Повернення ухилянтів з-за кордону: чи це можливо? Розповідаємо

В Україні вже не перший місяць офіційні посадові особи говорять про потребу покарання для тих військовозобов’язаних чоловіків, які незаконно виїхали за кордон під час воєнного стану. У травні цього року про підготовку необхідних для цього законодавчих змін заявив міністр закордонних справ Ігор Клименко. А у перший день осені керівник владної фракції у парламенті Давид Арахамія розбурхав інфопростір тезою про «екстрадицію ухилянтів». Чи це можливо? Радіо Свобода зібрало інформацію про це.

1 вересня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в ефірі національного телемарафону заявив, що військовозобов'язаних українців, які виїхали під час воєнного стану з країни за підробними довідками про непридатність до служби, можуть екстрадувати, тобто примусово повернути в Україну.

«Яким чином притягати людей, які вже виїхали, тобто купили ці довідки та, використовуючи підроблені документи, виїхали за кордон? До них дотягнутися прямо зараз правоохоронці не мають можливості.

Але згідно з чинним Кримінально-процесуальним кодексом, у нас дуже посилився напрямок міжнародно-правової допомоги.

Тож фактично у будь-якій країні світу, окрім Росії, наші правоохоронні органи можуть прийти та зробити запит на екстрадицію таких людей, привезти їх до України, щоб вони несли відповідну відповідальність», – сказав тоді Арахамія.

Радіо Свобода уточнила чи це можливо

Народний депутат України, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки і оборони, представник президента у парламенті Федір Веніславський в ефірі проєкту Свобода.Ранок (проєкт Радіо Свобода) заявив, що масової екстрадиції чоловіків-ухилянтів до України з-за кордону не буде.

«З точки зору юридичної процедури масової екстрадиції громадян немає. Кримінальна відповідальність носить персоналізований, індивідуальний характер.

Відповідно з кожного факту необхідно звертатися і надавати відповідні документи про те, що особа переховується від органів досудового розслідування, суду і лише після цього можна задіяти процедуру екстрадиції.

Тому звичайно це дуже непроста процедура і будемо думати як її більш зробити гнучкою. Але це потребує ретельних аналізів і дискусій».

Нардеп пояснює, що протиправні дії з незаконного перетину державного кордону України можна поділити щонайменше на три частини.

Зокрема, це перетин кордону поза офіційними пунктами пропусків. Або ж коли пункт пропуску людина перетнула таємно, а потім на нейтральній смузі вже легально перетнула державний кордон іншої країни на підставі паспорта.

«Найбільш масовий характер має якраз використання підроблених, завідома неправдивих, фальшивих документів, які дозволили людині виїхати за межі країни. Наприклад, довідка про те, що людина є інвалідом І чи ІІ групи і вона не підлягає призову ні у воєнний, ні у мирний час. Відповідно жодних підстав для обмеження права пересування громадян України згідно з чинним законодавством немає.

З точки зору пред’явлених документів офіційно законно перетнули державний кордон. Але з точки зору підроблених документів – це окремий злочин, який охоплює собою відповідальність і тих, хто виготовив такі фальшиві документи, завідома неправдиві відомості вніс до офіційних документів. І тих, хто такі документи свідомо використовував. Оскільки ми розуміємо, якщо людина не маючи статусу особи з інвалідністю скористалася такими документами – це є злочином уникнення виконання конституційних обов’язків», – наголошує нардеп.

Тому це потребує реєстрації кримінальних проваджень, додає він. Встановлення таких фактів – компетенція правоохоронних органів. Після реєстрації провадження мають бути проведені експертизи, які встановлять чи сфальшовані були документи для перетину кордону. Після цього особі, яка такими документами скористалася, можуть заочно повідомити про підозру. І далі можуть бути задіяні правила екстрадиції. Але все ж фінальне рішення – за іноземними судами.

Біженці на українсько-польському кордоні в Шегині. Лютий 2022 року

Думка юриста

Що процедура масової екстрадиції не лише складна, а й тривала, погоджується і адвокат Андрій Новак.

В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив, що в першу чергу, для екстрадиції має бути відкрите кримінальне провадження в Україні. Має вестися слідство, оголошена підозра особі або ж вирок українського суду.

«Має бути певний процесуальний документ – ухвала суду про розшук або екстрадицію такого чоловіка, або вирок суду, яким визнано людину винною у даному випадку у незаконному перетині кордону і ухилянстві. І тільки у такому випадку це рішення суду направляється до країни перебування такої особи і вже місцевий суд буде розглядати питання екстрадувати громадянина України назад до України чи відмовляти у такому клопотанні», – зазначає Андрій Новак.

Екстрадиція, каже він, може застосовуватися до будь-яких осіб, яких визнано винними або яким як мінімум оголошено підозру і є відповідна ухвала суду про екстрадицію.

Україна -- На українсько-польському кордоні на автомобільних і пішому пункті пропуску у «Шегині» утворились великі черги на виїзд із України, 24 лютого 2022 року

Що таке екстрадиція і у чому складність процесу

Офіційно екстрадиція – це форма міжнародної співпраці держав в боротьбі зі злочинністю. Вона полягає в арешті і передачі однією державою іншій особи, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, або ж засудженого злочинця.

Міністр юстиції України Денис Малюська переконує, що процес екстрадиції нині – дуже складний процес. Впливає на це, зокрема, широкомасштабна війна Росії проти України. Тому іноземні суди зараз часто відмовляють Україні в питаннях екстрадиції.

«Навіть за більш очевидними і кричущими випадками злочинів, які вчиняли, наприклад, топкорупціонери, які втекли за кордон – навіть їх не вистачає, аби забезпечити їх екстрадицію, тому що в країнах Європи, в яких у більшості перебувають наші топ-злочинці чи топ-корупціонери... їхні суди дуже обережно ставляться до питань екстрадиції, зокрема, у зв’язку з тим, що у нас війна триває», – наголосив міністар в ефірі телемарафону.

Відтак масштабна екстрадиція усіх українців, які незаконно втекли під час війни за кордон, на думку міністра, наразі не є можливою, але механізми та можливості вивчаються.

• Польща почала екстрадицію деяких громадян, які займались перевезенням нелегальних мігрантів у Польщі. Рішення про екстрадицію ухвалює суд. Про це 4 вересня повідомила газета Rzeczpospolita.
• Як пише це польське видання, 80 тисяч українських чоловіків призовного віку в'їхали до Польщі після 24 лютого 2022 року та зникли.
• Станом на початок березня 2023 року речник ДПС Андрій Демченко повідомив, що з 24 лютого 2022 року прикордонники затримали понад 11 тис. порушників, які намагалися виїхати поза пунктами пропуску. Ще понад 4 тисячі осіб робили спроби покинути Україну за підробленими документами та в інший незаконний спосіб.
• У відповідь на запит Громадянської мережі ОПОРА МЗС повідомило, що станом на 21 червня 2023 року за кордоном перебували 8 млн 177 тис. українців. У порівнянні з даними на 1 лютого 2023 року ( тобто за неповні 5 місяців), ця кількість зросла на майже 188 тис. осіб.