Борис Патон пішов з життя у 101 рік. Він був одним із найвідоміших українських науковців та найстаршим президентом державної Академії наук у світі. НАНУ він очолював 58 років поспіль. Радіо Свобода розповідає про найцікавіші факти з його біографії.
- Предки Бориса Патона походять із Західної Європи і займалися кораблебудуванням. Серед прадідів Патона були генерали, контр-адмірали, прокурори, придворні радники та дипломати. У 2015 році історики Марія Дмитрієнко та Валерій Томазов написали генеалогічну книгу «Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. Документи».
- Школу Борис Патон закінчив без золотої медалі. В одному з інтерв'ю згадував, що «якось умудрився за одну чверть 9 двійок отримати» тому що закохався. А пізніше, вже в університеті, так і не отримав червоний диплом, бо не зміг скласти іспит з філософії.
- Борис Патон – одноліток Національної академії наук України. Гетьман Павло Скоропадський заснував академію у листопаді 1918 року, тоді ж і народився Борис Євгенович. У 2018 році Патон та НАНУ святкували своє сторіччя.
- Борис Патон розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. Цей винахід здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття. Учені в Києві створили апарат «Вулкан», на якому в 1969 році вперше у світі випробували технології зварювання на космічному кораблі «Союз 6».
- Під керівництвом Бориса Патона Інститут електрозварювання у співпраці з Інститутом хірургії і трансплантології імені Олександра Шалімова НАМН України та Центральним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварювання живих тканин. Для цього провели сотні експериментів, спочатку на видалених органах і на тваринах. За цей метод колектив авторів у 2004 році отримав Державну премію України в галузі науки і техніки.
- Один із мостів через Дніпро у Києві названий на честь батька Бориса Патона, Євгена Оскаровича Патона. Оскільки він був проектувальником цього першого у світі суцільнозварного мосту завдовжки 1543 метри. Батько разом із синами Борисом та Володимиром першими випробовували міст, проїхавши по ньому на службовій машині.
- У 1982 році у Києві, перед будівлею Національної академії наук України, відкрили бронзовий бюст Борису Патону. Він став першим киянином, для якого встановили бюст при житті. Це сталося після того, як вчений двічі отримав звання Героя соціалістичної праці. Ідея встановлення такої статуї самому Патону не сподобалася. В інтерв'ю «Дзеркалу тижня» він розповідав, що йому було ніяково проходити повз бюст і казав: «Я живий, а тут в центрі міста стоїть моя бронзова статуя». Згодом Борис Патон просив про демонтаж пам'ятника, але його клопотання не задовольнили.
- Борису Патону пропонували очолити Академію наук СРСР у Москві, але він відмовився. Вчений був переконаний, що має працювати саме у Києві, у батьківському Інституті електрозварювання та українській Академії наук.
- Борис Патон був депутатом Верховної Ради СРСР 27 років поспіль (з 1962 по 1989). Вже у незалежній Україні Патон намагався триматися осторонь політичних процесів. Утім у 2009 році він став довіреною особою Юлії Тимошенко. А у 2011 році підписав лист інтелігенції на підтримку політики Віктора Януковича. Торік Борис Євгенович в документальному фільмі телеканалу «Інтер» розповів, що не підтримує декомунізацію: «Я ставлюся повністю негативно до цього. Це недопустимо. Це дійсно Велика вітчизняна війна».
- Борис Патон був проти будівництва 3-го і 4-го реакторів ЧАЕС через близькість до Києва. Однак після аварії академія наук долучилася до її ліквідації.
- У листопаді 1998 року Борис Патон першим отримав звання Герой України. Цю нагороду за кілька місяців перед тим заснував президент Леонід Кучма в тому ж році. Звання вчений отримав «за самовіддане служіння науці, визначні досягнення в галузі зварювання та спеціальної електрометалургії, що сприяли визнанню й утвердженню авторитету вітчизняної науки у світі».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Наступник Патона. Хто може очолити НАН України?
- Борис Патон ніколи не займався спортом професійно, але завжди був прихильником фізичної активності. Займався тенісом і водними лижами, плавав. Понад 20 років тому пошкодив ногу, але від руху не відмовився, оскільки вважав, що він добре знімає стрес.
- В академіка практично не залишилося рідних. Його єдина донька Євгенія, яка так само була науковицею, померла у 2009 році. Чотири роки потому з життя пішла і дружина. Після смерті дружини Борисом Євгеновичем опікувалася онука – Ольга.