Фотографії російських артилерійських снарядів та ракет, які влучили у дерева, відображають інтенсивність боїв в Україні.
Британський експерт із розмінування Кріс Гарретт ніяково усміхається, коли його запитують, як він витягнув артилерійський снаряд, зображений на фото нижче.
Професіонал каже, що, одягнувши бронежилет і шолом, він розпиляв основу дерева бензопилою, а потім: «Я просто стрибнув у [закинуту траншею] і дозволив дереву впасти».
На щастя, каже він, снаряд був пошкоджений і не вибухнув, коли дерево впало на землю. Британець жартує, що ця техніка, ймовірно, не відповідає «міжнародним стандартам розмінування», але «робота була зроблена, і ми всі поїхали додому».
Зображення того застряглого у дереві артилерійського снаряда є одним із кількох, які уродженець острова Мен виклав у своєму Instagram. Там фото боєприпасів, які стирчать у деревах і через кілька тижнів після того, як російські загарбники залишили свої позиції навколо Києва.
Він не впевнений, чи це стосується пошкодженої ракети «Граду» на фото вище, але у більшості випадків тут характер отворів вказує, що влучення снарядів не були результатом цілеспрямованого запуску.
Свою роботу з утилізації вибухових боєприпасів (EOD) в Україні Гарретт забезпечує завдяки пожертвам.
Стосовно тієї фотографії, де зображений застряглий у дереві снаряд, експерт із EOD каже: «Якби це було пряме влучення, то снаряд пройшов би просто скрізь дерево, розламавши його навпіл».
Кріс Гарретт працює як волонтер з утилізації боєприсаів в Україні
Насправді, смертельні «плоди», які волонтер зафіксував у лісах навколо Києва, є результатом вторинних вибухів переважно російської техніки з боєприпасами.
«Так сталося, що вантажівки загорілися або ж були безпосередньо вражені [українською артилерією]», — каже Гаррет. У процесі розпочалася так звана SD детонація, коли ударна хвиля одного снаряда, що вибухає від тепла чи удару, має достатню силу, щоб «вибухнув снаряд поруч із ним, і так далі». У такому випадку снаряди розлітаються в усі боки.
Флеше́ти ((фр. fléchette — «стрілка»), підкаліберна куля — загострений сталевий снаряд, з опереним хвостом для стабілізації у польоту) сфотографував Кріс Гаррет
Окрім ракет та артилерійських снарядів, Гаррет також зняв десятки крихітних металевих дротиків, які називаються флешеттами. Вони застрягли у деревах на одній покинутій російській позиції. Ці металеві стріли розміром із цвях використовуються у деяких танкових снарядах, щоб убивати та калічити живу силу супротивника.
Після випущення флешеттного снаряда, він відкривається і випускає сотні дротиків, відомих своїм страшним дзижчанням у польоті. Саме тому протипіхотні снаряди отримали назву «снаряди-вулики».
Про небезпеку роботи, до якої залучені Гаррет та українські команди EOD, свідчить один випадок на початку цього місяця. Гаррет розповів, що працюючи в лісі під Києвом, вони почули «вибух у лісі та крик». Команда намагалася з’ясувати, що ж сталося, але так і не знайшли місце вибуху.
Оскільки місця боїв навколо Києва все ще всіяні нерозірваними боєприпасами, Гарретт каже: «Зараз надто небезпечно просто блукати в пошуках».