Євросоюз не попереджав МОН про небезпеку змін, що руйнують впроваджені реформи освіти – Шкарлет

Тимчасовий виконувач обов'язків міністра освіти та науки Сергій Шкарлет спростував інформацію, що з’явилася у ЗМІ про те, що він отримав попередження від представництва ЄС «через спроби зруйнувати реформи у Міносвіти». Натомість, як зауважив Шкарлет у відповідь на запит Радіо Свобода, у листі, який він одержав, йшлося про «тривалу і плідну співпрацю з експертами ЄС та реалізації заходів реформ освіти та системи державного управління».

В офіційній позиції міністерства, яку Сергій Шкарлет оприлюднив у своєму телеграм-каналі, чиновник зауважив: «Коли ЄС хоче донести свою думку або бачення до МОН, то, вочевидь, він це робить напряму, а не через допоміжні шляхи комунікації, як то, наприклад, стрічки новин. Так насправді і було. А тому, прохання користуватися лише офіційними джерелами інформації. Адже цитування уривків із листа є вирваним із контексту, що нівелює розуміння змісту листа в цілому».

Очільник Міносвіти також зазначив: «Між МОН та ЄС триває конструктивний діалог і результативна співпраця. Ми опрацьовуємо як питання реалізації вже запущених реформ в освіті, так і розробляємо нові».

Сергій Шкарлет під час пресбрифінгу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, 4 серпня 2020 року

Представництво Євросоюзу в Україні, в свою чергу, ані підтвердило, ані спростувало інформацію про те, чи отримав Сергій Шкарлет попередження про згортання реформ у його відомстві:

«Представництво ЄС в Україні підтримує постійний діалог з міністерством освіти і науки України щодо впровадження освітньої реформи, зокрема, і стосовно можливих структурних змін в міністерстві. Тому ми не можемо коментувати нашу кореспонденцію з українськими партнерами, – йдеться в офіційному коментарі Радіо Свобода. – В рамках реорганізації міністерство отримало можливість створення посад так званих фахівців із підтримки реформ, аби залучити вмотивованих та професійних кандидатів на державну службу. Ми впевнені, що ці спеціалісти у співпраці із рештою кадрового складу, сприяли більш професійній роботі міністерства. Вони залишаються важливими партнерами для донорів, які підтримують впровадження реформи освіти».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Свіжа кров» для державного управління

Чотири роки тому депутати ухвалили закон «Про державну службу», який передбачав реформування системи державного управління.

Володимир Гройсман, на той час голова Верховної Ради, написав на своїй сторінці у фейсбуці: «Наші сьогоднішні проблеми – це наслідок того, що ми досі маємо пострадянську систему управління. Без зміни цієї системи не буде успішної європейської України».

Реформа державного управління передбачала, зокрема, скоротити на третину кількість державних службовців, а також створити структурні підрозділи – директорати та запровадити посади державних експертів. Їхнім основним завданням було формування політики у різних публічних сферах за профілем відповідного міністерства. Цих фахівців також називали фахівцями з питань реформ. Передбачалося, що міністерства поступово будуть відмовлятися від контрольно-адміністративних функцій, як це було при старій радянській системі.

Наблизити держслужбу до європейських стандартів означало залучити до неї висококваліфікованих кадрів. Їм запропонували високі зарплати (які складалися з посадового окладу і окремої надбавки). Кошти на ці надбавки виділяв Євросоюз, який у 2018 році профінансував реформи державного управління на 15,5 мільйонів євро. Міністерство освіти та науки було одним з десяти пілотних відомств, які отримали грантові кошти для демонтажу старої системи.

Лілія Гриневич, яка в той час очолювала відомство, в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила, що відбір фахівців нового ґатунку відбувався за суворими критеріями. Нові державні управлінці повинні були знати законодавство, володіти іноземними мовами, мати аналітичні здібності тощо.

«Було спеціальне тестування, яке проводило Національне агентство з питань державної служби, – розповідає вона. – Створили комісію, до якої увійшли не лише співробітники міністерства, але й представники агенції, яку залучав Євросоюз. Ці люди спостерігали за справедливістю і прозорістю конкурсу. Фахівці нового зразка набиралися в директорати, структури міністерства, зокрема, і в МОН. Ці люди могли дебатувати, відстоювати власну думку, ми були зацікавлені в тому, щоб такі держуправлінці нової моделі потрапити у міністерство».

За словами Лілії Гриневич, нове керівництво міністерства планує скоротити директорати і під цим приводом звільнити нових фахівців.

«Ми напрацьовували багато з законодавства, в провадженні освітньої реформи. Будь-який хороший керівник був би зацікавлений, аби люди з такими якостями, з високою зарплатою працювали на своїх посадах, від них можна вимагати продуктивної праці. Можливо, вони не задовольняють очікування керівництва, можливо мають власну думку, інше бачення реформ. Як на мене, це дивна позиція», – наголошує ексмінстр.

Кількість посад державних експертів планують скоротити майже наполовину – джерело в МОН

Міністерство освіти та науки подало на розгляд Кабінету міністрів проєкт рішення про реорганізацію структури відомства, яка фактично ліквідує усі директорати і повертає міністерство до старої моделі управління, зазначила у коментарі Радіо Свобода співзасновниця ГО «Смарт Освіта» Іванна Коберник.

«Наскільки я знаю, новий штатний розклад уряд не підтримав, бо це суперечить міжнародним зобов’язанням перед Євросоюзом, які взяла на себе Україна, це «відкат» у реформуванні державної служби, – зазначає вона. – Головна відмінність працівників директоратів полягала в тому, що вони були звільнені від міністерської рутини, їхній робочий час використовувався для розробки і написання політики реформування. Це європейський підхід до державної служби».

За словами Іванни Коберник, це не перший крок Сергія Шкарлета, спрямований на гальмування реформ.

«Відомо, ще влітку був поданий законопроєкт, який фактично ліквідував Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке так само було створене за європейським зразком як самоврядна організація. Він (Сергій Шкарлет – ред.) волів би повернути ці повноваження у сфері акредитації освітніх програм до МОН. Але це неправильно, в Європі так не відбувається», – зазначає співзасновниця ГО «Смарт Освіта».

Іванна Коберник

У конкурсі на посади державних експертів (а також керівників експертних груп та генеральних директорів директоратів) зазвичай брали участь від 40 до 60 осіб, повідомило Радіо Свобода джерело у МОН. За його словами, на нові посади експертів були відібрані близько 40% людей, які не працювали раніше в міністерстві, а 60% вже мали досвід подібної роботи. Нині у відомстві існує 6 директоратів, у яких працює 93 державних експертів разом із керівниками експертних груп та генеральними директорами.

Нещодавно, за інформацією джерела, в.о. міністра підписав наказ, яким реорганізував структуру міністерства. Зміни передбачають скорочення кількості директоратів – з шести до чотирьох (зокрема, об’єднання директоратів вищої та професійної освіти, що виглядає дивним, оскільки це традиційно різні напрями роботи). Заплановане також скорочення посад державних експертів із 93 до 50, тобто майже на 50%. Водночас кількість посад профільних головних спеціалістів (це посади державної служби старого зразка) планується збільшити з 80 до 111.

Ніколи раніше скорочення нових посад держслужби не було таким масовим.

25 червня 2020 року уряд призначив Сергія Шкарлета тимчасовим виконувачем обов'язків міністра освіти на науки, а парламент так і не проголосував за його затвердження на посаді очільника відомства. Через кілька днів біля Кабміну і Офісу президента відбулися акції протесту проти призначення Сергія Шкарлета.