Чи загальмує українізацію законопроєкт президента про застосування англійської мови?

(Рубрика «Точка зору»)

Нинішня дискусія, спричинена законопроєктом № 9432 «Про застосування англійської мови в Україні», що його подав до Верховної Ради президент, змусила згадати застереження, яке висловив Юрій Шевельов ще під час свого першого візиту до Києва в серпні 1990 року для участі в Першому міжнародному конгресі україністів. «Дай Боже, – говорив Юрій Шевельов, – щоб люди навчилися англійської мови, але не дай Боже, щоб вона стала другою «общепонятною».

Перспективу заміни російської мови як інструменту денаціоналізації українців на англійську можна вбачати у деяких нормах запропонованого законопрєкту. На гостру критику наразились, зокрема, пропозиції змін у сфері кінопрокату.

Громадські організації й мережеві спільноти, об’єднані на ґрунті захисту повноцінного функціонування державної мови, вбачають у них спробу впровадження в Україні англійської мови у функції другої «общепонятної». Йдеться про запропоновану в законопроєкті ліквідацію українськомовного дубляжу й заміну його демонстрацією англомовних фільмів, що становлять левову частку зарубіжної кінопродукції, в оригіналі із українськими субтитрами.

Під час акції біля будівлі уряду України з вимогою відновити обов’язковість звукового дубляжу та субтитрування іншомовної кінопродукції на українську мову. Київ, 10 квітня 2012 року

У разі запровадження такої норми наше суспільство буде позбавлене одного з найдієвіших засобів так званої «лагідної українізації». Завдяки таким талановитим перекладачам, як Станіслав Чернілевський і Олекса Негребецький, що започаткували український дубляж на каналах «1+1» і «ICTV», з екранів зазвучало живе українське розмовне мовлення. У поєднанні з яскравими і розмаїтими візуальними образами, воно охоплювало різні сфери суспільного життя й усі соціальні верстви.

Розвинувшись до рівня справжнього мистецтва, український дубляж значною мірою компенсував обмеженість побутового вжитку української мови у середовищах великих міст.

Надзвичайно важливо зберегти цей ефективний інструмент кращого оволодіння українською тепер, коли багато українців, які вживали в побуті російську, відмовляються від неї як мови, нав’язаної ворогом, і переходять на мову своєї країни.

Під час акції біля будівлі уряду України з вимогою відновити обов’язковість звукового дубляжу та субтитрування іншомовної кінопродукції на українську мову. Київ, 10 квітня 2012 року

Знаному перекладачеві античної літератури Андрієві Содоморі належить влучна метафора щодо поступу в оволодінні мовою:

«У мову, як у море, спочатку входимо, потім «плаваємо», аж тоді, по «дивнії перли», – пірнаємо».

Перекладачі, що якісно дублюють іноземні фільми й серіали, і є тими шукачами «перлів» у глибинах мовного моря, які демонструють за допомогою акторських голосів, красу й силу нашої мови.

Не випадково проросійська влада часів президентства Януковича й панування Партії регіонів вела запеклу боротьбу з українським дубляжем іноземної кіно- й телепродукції.

Так, у квітні 2012 року податкова міліція вчинила брутальний погром української студії «Ле Доен», яка займала близько 60% ринку дублювання фільмів українською мовою. Міліція по-дикунському знищила тоді всю апаратуру звукозапису, побутову техніку, вирвала з комп’ютерів обладнання, забрала диски.

Під час акції біля будівлі уряду України. Київ, 10 квітня 2012 року

Тоді ж Кабмін ухвалив Постанову «Про внесення змін до Положення про державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів». Документ давав дозвіл не лише на дублювання чи озвучення іноземних стрічок російською мовою, що тоді й без того відбувалося, а й відкривав шлях до завезення фільмів, дубльованих у Росії.

Учасники акції в костюмах казкових героїв під час ходи з вимогою припинити наступ на український звуковий дубляж іноземної кінопродукції. Київ, 25 квітня 2012 року

Ніхто не заперечує необхідності знання англійської мови й застосування її в міжнародних контактах. Окрім всього, це мова наших друзів, які допомагають ЗСУ у війні з російською армією, постачаючи нам зброю й обладнання сучасних зразків.

Очевидно, поява розглядуваного законопроєкту продиктована не лише практичною потребою володіння англійською як мовою міжнародного спілкування, а й даниною дружнім відносинам і вдячності англомовним партнерам у воєнному протистоянні з Російською Федерацією – Об’єднаному Королівству Великої Британії і Північної Ірландії та США.

Проте, як застерігав Юрій Шевельов, англійська мова в жодному разі не повинна стати «другою общепонятною».

Книга спогадів видатного українського філолога Юрія Шевельова «Я – мене – мені… (і довкруги). Спогади. 2. В Европі»

Наша спільнота лише зараз, в часи жорстокої кривавої війни, яка зняла полуду з очей тих українців, які дружньо ставилися до Росії, остаточно звільняється від тривалого панування російської мови. Цей процес ще не завершився.

Відтак дуже прикро, що представники влади поспішають замінити русифікацію англізацією, нехтуючи необхідністю максимального сприяння функціонуванню державної мови й розширенню сфер її вжитку.

Під час акції біля будівлі уряду України. Київ, 10 квітня 2012 року

Пропонована заміна українського дубляжу титруванням, в разі ухвалення президентського законопроєкту, знищить один з найефектніших інструментів українізації і залишить без роботи цілу спільноту перекладачів і акторів. Вона різко знизить відвідуваність кінотеатрів і призведе до банкрутства багатьох з них, бо люди приходять туди відпочити й розважитись, а не напружуватися у читанні субтитрів, що заважає повноцінному переглядові фільму.

Зрештою, для тих, хто хоче дивитися англомовні фільми в оригіналі з субтитрами або й без них, можна запровадити окремі сеанси. Здається, така практика існує і зараз. Але не користується популярністю.

Під час акції біля будівлі уряду України з вимогою відновити обов’язковість звукового дубляжу та субтитрування іншомовної кінопродукції на українську мову. Київ, 10 квітня 2012 року

Викладачі іноземних мов наголошують, що за титрами до кінофільмів ніхто чужі мови не вивчає. Для цього існують інші засоби, а для англійської мови їх більш ніж достатньо.

Очевидно, що абсолютна більшість надає перевагу переглядові фільмів, дубльованих українською. Ліквідація дубляжу змусить багатьох шукати в інтернеті піратські копії іноземних фільмів, дубльовані або озвучені російською, що спричинить новий виток русифікації.

Враховуючи зазначені загрози, законопроєкт треба відхилити уже в першому читанні.

Лариса Масенко – професорка, провідна наукова співробітниця Інституту української мови НАН України

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода