Томаш Фіала: «Інтерес інвесторів до України відновився»

Про те, як нова американська адміністрація може посприяти інвестиційній привабливості України, в інтерв'ю «Голосу Америки» розповів гендиректор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала.

– Після відставки влітку 2020 року глави Нацбанку України Якова Смолія, який скаржився на політичний тиск, ви назвали це «червоною лінією» для інвесторів і заявили, що Dragon Capital припиняє нові інвестиції в Україну. Ви змінили думку?

– Минулого літа, коли відбулися зміни в Національному банку, ми були стривожені тими аргументами, що їх використовували політики, аби попрощатися з попереднім керівництвом та замінити більшість членів правління. Тоді у Верховній Раді казали, що необхідно наситити економіку грошима, збільшити грошову масу, надавати більше кредитів. Такі аргументи здавалися нам не дуже раціональними. Якби Нацбанк почав друкувати гроші, це призвело б до інфляції і девальвації, і ніякого економічного поштовху від цього не вийшло б.

Тому саме в той момент ми призупинили укладати нові інвестиційні угоди – щоб подивитися, чи зміниться політика Нацбанку щодо монетарної політики, валютної політики і банківського нагляду. Наші побоювання не справдились. Протягом двох-трьох місяців ми переконалися, що політика не змінилася по жодному з цих трьох напрямків, і ми продовжили інвестувати.

– Чи можете назвати найбільш помітні проєкти, в які ваша інвесткомпанія вкладалася відтоді?

– Ми продовжили інвестиції в комерційну нерухомість – склади, індустріальні парки. Придбали під це велику ділянку землі у Львові; продовжили будівництво великого об’єкта індустріальної нерухомості під Києвом, на Житомирській трасі. Ми також підписали договір про купівлю банку «Юнекс»; є й інші інвестиції.

Що ж до цьогорічних проєктів, то протягом першого півріччя 2021 року у нас на стадії закриття 5 угод. У ці проєкти ми проінвестували разом із партнерами, в тому числі США, $200 млн.

– Як вплинула на інвестиційну діяльність компанії пандемія COVID-19?

У другому кварталі минулого року деякі інвестиції у нас зупинилися через COVID-19. Пандемія істотно змінила інвестиційний ландшафт. У другому кварталі українська економіка впала майже на 12%. Але потім вона почала дуже швидко відновлюватись, і в IV кварталі, за нашими оцінками, економіка вже вийшла на той рівень, на якому вона перебувала у IV кварталі 2019 року.

Це стосується і нашої компанії також. Ми вийшли на той трек, на якому перебували до COVID-19.

– У вас сильна аналітична служба. Можете поділитися економічними прогнозами для України на 2021 рік?

– Наш прогноз зростання економіки на цей рік становить 5,3%. Це трохи вище, ніж прогноз уряду і Національного банку, який знаходиться десь на рівні 4,6%. Інфляція дещо прискориться в цьому році, ми очікуємо 6,5% на кінець року. Курс гривні очікуємо стабільний: в середньому 27,2, порівняно із середнім курсом торік 26,96. Тобто девальвація дуже несуттєва. Чекаємо на подальше зростання резервів Нацбанку, передусім завдяки зовнішній кон’юнктурі. Ціни на те, що Україна експортує, дуже виросли за останні пів року. Метал, руда, зерно, соняшникова олія – ціни на це досягли найвищих рівнів за останнє десятиріччя.

– На всіх інвестиційних форумах кажуть: Україна на низькому старті, от-от сюди рине потік інвестицій... Але гроші не приходять. Інвестувати ризикуєте тільки ви, та ще Horizon Capital, та ще кілька компаній, які можна перелічити буквально на пальцях однієї руки. Чому так?

– Дивіться. У 2014-15 роках, коли тривала війна в активній фазі, російська агресія і окупація, це дуже сильно охолодило і економіку, і інтерес інвесторів. Потім, у 2016 році, економіка України почала рости, 4 роки росла досить добрими темпами, і ми відчували, що інтерес інвесторів повертається. Було невелике гальмування перед президентськими виборами. І можна сказати, що після обрання Зеленського політика його команди, першого уряду Гончарука приємно здивували, адже очікування від Зеленського були набагато нижчі. Тоді почало приходити багато грошей – хоч це й були здебільшого портфельні інвестиції, бо прямі іноземні інвестиції займають трохи більше часу, щоб інвестори були готові.

Але потім вдарив COVID-19. Відбулися зміни в уряді і в прокуратурі, незрозумілі для інвесторів. І настала пауза.

А зараз ми бачимо, що з кінця минулого року знову відновився інтерес інвесторів до України. Тож очікуємо, що через різке зростання економіки в цьому і в наступному році коло інвесторів, які почнуть вкладати реальні гроші в Україну, збільшиться.

– Які сфери найперспективніші з погляду інвестицій? Які проєкти здатні «вистрілити» першими?

– Очікуємо, що буде більше інвестицій в інфраструктуру, в сільське господарство, в IT-індустрію.

Наприкінці минулого року у нас відбулася інвестиція в IT-компанію Ciklum, до якої входить перша п’ятірка українських аутсорсерів. Туди зайшов новий американський інвестор, який придбав частку в понад 50%. Це досить велика інвестиція, що дасть компанії Ciklum істотний поштовх для розвитку.

Мушу сказати, що внаслідок пандемії COVID-19 прискорюються процеси діджиталізаціі економіки, і світовий попит на послуги українського IT-сектора стрімко росте. Тож очікуємо на інтерес інвесторів до цієї сфери – всього, що пов'язано з інтернетом, з електронною комерцією, з логістикою. Розвиток онлайн-комерції дуже збільшує попит на логістичні послуги, на складські приміщення. Тому ми інвестуємо також у цю галузь – як я вже казав, у комерційну нерухомість у Києві та у Львові, неподалік від нашого західного кордону.

– Наскільки перспективним виглядає для інвесторів ідея перетворення України на виробничий хаб для Європи – легша логістика, ніж доставляти контейнери з Китаю, дешевша робоча сила. Чи може ця ідея «вистрілити»?

– Думаю, що так. Західні країни ставляться до Китаю з дедалі зростаючою підозрою. Зараз це вже стає офіційною політикою США. Можливо, і деякі країни Західної Європи прагнутимуть диверсифікувати свої мережі поставок. І тут Україна могла б отримати додаткові інвестиції. У нас уже й зараз є багато компаній, що займаються виробництвом продукції для європейських країн. Цих компаній було б іще більше, якби було більше макроекономічної політичної стабільності й кращі справи з верховенством права.

Це основна «слабка ланка». Саме на відсутність верховенства права найбільше нарікають інвестори – і портфельні, і стратегічні. Тому можна тільки вітати, що президент Зеленський днями презентував послам країн «Групи семи» свої плани судової реформи на найближчі чотири роки. Сподіваймося, що ці плани будуть успішно імплементовані.

– Ви керуєте не тільки інвесткомпанією, але також Європейською бізнес-асоціацією. Що кажуть члени вашої асоціації про справи на українській митниці? Чи легше стало працювати, чи, як і раніше, існують проблеми з розмитненням?

– Проблеми на митниці залишаються. Передусім через те, що в Україну продовжують надходити контрабандні товари, і їх частка досить велика – десятки відсотків. Це створює в Україні нерівну конкуренцію, коли прозорому бізнесу дуже важко конкурувати. На жаль, поки цю проблему не вдалося вирішити.

– За вашими відчуттями – чи поменшало корупції останніми роками?

– Я думаю, що ситуація з корупцією не дуже змінилася. Реальний прогрес був у 2016 році, коли почалося автоматичне відшкодування ПДВ. То був відчутний крок вперед у податково-митній сфері.

Взагалі, якщо порівнювати з тією ситуацією, яка у нас була до 2014 року, то, звичайно, стало істотно краще і на митниці, і в податковій галузі. Адже з 2010-го до 2013 року, за Януковича, було зовсім зле. Та й раніше важко було отримати відшкодування ПДВ чесно і вчасно; зараз таких проблем немає. Тому якщо дивитися більш довгий проміжок часу, то ситуація поліпшується. Але, на жаль, не так швидко, як би хотілося і як політики зазвичай обіцяють перед виборами.

– Ситуація з МВФ досі незрозуміла. Надання Україні чергового траншу відкладається. Чи це якось впливає на вашу інвестиційну політику?

– Так, впливає. МВФ для інвесторів – такий собі якір. Будь-якому інвесторові важливо побачити регулярну співпрацю з Міжнародним валютним фондом, відповідно до меморандумів, які підписуються між МВФ, з одного боку, і керівництвом країни, з другого.

Відповідно до останнього меморандуму про стенд-бай, ми мали на сьогодні отримати вже три транші, отримали тільки один. Таке відбувається не вперше. Вже багато років, як у меморандумах прописується чотири транші на рік, а виходить один, максимум два. І зазвичай, коли є затримка і коли вже більше грошей немає, – ми бачимо активізацію з боку уряду. Коли ж гроші є, то уряду і парламенту дуже важко набратися політичної волі й міняти статус-кво, комфортний для багатьох «особистих інтересів».

На сьогодні та сама ситуація. Бо відчуття невідкладності, яке було в листопаді-грудні, коли ми дуже прискорилися у співпраці з нашими зовнішніми партнерами, минуло, і темп був втрачений у січні. Тепер, швидше за все, знадобиться ще одна місія навесні. Очікуємо, що прогресу з МВФ можна буде досягти тільки у травні-червні, тобто через рік після виділення попереднього траншу. Ну і сподіваємося, що вдасться отримати транш у третьому кварталі, до вересня, тому що з вересня до грудня, знову ж таки, навантаження на бюджет з виплат, з обслуговування зовнішнього боргу буде дуже високим.

– Чи ви очікуєте від нової американської адміністрації певних сигналів, які могли б вплинути на інвестиційну привабливість України?

– Ці сигнали вже були отримані. І вже навіть є реакція всередині України. Тут відразу після результатів виборів зрозуміли, що політика Сполучених Штатів стосовно України буде змінюватися, а нова адміністрація буде набагато активнішою. Українські керівники пам'ятають, що президент Байден, будучи віцепрезидентом, часто відвідував Україну, приділяв багато уваги питанням, у тому числі, верховенства права. Так само в команді президента Байдена є люди, які дуже добре розуміють ситуацію в Україні, суть російсько-українського конфлікту і займають чітку проукраїнську позицію. Тому ми очікуємо на істотну підтримку з боку США – економічну, геополітичну, а також у просуванні реформ в Україні.