Обличчя українських захисників: фоторепортаж до дня Збройних сил України

38-річний Роман у ЗСУ з лютого 2022 року. В цивільному житті працював митним брокером. Зараз аеророзвідник 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» відпочиває на позиціях, Куп'янський напрямок, січень 2024-го.

 

Мінометники 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» ведуть вогонь по російських військах. Куп'янський напрямок, січень 2024-го

Антон (36 років) в складі Сил оборони України з 11 квітня 2022 року: «В мене є сімʼя. Я тут народився. Мої діти тут народилися. І, мабуть, буде неправильно лишити їх права вибору в цьому житті жити на своїй землі і жити, як їм хочеться. Почалась війна – пішов на війну».

1-ша бригада оперативного призначення «Буревій» Національної гвардії України, Серебрянський ліс, лютий 2024 року

Військовий гріє руки біля окопної свічки. Серебрянський ліс, лютий 2024-го 

Евакуація пораненого з Серебрянського лісу, лютий 2024-го

Костянтин працював на металургійному підприємстві на Дніпропетровщині, зараз він в розрахунку ЗУ-23 93-ї бригади «Холодний Яр». По відеозв'язку йому телефонує мама і вітає з днем народженням. «Дякую, я трохи зайнятий»,  – відповідає він, продовжуючи заряджати магазин автомата. Йому сьогодні – 46 років. Бахмутський напрямок, березень 2024-го

 

Руки артилериста 126-ї окремої бригади територіальної оборони Одеси 36-річного Олександра. В цивільному житті він працював маляром. Із березня 2022-го – у війську. «Коли почалась повномасштабна війна, я був шокований, потім я побачив відео з Маріуполя, де дитину привезли в лікарню, її не врятували, плакали всі, в мене теж сльози котилися. І я зрозумів, що повинен йти на війну. В мене – діти, дружина, я повинен їх захищати». Херсонська область, березень 2024-го

Два Валерія, син і тато, в одному підрозділі 126-ї окремої бригади територіальної оборони міста Одеси. Старший син із родини також служить в іншому підрозділі, на іншому напрямку.

«Ми прийшли добровільно, щоб захищати невинних людей від цієї нечисті і дуже сподіваємось, що врятували дуже багато життів», – говорить молодший Валерій. Херсонська область, березень 2024-го

Військові медики надають допомогу пораненому в стабілізаційному пункті на Авдіївському напрямку, березень 2024 року

Артилеристи 148-ї окремої артилерійської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ працюють на 155-міліметровій гаубиці М777. Мар’їнський напрямок, квітень 2024-го.

 

Військовий 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади курить на позиціях. Мар'їнський напрямок, травень 2024 року

 

Аеророзвідник 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади із позивним «Музикант» ловить дрон, який повертається. До повномасштабного вторгнення «Музикант» працював баристою у Польщі, у грудні 2022-го повернувся до України і долучився до ЗСУ,  Покровський напрямок, серпень 2024 року.

 

35-річний Рустам – аеророзвідник 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. В цивільному житті працював екскаваторником. На війні – з лютого 2022-го. На фото Рустам слідкує за небом під час виїзду з позицій, щоб збити російські FPV-дрони, які можуть полювати за авто. Покровський напрямок, серпень 2024-го.

 

Дмитру 32 роки, з перших днів повномасштабного вторгнення – в лавах Нацгвардії, пішов добровольцем. Пів року був у піхоті, зараз – артилерист 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» Національної гвардії України. У цивільному житті працював в аграрному секторі. Район Селидового, вересень 2024-го

День Збройних сил України, кажуть бійці, набув особливого значення у 2014 році – після початку агресії Росії і став всенародним визначним днем в умовах повномасштабного вторгнення Росії

 

Артем: «Мені 40 років, з перших днів повномасштабного вторгнення – у лавах Нацгвардії, пішов добровольцем. У цивільному житті працював на металургійному заводі в Запоріжжі, зараз командир САУ 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» Національної гвардії України». Район Селидового, жовтень 2024-го

На Покровському напрямку танкісти 25-ї Січеславської бригади працюють на танку Т-80. Зліва направо: Олександру – 28. У часи АТО/ООС – з 2016 року до 2019-го служив за контрактом, з перших днів повномасштабного вторгнення пішов знову до війська. У цивільному житті працював на залізниці. Зараз – механік-водій танка. Антону 23 роки. На війні він – майже 2 роки, до неї працював в аграрному підприємстві, зараз – командир танка. 39-річний Микола – півтора року у війську. У цивільному житті працював на будівництві, на елеваторі, зараз – навідник у танку. Покровський напрямок, жовтень 2024-го

Командир взводу саперів 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» із позивним «Партос». Прийшов служити в березні 2022 року. Тривалий час жив у Португалії, працював у будівельній сфері. «Сапери – це одноразові війська. Якщо ти не досвідчений сапер, то ти туди прийшов і назад уже не повернешся», – жартує  «Партос». Донецька область, жовтень 2024-го

Данилові 21 рік. Аеророзвідник 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» Національної гвардії України: «На війні я – з 24 лютого, війна змінила ставлення до людей, взагалі ставлення до всього. Нерозуміння людей до складання цієї ситуації, їхнього ставлення до всього, що роблять хлопці на передовій». Селидове, жовтень 2024-го

Білоруський доброволець БДК (Білоруського добровольчого корпусу) на позиціях на сході України, листопад 2024-го

Ротація бійців 49-го окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина в Торецьку, листопад 2024-го