25 років тому почалася Перша російсько-чеченська війна. Архівні фото

У грудні 1994 року йшла підготовка до переговорів між російським президентом Борисом Єльциним і президентом Чеченської Республіки Ічкерії Джохаром Дудаєвим. Незважаючи на заяви Москви про те, що ніякого силового рішення не буде, навколо Грозного були вириті траншеї і зайняті позиції. 11 грудня 1994 року  

Російські військовослужбовці гріються біля вогнища в дагестанському Хасав'юрті на кордоні з Чеченської Республікою, чекаючи наказу рушити на Грозний. 22 грудня 1994 року

Президент Росії Борис Єльцин (ліворуч) і прем'єр-міністр Росії Віктор Черномирдін (праворуч) готують документи для обговорення ситуації в Чеченській Республіці на засіданні уряду в Москві. 27 грудня 1995 року

Президент Ічкерії Джохар Дудаєв проводить поспіхом організовану пресконференцію в одному з сіл республіки. Він вимагав припинити вбивства мирних громадян і почати негайні переговори між Москвою і Грозним. 11 січня 1995 року

Літаки, які бомбили села і міста республіки, були найбільш руйнівною силою. У чеченських збройних підрозділів не було протиракетних установок, а аеропорт з невеликою кількістю літаків був розбомблений ще до офіційного введення російських військ. 29 грудня 1994 року

Цілодобово інтенсивно бомбили Грозний, президентський палац був зруйнований. Лави чеченских збройних підрозділів поповнилися новоприбулими бійцями опору. На дахах будинків засіли російські снайпери, доводиться переходити від одного зруйнованого будинку до іншого. 12 січня 1995 року

Цей чоловік старшого віку у звичайному одязі і в традиційній чеченській папасі з каракулю з одним автоматом приєднався до сил опору. 31 січня був штурм Грозного, який закінчився повним провалом армії Росії: неповороткі танки горіли на вулицях столиці Чечні. 1 січня 1995 року

Боєць опору грає на фортепіано в центрі Грозного. Музичний інструмент, швидше за все, був підготовлений до вивозу з Чеченської Республіки. Багато будинків у перші дні війни були розграбовані федеральними військами, а потім піддані бомбардуванню або спаленню. 22 грудня 1995 року

Чеченський боєць із кулеметом прямує до центру Грозного, де тривають запеклі зіткнення між російською армією та захисниками міста на чолі з командувачем Джохаром Дудаєвим. 17 січня 1995 року

Чеченський боєць опору повертається до позицій ополчення з двома снарядами. 26 січня 1995 року

Російські війська продовжують інтенсивні бомбардування і ракетні обстріли Грозного. У чеченських бійців на озброєнні були тільки кулемети і гранати. Дуже багато загиблих і поранених.

Два бійці виводять з центру міста на околицю пораненого товариша. 25 грудня 1994 року

Місцеві жителі на своєму особистому автотранспорті вивозять поранених бійців у безпечні місця. Чеченські бійці одягнені абияк: кілька верств сорочок і светрів, не надто теплі куртки і плетені шапки. Зброю вони підбирали на вулицях міста і приєднувались до сил опору. 12 січня 1995 року

Чеченські бійці евакуюють пораненого товариша на автотранспорті, який з готовністю надають місцеві жителі. Професійних машин швидкої допомоги не вистачає. Шпиталі, школи, заводи, пекарні розбомблені. Грозний, 24 січня 1995 року

Чеченська родина залишає Грозний через безперервні бомбардування і ракетні обстріли. У місті не залишилося машин і громадського транспорту. 20 січня 1995 року

Літнє подружжя залишає Грозний зі своїм скарбом, який помістився на санчатах. У місті немає світла, газу, води та їжі. 24 січня 1995 року

Ракетний обстріл «накрив» цю жінку на вулиці Грозного. Волонтери з місцевих жителів і навколишніх сіл після бомбардувань прочісують вулиці міста. Якщо встигають, то вивозять тіла до наступного бомбардування або ховають неподалік. 24 січня 1995 року

Поранений в голову і праву руку під час ракетного обстрілу трирічний Ахмед потрапив до шпиталю Урус-Мартана, що за 25 кілометрів від Грозного. Офіційна статистика убитих і поранених дітей під час двох чеченських воєн відсутня. 18 січня 1995 року

Діти – найбільш беззахисні жертви війни. Восьмирічний хлопчик втратив ногу під час бомбардування. Шпиталь в Урус-Мартані, що за 25 кілометрів на захід від Грозного. 18 січня 1995 року

До 31 березня 1995 року накопичилася величезна кількість невпізнаних останків людей, убитих під час зимових бомбардувань і бойових зіткнень. Деякі були поспіхом поховані в одній могилі на кладовищі в Грозному. У Чеченській Республіці все ще залишаються масові поховання на околицях різних сіл, де були розташовані військові частини. За наказом з Москви, їх заборонено розкривати