Чому Фінляндія проти «фінляндизації» України?

Як зупинити розв'язану Росією війну, зберегти незалежність України і досягнути сталого миру?

Обговорення шляхів досягнення цієї мети активізувалося після того, як Дональд Трамп отримав переконливу перемогу на президентських виборах у США. Адже Трамп обіцяв «завершити війну за 24 години», а також сказав, що зробить це ще до інавгурації у січні.

Один із варіантів – це так звана «фінляндизації». Що вона означає? І чому сама Фінляндія проти?

Після перемоги республіканця Дональда Трампа на президентських виборах у США, в Україні та Європі посилилися побоювання, що бажання Трампа швидко закінчити війну може бути здійснене коштом інтересів України. Зокрема, шляхом нав’язування Україні нейтралітету, принаймні на найближчі десятиліття.

У Німеччині в уряді Олафа Шольца все частіше обговорюють пропозицію про нейтральну Україну за зразком Фінляндії часів Холодної війни, яка не належала ані до НАТО, ані до Варшавського договору, повідомило видання Politico.

Натомість у самій Фінляндії такі погляди не розділяють.

Фінляндія проти «фінляндизації» України?

Примушування України до нейтралітету за фінським сценарієм часів Холодної війни задля збереження її незалежності та припинення бойових дій не призведе до стійкого миру з Росією.

Про це 11 листопада заявила міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен в інтерв’ю агентству Reuters, коментуючи так звану модель «фінляндизації», що її інколи згадують у зв'язку з війною Росії проти України.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен

«Я проти цього, так. Дивімось правді в очі, Україна була нейтральною до того, як на неї напала Росія», – сказала Валтонен у кулуарах щорічного Паризького форуму миру.

«Це точно не те, що я б нав'язувала Україні. Точно не як першу альтернативу», – наголосила вона.

Фінляндія перебувала під владою царської Росії понад 100 років, й здобула незалежність у 1917 році. Країні вдалося дати відсіч вторгненню Радянського Союзу у 1939 році, але через втрату територій. Фінляндія після Другої світової війни була вимушена дотримувалася нейтралітету. Це отримало назву – модель «фінляндизації». Війна Росії проти України дала Фінляндії та Швеції шанс вступити в НАТО, яким вони скористалися.

Палає зруйнований російським ударом житловий будинок у Гельсінкі, столиці Фінляндії. 1940 рік Радянсько-фінська війна

Очільник Росії Володимир Путін неодноразово заявляв, що закріплення нейтрального статусу України у майбутньому є однією з його умов для переговорів про припинення вогню у російській війні проти України.

Валтонен висловила сумнів щодо можливості довіряти Росії, навіть якщо Москва погодиться на угоду. Вона додала, що примушення України приймати будь-які умови проти її волі призведе до руйнування міжнародної системи.

«Я дуже хочу уникнути ситуації, коли будь-яка європейська країна, або США, якщо на те пішло, почала б переговори, обійшовши Україну», - сказала вона.

«Більша держава не може просто так взяти і захопити територію, але й також (не може) істотно послабити суверенітет іншої нації», – додала фінська міністерка.

Відкинув модель «фінляндизації» як шлях до досягнення миру для України і президент Фінляндії Александер Стубб.

Введення концепції фінляндизації в обговорення про Україну, на думку Стубба, повідомляє фінська телерадіокомпанія Уle, є сумнівним щонайменше з трьох причин:

• це ставить під сумнів всю сучасну архітектуру безпеки Європи,
• не підтримує свободу вибору в питаннях безпеки та оборони
• і сприяє мисленню в термінах сфер впливу.

Читайте ще тут: Радянсько-фінська війна 1939–1940 років: уроки для сучасної України

Із заявами на підтримку України виступили і інші європейські лідери. Так міністр оборони Великої Британії Джон Гілі наголосив 11 листопада, що у будь-яких мирних переговорах Києва та Москви »нічого не може бути досягнуто щодо України без українців».

Знищене Росією українське місто Вугледар

Війна набула нового виміру?

Перебуваючи з візитом у Києві, верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель заявив:

«Мир, щоб він був миром, а не просто припиненням вогню, має бути справедливим і стійким. Це є попередження для тих, хто каже, що ця війна має закінчитися, тому закінчімо її якнайшвидше, байдуже як»

«Важливо як, – продовжив Боррель. – Війна має закінчитися таким чином, щоб була відповідальність – не лише економічне відновлення та справедливість, але й відповідальність».

Тим часом міністерка закордонних справ Німеччина Анналена Бербок застерегла від зволікання зі збільшенням допомоги Україні.

«У нас немає часу чекати до весни, – сказала Бербок, виступаючи на конференції в Берліні. – Зараз перехідний етап, якого Путін чекав і якого прагнув».

«Зараз нам потрібно, крім заходів на європейському рівні, більше фінансових ресурсів у бюджеті», – зазначила Бербок, що могло, за оцінками оглядачів, означати заклик до пом’якшення правил запозичення коштів німецькою державою, які опинилися в центрі теперішньої політичної кризи в країні.

Міністерка закордонних справ Німеччина Анналена Бербок

До того ж, наголосила Бербок, рівень витрат на оборону у 2% ВВП, що його НАТО рекомендує дотримуватися своїм членам, «вже є недостатнім за поточної ситуації».

«Ця війна набула нового виміру», – підсумувала Бербок.

Європейські партнери до кінця року реалізують ініціативу щодо надання мільйона артилерійських боєприпасів Україні, заявив президент Володимир Зеленський після зустрічі з верховним представником ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепом Боррелем, який перебуває з візитом у Києві.

Президент України Володимир Зеленський і високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель

«Була сьогодні зустріч із керівником європейської дипломатії Боррелем. Наші відносини з Європейським союзом, наша взаємодія. Дуже важлива новина: до кінця року європейські партнери мають встигнути повністю реалізувати ініціативу з постачання Україні мільйона снарядів для нашої артилерії», – сказав Зеленський у своєму вечірньому зверненні 11 листопада.

У його пресслужбі також повідомили, що ключовими темами зустрічі президента і голови дипломатії ЄС були подальша взаємодія України і Євросоюзу, збільшення військової допомоги, зняття обмежень на удари по військових цілях на території Росії, розблокування підтримки в межах Європейського фонду миру і завершення всіх процедур щодо надання Україні 50 мільярдів доларів відповідно до рішення G7.

У статті використано матеріали агентств Reuters та AFP.