2018 році Росія створила спеціальну морську бригаду Нацгвардії РФ для охорони Керченського мосту. Цій структурі передали катери та спеціальне обладнання для захисту мосту від можливих диверсій. Однак це не вберегло Керченський міст від диверсійної атаки, що сталася 8 жовтня 2022 року, і Росія досі, незважаючи на заяви чиновників, не відновила рух цим мостом», – зазначив Клименко.
На супутниковому знімку видно дим від пожежі на Керченському мосту в Керченській протоці, 8 жовтня 2022 року
Експерт не виключає, що чергове закриття морських ділянок може бути пов'язане з бажанням російського Мінстрансу «влитися в загальний хор заборон і отримати додаткове фінансування», оскільки на тлі внутрішньої напруженості в Росії міністерство може запросити в рамках наказу значні ресурси на посилення охорони об'єкта.
Вони розуміють, що якщо ЗСУ отримають засоби ураження, що можуть завдавати ударів по цілі 150 км, то це вже серйозна загрозаАндрій Клименко
Водночас Андрій Клименко зазначив, що у Росії не можуть ігнорувати очевидні ризики для інфраструктурних об'єктів, які там вважають ключовими, на тлі повномасштабної військової агресії проти України.
«Вони розуміють, що якщо ЗСУ отримають засоби ураження, що можуть завдавати ударів по цілі 150 км, то це вже серйозна загроза. У Росії зараз не можуть не розробляти плани з приводу того, що робити, якщо одночасно прилетить по мосту, газопроводу та енергомосту. Тоді Крим доведеться здавати. І буде, як у 20 роках минулого століття, коли з усіх портів Криму евакуювалися до Туреччини. Тільки тікатимуть до Росії», – повідомив Клименко.
Андрій Клименко
Газопровід до Криму: будував Ротенберг, відкривав Путін
Газопровід із сусідньої Росії прокладено дном Керченської протоки, роботи з прокладання газопроводу завершилися в грудні 2016 року. 27 грудня 2016 року президент Росії Володимир Путін, як писали російські ЗМІ, особисто «дав старт подачі газу в Крим».
Згідно з даними з відкритих джерел, загальна довжина сухопутної частини газопроводу діаметром 720 міліметрів становить 341 км, з них 16 км прокладено дном Керченської протоки. За повідомленнями, газопровід може забезпечити прокачування 2,1 млрд кубометрів газу, а при підвищенні тиску – до 4 млрд кубометрів щорічно.
Магістральний газопровід з Росії до Криму, 2016 рік
Примітно, що у 2015 році російська влада не розглядала Керч як місце, куди буде прокладено магістральний газопровід. Тоді передбачалося, що він проходитиме від компресорної станції «Російська» у Краснодарському краї РФ до Севастополя.
Передбачалося також, що будівництвом газопроводу до Криму займеться російський «Газпром», проте влітку 2015 року заступник голови Міненерго РФ Кирило Молодцов заявив, що «Газпром» не тільки не братиме участі у будівництві, але й не буде власником газопроводу. Російське видання «Коммерсантъ» писало тоді з посиланням на власні джерела, що «у компанії і так багато політичних ризиків, щоб створювати нові проблеми з Європою».
У результаті будівництвом магістрального газопроводу з Росії до Криму зайнялася компанія ТОВ «Будгазмонтаж», яка побудувала Керченський міст і належить Аркадію Ротенбергу, другові російського президента Володимира Путіна. ТОВ «Будгазмонтаж», як і сам Ротенберг, перебувають під санкціями США, ЄС, України та інших країн.
Замовником будівництва газопроводу виступила компанія «Чорноморнафтогаз». Російські ЗМІ називали також інші «зацікавлені організації»: ТОВ «Моргазсервіс», ТОВ «ССК Газрегіон», ТОВ «Магістральгазбуд».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.