Безпілотники українського виробництва для розвідки та коригування вогню артилерії є одними з найкращих у своєму класі. Пройшовши випробування реальними бойовими діями, «Валькірія», «Лелека», «Шарк» та інші БПЛА стали незамінними на полі бою. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) на Авдіївському напрямку поспілкувалися з операторами «Фурії» – ще одного українського дрона. Цей БПЛА був сконструйований ще у 2014 році і фактично є ровесником російсько-української війни.
Під акомпанемент гуркоту гармат далеко на горизонті «Фурія» піднімається в небо. «Козак», військовослужбовець 53-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, керує безпілотником з бліндажа. Боєць каже – без «пташки» на фронті зараз ніяк.
«Козак» піднімає «Фурію» в небо для повітряної розвідки
Тут, на Авдіївському напрямку, російська армія накопичила багато як піхотинців, так і техніки.
«Вже потеплішало, можна і на квадроциклах, і на мотоциклах. Не лише броня», – каже «Козак».
«Фурія» здатна вести розвідку в радіусі 50 кілометрів – БПЛА такого класу відіграють велику роль на полі бою. Пілоти 53-їбригади постійно коригують удари артилерії по російських колонах, що наступають.
«Щодо Авдіївки – це [для військ РФ] більше місце збору і потім перенаправлення людей на інші об’єкти. Вони туди заїжджають, вивантажуються, збираються у великі групи і висуваються вже по своїх напрямках», – розповідає побратим «Козака» «М’ясник».
Разом на «Фурії» вони працюють вже півтора роки. Перший бойовий виліт, ще під час боїв за Бахмут, хлопці добре запам’ятали.
«Ми тоді знайшли батарею Д-30 (радянська 122-мм гаубиця – ред.) і, певна річ, потім по ній відпрацювали. Було дуже цікаво», – каже «Козак».
Нині знищена техніка армії РФ на екрані їхнього безпілотного комплексу стала буденністю. Чергування різних пілотів побудоване таким чином, щоб у небі постійно перебувала «пташка».
«Козак» керує польотом «Фурії»
«Коли я ще служив у піхоті, нам без «очей» у небі було дуже важко», – каже «М’ясник».
Зараз будь-який рух на передовій і підступах до неї майже неможливо приховати. Однак такий самий контроль відбувається і з боку військових РФ.
«Боремося. Іноді теж знаходимо крила (російські БПЛА – ред.), намагаємось їх довести до місця роботи пілота і оператора. Іноді виходило, іноді втрачали», – додає військовослужбовець 53-ї ОМБр.
Читайте також: «Заміни немає»: один день на позиціях з пілотами FPV-дронів
Проблемою для роботи українських безпілотників є російські засоби радіоелектронної боротьби, однак разом із ними вдосконалювали протягом великої війни і «Фурію».
«Є декілька каналів, які шляхом маніпуляцій дозволяють обходити [засоби РЕБ], тобто пролітати цей момент на іншому керуванні, а потім переходити на основний. Працювати можна», – розповідає «Козак».
«Є багато «пташок», які ще доволі сирі. А її зараз трохи удосконалили: відео набагато кращої якості, багато каналів з’явилось і з РЕБом бореться набагато краще», – каже «М’ясник».
«Фурія» може перебувати у небі до трьох годин. На політ впливають багато факторів, зокрема, вітер, хмарність. Однак найскладнішим, кажуть пілоти, залишається посадка. Пояснюють: візуально оператор безпілотник не бачить і орієнтуватися треба лише по камері.
«Плюс постійно моніторити висоту, щоб вчасно відкрився парашут. Щоб не низько і не високо. Низько – розіб’ється літак. Високо – буде далі нести вітром і на дерева попаде», – розповідає «Козак».
Якщо його завдання посадити «Фурію», то «М’ясник» в цей час має її знайти і повернути в укриття, де екіпаж буде чекати наступної команди злітати.
Найскладніше для пілота – посадити БПЛА
«Після посадки завжди в пергу чергу складаємо парашут, потім міняємо АКБ (акумулятори – ред.), перевіряємо технічний стан «пташки», чи все з нею нормально», – каже «М’ясник».
Ця процедура забирає декілька хвилин, на горизонті тим часом знову чути приліт «Градів». Військові ховаються у бліндаж, щоб чекати чергового польоту. Їхнє чергування продовжується.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: В очікуванні нового наступу: де може вдарити Росія? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Дефіцит боєприпасів у ЗСУ: чи здатні дрони замінити ракети? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Полюють на цінну техніку за 100 км від фронту: чому російські «Орлани» складно збити і що з цим робитиМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.