Це сталося 15 вересня: близько двох тисяч ЛГБТ-активістів пройшли маршем у Харкові. Це був перший такий захід у цьому східноукраїнському місті.
І коли марш закінчився, більшість його учасників спокійно роз’їхалася – поруч є станція метро. Але в сусідньому парку зібралася юрба ультраправих контрдемонстрантів, вочевидь намагаючись спіймати тих активістів, хто йшов пішки.
На відеозапису з місця події видно, як худенький хлопчина з пасмом фарбованого волосся намагається пройти крізь щільну юрбу.
Несподівано татуйований чоловік б’є хлопця по голові, і юрба кидається за ним, копаючи його ногами і б’ючи по голові; його дівчина, в футболці з веселкою, тільки безпомічно дивиться.
Коли з вигуками й криками підлітка збивають на землю, двоє чоловіків у масках намагаються затоптати його, б’ючи ногами по голові.
Гліб Гаранич, ветеран-фотограф агентства Reuters, зняв кілька кадрів разючої сцени.
Гаранич висвітлює різноманітні конфлікти, головно в країнах колишнього СРСР, із 1991 року і розуміється на вуличному насильстві краще, ніж більшість журналістів. 2013 року він сам потрапив на відоме фото – облитий кров’ю після удару спецпризначенця міліції під час протестів Євромайдану.
А нині в Харкові інший фотограф, Андрій Кравченко, зняв те, що сталося потім. Після того, як той самий татуйований чоловік, який почав насильство, схопив побитого підлітка, Гаранич витягнув хлопця з рук нападника і мовчки, не кажучи ні слова, вивів його з натовпу.
Гаранич розповів Радіо Свобода електронною поштою, що втрутився, бо «була серйозна загроза життю» підлітка.
Кравченко погоджується й каже: якби не дії Гаранича, юрба, що прагнула насильства й не обирала жертв, «могла вбити» хлопця. «Коротше кажучи», написав Кравченко в фейсбуці, Гаранич – «справжній чоловік».
Харківська поліція повідомила, що знає про напад у парку Шевченка, і «розслідування триває».