Бахмут – на лінії вогню: як живуть там люди, які залишилися (фотосвідчення)

Стратегічне місто Бахмут Донецької області з травня перебуває під обстрілами російської артилерії. У той час, як чимало його жителів виїхало через війну, деякі, як-от 65-річна Римма Цикаленко, яка прикута до інвалідного візка, не змогли цього зробити

Колись у Бахмуті проживали приблизно 70 000 людей. Зараз ті, хто залишився, борються за виживання без газу, електрики та води. Звуки артилерії та вибухів лунають крізь пошкоджені снарядами руїни квартир. З наближенням зими їхні мешканці розмірковують над тим, як їм вижити, навіть якщо війна їх пощадить

Щоб отримати свою місячну пенсію, Римма Цикаленко змушена покладатися на допомогу сусідів, щоб перетнути зруйнований міст, навіть якщо поблизу гримить артилерійський вогонь

Ще одна людина, яка потрапила у пастку – 66-річний Микола Пилипенко, колишній робітник меблевої фабрики. П’ять місяців тому в чоловіка діагностували рак легень. Про нього піклується дружина, 67-річна Олександра. Діти й онуки були змушені виїхати з Бахмуту через війну

Олександра збирає виноград і волоські горіхи, щоб хоч трохи запастися вітамінами.

Та вона стурбована браком основних продуктів харчування: таких, як картопля та цибуля, щоб пережити зиму, а також тим, що немає електроенергії та води

«Дрова. Як їх взяти? Тут ніяк. У мене немає грошей, щоб заплатити за доставку», – каже Олександра

У каструлю збирається вода, яка тече з їхнього даху, пошкодженого обстрілами.

«Я виходжу на вулицю і плачу, щоб він мене не бачив», – розповіла Олександра агенції AFP

30 липня президент Володимир Зеленський розпорядився про примусову евакуацію жителів східної частини Донецької області. Проте багато жителів відмовилися покидати свої домівки

Волонтери досі намагаються евакуювати тих, хто не виїхав. 90-річного Івана Солов’янкова, пенсіонера, який живе в цій квартирі зі своїм котом, зрештою вдалося переконати

90-річний Іван Солов’янков погодився на евакуацію

А інші вирішили залишитися.

«Що буде, те буде. Я лягаю спати і сплю. Не ховаюся в підвалі. У хату мого сусіда прилетіло. Кімната, комора», – розповів 66-річний Геннадій, проходячи через зруйнований міст