«Фабрика тролів». Росіянин розповів, як працює «пропагандистська кухня» Кремля

Оплата була непоганою, але робота була вимогливою: розміщувати до 120 коментарів на день, протягом 11-годинної зміни – у чатах, на вебсайтах та в профілях соціальних мереж, що належать певним російськомовним виданням новин, таким як незалежна газета «Новая газета» та Російська служба Радіо Свобода.

«Були люди, які справді летіли на [роботу] з ентузіазмом, але були й такі, хто приходив на роботу, просто розуміючи, що все, що вони роблять – дурниці», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода Сергій К., колишній співробітник російської компанії, яка стала відомою як «російська фабрика тролів».

Таким було життя в петербурзькій фірмі, зареєстрованою назвою якої раніше було «Агентство інтернет-досліджень», і яка стала відомою завдяки поширенню теорій змови, напівправди, тролінгу публікацій у соцмережах та іншій дезінформації.

Діяльність, яку оплачує петербурзький бізнесмен Євген Пригожин, і яка ганебно прославилася на весь світ, коли була виокремлена у звіті розвідки США 2017 року про спроби Росії втрутитися у президентські вибори за рік до того.

Російський бізнесмен, «кухар Путіна» Євген Пригожин (ліворуч) у своєму ресторані подає їжу тодішньому прем’єр-міністрові Володимиру Путіну, 11 листопада 2011 року. Пригожина називають засновником «фабрики тролів» у Петербурзі

«Видаючи себе за американців, ці оперативні працівники використовували цілеспрямовану рекламу, навмисно сфальсифіковані статті новин, власноруч створений вміст та інструменти платформи соціальних медіа, щоб взаємодіяти і намагатися обдурити десятки мільйонів користувачів соціальних медіа в США», – підсумовується у доповіді Комітету розвідки Сенату США.

Кіберкомандування США, одне з головних кіберагентств уряду США, заявило, що завадило діяльності «фабрики тролів» під час виборів до Конгресу США у 2018 році.

Компанія все ще функціонує, а повідомлення у ЗМІ та інші розслідування задокументували, як Пригожин диверсифікував свої дії, включаючи фінансування приватних військових найманців, втручаючись у збройні конфлікти в Африці та інших регіонах світу.

Колишня будівля Агентства з досліджень інтернету, яке також називають російською «фабрикою тролів». Санкт-Петербург

Однак вплив «фабрики тролів» зменшився, оскільки соціальні медіакомпанії, такі як «Фейсбук» і «Твітер», вдосконалили блокування та видалення анонімних облікових записів, які вважаються тролями.

Ще до висновків розвідки США вплив «фабрики тролів» було послаблено, коли колишні працівники компанії почали говорити правду про фірму і те, чим вони в ній займалися.

У 2015 році чоловік Марат Буркхард розповів Російській службі Радіо Свобода про те, як велася робота. Одна російська журналістка під прикриттям працевлаштувалася на фірму, а згодом була звільнена і подала позов щодо умов праці й порушення законодавства про працю в її контракті.

У підсумку вона перемогла у своїй справі й отримала символічну компенсацію в один рубль.

«Я вважав, що це була антиутопія»

Напевно, Євген Пригожин намагається приховати юридичне право власності на компанію, змінюючи назву та реєстрацію кожні кілька років. На той час, коли Сергій К. працював там, компанія називалася Mixinfo.

Євген Пригожин, 2017 рік

У тривалому інтерв’ю минулого тижня за допомогою месенджера Telegram Сергій К. розповів Радіо Свобода, що влаштувався на роботу у 2018 році за пропозицією друга. Це були легкі гроші, сказав він, просячи не використовувати його повне ім’я, щоб уникнути юридичних позовів від його колишнього роботодавця.

«Я зустрів там людей, які були впевнені, що проблема полягає не в тому, що все було жахливо в [Росії], а в Державному департаменті США і через око у піраміді», – сказав він, маючи на увазі символ, що використовується з одного боку купюри долару США, на якій часто концентруються любителі теорій змов.

Вимоги для взяття на роботу не були значними, за його словами, лише атестат середньої школи. Але були деякі люди, які мали наукові ступені, включаючи докторські ступені. Він сказав, що всі мали пройти попередню перевірку. Його змусили підписати угоду про нерозголошення інформації.

Він каже, що більшості людей платять близько 40 тисяч рублів на місяць (524 долари); він заробляв 45 тисяч; інші, хто працював довше і наполегливіше, отримували більше грошей. За його словами, очікується, що він зробить близько 120 коментарів під час своєї зміни.

«Фабрика» мала багато різних відділів, кожен з яких складався із близько 15 осіб, кожен з яких мав справу з різною зовнішньою інтернет-компанією або соціальною мережею. За його словами, один займався YouTube, інший – Facebook, а ще один – російською соціальною мережею «ВКонтакте», яка широко використовується в Росії. Основна увага його команди полягала в коментарях до публікацій, зроблених ЗМІ, включно з Радіо Свобода.

Один департамент відповідав за складання баз даних – біографій людей, котрих вважають політичними ворогами, – із джерел в інтернеті, а потім складання списку цілей, каже він: «Є список ЗМІ, на яких, вибачте, потрібно вилити лайно – у першу чергу це Радіо Свобода та «Новая газета».

Інший відділ створив меми, в тому числі порнографічні. Їх розсилали через повідомлення, а тролі потім публікували їх у різних місцях, каже Сергій.

«Спочатку, коли я туди потрапив, я не дуже вірив, що це взагалі реально. В мене був культурний шок. Орвелл описав, як це працює. Я вважав, що це антиутопія, але це насправді так працює», – сказав він Радіо Свобода.

У його відділі, каже Сергій, робота координувалася через Telegram, де вирішувалося, куди спрямовувати свої зусилля.

«Ви не просто сидите навколо і збираєте пил; ви клацаєте клавішами, ту саму нісенітницю протягом 11 годин», – сказав він.

Також зазначив, що він та його колеги створювали фейкові облікові записи – у, наприклад, «ВКонтакте» – і використовували величезний стос SIM-карток, щоб пройти автентифікацію при реєстрації.

Працівники створювали фальшиві імена та крали фотографії з інших облікових записів у соцмережах, таких як «Однокласники» (ще один популярний російський сайт). Іноді фотографії брали у людей, які померли, каже він.

Потім вони злегка редагували фотографії – робили їх чорно-білими або перевертали на 180 градусів – щоб обдурити пошукові системи, продовжує він.

Загалом, він працював із понад 100 фейковими обліковими записами, розповідає Сергій. Вони використовувались стратегічно: дівчинка-підліток, яка коментує договір про ядерну зброю, здавалася б підозрілою, каже він.

Працівники також використовували віртуальні приватні мережі, VPN, щоб замаскувати своє справжнє місцеперебування. Коментатор міг перебувати, наприклад, у Мозамбіку, коли фактично він сидів у російському Санкт-Петербурзі.

На вебсайтах або в облікових записах соцмереж Russia Today, яка зараз відома як RT, «тролі» публікували коментарі, які були або проросійськими, або антизахідними.

«Зайдіть до групи RT у будь-якій соціальній мережі. День за днем вони борються за матінку-Росію. Під будь-якою новиною, чи то про ракети, США чи Путіна; вони всюди, як таргани», – каже він.

Акція у США проти спотворення дійсності російським телебаченням у висвітленні агресії Росії щодо України. Вашингтон, 11 квітня 2014 року

Іноді очікують, що «тролі» відповідатимуть на коментарі чи дописи іншого «троля», щоб удати дискусію, в якій братимуть участь два не пов’язані користувачі, пояснює Сергій.

Мою карму зруйновано

Сергій розповів Радіо Свобода, що сам Євген Пригожин ніколи не приходив до будівлі, де розміщується «фабрика тролів», а приходив його помічник: «Лисий чоловік, 45-50 років».

У 2019 році, приблизно через рік після роботи там, Сергій каже, що почав розчаровуватися.

«Спочатку це було навіть смішно. У нашій групі люди відверто глузували з самого Путіна, і майже всі розуміли абсурдність того, що ми робимо, – каже він. – Це як лікарі, які працюють з трупами, з часом вони починають жартувати, розслаблятися, розряджати ситуацію».

Але через деякий час, за його словами, сумління почало його гризти; він постійно був у стресі; у нього почалася мігрень.

На запитання, чому він вирішив розповісти про свого колишнього роботодавця, він припустив, що це щось на кшталт спокути – за той тролінг, який він робив, і брехню, яку він поширював.

«Я звернувся до [Радіо Свобода], тому що, вивчивши кухню державної пропаганди зсередини, я зрозумів, чому вони [намагалися] вас заткнути й так сильно поширити гниль, – сказав він. – Вони брешуть скрізь. Зараз телебачення робить мене хворим, і моя карма зруйнована на три життя уперед».