Комітет закордонних справ Палати депутатів Парламенту Чехії нещодавно висловив підтримку Україні, а також закликав до нових санкцій проти Росії. Це підтримав і колишній голова військового комітету НАТО, чеський генерал Петр Павел. Він переконаний, що Чехія і ЄС мають виступити проти агресивної поведінки Росії і підтримати Україну буд-якою ціною. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода із генералом Петром Павлом.
– Наскільки серйозною на вашу думку є загроза з боку Росії?
– Було б неправильним недооцінювати Росію, яка вже нераз продемонструвала, що готова задіяти всі інструменти, в тому числі військові, щоб досягнути своїх політичних цілей і не соромиться порушити домовленості, які сама узгодила. Я маю на увазі обіцянку не порушувати недоторканність українських кордонів.
Будь-яка масштабна військова операція буде вважатися агресією з боку Росії, і це не піде їй на користь
Росія також показала, що дуже легко може як нарощувати ескалацію конфлікту, так і здійснювати деескалацію його в залежності від її політичних цілей. Тож я вважаю, що було б недоречним недооцінювати загрозу з боку Росії і думати, що вона не нападе.
Росія може почати як повномасштабну операцію проти України, так і якусь локальну, котра буде стосуватися, наприклад, Донбасу. Або ж може і надалі провокувати. Росія насправді має багато подібних інструментів, і це, я думаю, є основною її метою. Аби не лише Україна, але і весь світ не знав, як конкретно може Росія напасти.
Ексголова Військового комітету НАТО Петр Павел (ліворуч) та колишній начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко (праворуч)
Що стосується України, то вона б мала спертися на підтримку своїх партнерів, наполягати на тому, що є суверенною державою і не дозволяти іншим країнам, особливо Росії, диктувати свої правила.
– Як може реагувати НАТО на можливу агресію Росії? Чи може Північноатлантичний альянс забезпечити Україні військову підтримку?
НАТО є союзником України, має безліч фахівців, які допомагають своїм українським колегам
– НАТО не зобов’язане допомагати Україні, бо на неї не поширюється дія статті 5. З іншого боку, НАТО є союзником України, має безліч фахівців, які допомагають своїм українським колегам.
Україна з 2014 року також значно посунулася в рівні підготовки своєї армії, яка нині є набагато сильнішою, ніж раніше. Тож у разі нападу, НАТО, як і ЄС, надасть Україні матеріальну і фінансову допомогу. Але не варто забувати, що допомога НАТО може включати також надання розвідувальної інформації.
– Чи готова Україна до нападу з боку Росії?
– Якщо ми подивимося на це з військово-технічної точки зору, кількість російської військової техніки на українських кордонах недостатня для того, аби військова операція пройшла успішно. Але успішність сучасних військових операцій не залежить лише від цього, але й від сучасних технологій, використання безпілотників чи розвідки. Але як я вже сказав, українська армія сьогодні набагато сильніша, тож напад на Україну був би дуже ризикованим кроком для Росії і вона про це знає.
Візит Петра Павла до Львова, 18 квітня 2018 року
– Чи існує сьогодні загроза для решти Європи? Чи означати напад на Україну війну в Європі?
– Будь-яка масштабна військова операція буде вважатися агресією з боку Росії, і це не піде їй на користь. Росія останнім часом намагається показати себе як конструктивну державу, яка хоче створити з рештою світу хороші відносини, але напад на Україну лише означав би, що Росія є агресором. Це б значно погіршило ситуацію в Європі.
Українська армія сьогодні набагато сильніша, тож напад на Україну був би дуже ризикованим кроком для Росії і вона про це знає
– Як Європа може реагувати на російську агресію?
– Європа має обмежену кількість способів, як реагувати на російську агресію, хоча інструментів для цього існує достатньо.
Йдеться зокрема про санкції ЄС і США. Багато з них ще не були застосовані, але дієвими вони можуть бути лише тоді, коли будуть націлені на конкретні галузі, не поверхнево, тільки в такому випадку це може вплинути на російську економіку.
– Які конкретно санкції, на вашу думку, має запровадити Європа?
– Це санкції, які стосуються, зокрема, майна російських олігархів, які є опорою Путіна.
– Як до цих подій ставиться Чехія?
– Мені б не хотілося давати оцінку офіційним реакціям нашої держави. Але Чехія є не лише членом НАТО і партнером України, але також демократичною державою, яка повністю визнає принцип права самовизначення та суверенітету, а також права вирішувати долю своєї країни і її членства в різних організаціях.
Будь-який компроміс із Росією буде означати підтримку режиму Путіна
Чехія мала б одноголосно виступити проти агресивної поведінки Росії, котрій в міжнародних відносинах немає місця. Чехія мала б заявити, що ми засуджуємо подібні дії Росії і що ми на боці України.
– Що треба робити Україні в цій ситуації? Просити про допомогу чи розраховувати лише на свої сили?
– Я думаю, що Україна робить те, що може. Тобто наполягає на тому, що є суверенною державою, може захистити свої території, але також має підтримку своїх союзників. Будь-який компроміс із Росією буде означати підтримку режиму Путіна.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Компроміси і «червоні лінії» у переговорах Байдена і Путіна: які результати для України? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Щоб зупинити Путіна, потрібно розмістити в Україні підрозділи НАТО і надати більше зброї – Джон Болтон