«Спадщина Юнкера»: ЄС оточений викликами, але рухається далі

Жан-Клод Юнкер (архівне фото)

Страсбург – За вісім місяців до виборів у ЄС голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер нині підбив підсумки своєї роботи й констатував, у якому стані опинилася нинішня співдружність. Сплеск популізму й войовничого націоналізму, міграційна криза, відсутність потужного єдиного європейського «фронту» на тлі загроз із боку світових потуг, на кшталт Росії, «Брекзит» такою на сьогодні є «спадщина Юнкера». Втім, переконаний європеєць, нинішній голова Єврокомісії за час свого головування таки спромігся витягти ЄС з виру грецької боргової кризи й зробити рішучі кроки до пом’якшення впливу низки інших новітніх викликів.

Вже з перших слів своєї цьогорічної доповіді у Страсбурзі Жан-Клод Юнкер, керівник виконавчої євроустанови, націлив свою критику на хвилю націоналізму й популізму, яка «накрила» цілу низку держав ЄС. Ці рухи, зокрема, в Угорщині, Польщі, Італії та Австрії, скориставшись невдачами міграційної політики ЄС, каже він, набули все більшого впливу та вдаються до нападів на ліберально-демократичні сили ЄС.

«Поважаймо Євросоюз і не забруднюймо його найкращого іміджу: скажімо «ні» націоналізмові, який відкидає й ненавидить інших, який руйнує та шукає винних замість того, щоб шукати рішення, які б нам дали можливість краще жити разом», – заявив голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер у своєму щорічному виступі про стан справ у Євросоюзі.

З огляду на європейські вибори, призначені на травень 2019 року, депутати Європейського парламенту цього тижня обговорюють досягнення Єврокомісії, очолюваної люксембуржцем Жан-Клодом Юнкером.

ЄС повинен розширюватися, щоб «експортувати» стабільність Юнкер

Говорячи про виклики ззовні, голова Єврокомісії переконує: ЄС має блискучі результати «експорту» стабільності до інших держав.

Ми об’єднали європейську географію та історію. Але є ще, де треба докладати зусиль
Жан-Клод Юнкер

«Ми це продемонстрували під час різних хвиль розширення нашої співдружності. Це є нашим успіхом, адже ми об’єднали європейську географію та історію. Але є ще, де треба докладати зусиль: насамперед нам слід визначитися, приєднавши країни Західних Балкан», – закликає Юнкер, застерігаючи з натяком на Росію: якщо ЄС цього не зробить, то інші потуги «вибудують наше найближче сусідство на свій лад».

Альянси сьогоднішні, можливо, завтра вже не будуть альянсами, застерігає голова Євркомісії, тому нинішній світ потребує «об’єднаної та сильної Європи, яка говорить одним голосом, задля миру, торговельних відносин та стабільної фінансової системи, навіть якщо інші обирають шлях комерційної та фінансової війни», зокрема, маючи на увазі нинішню адміністрацію Білого дому.

Європейський союз, який є найбільшим у світі спільним ринком, не повинен бути тільки «глобальним платником»: настав час, щоб цей союз став «глобальним гравцем».

Єврокомісія: до травня «Оборонний союз» має стати цілком операційним

З огляду на те, що давні трансатлантичні зв’язки нині виявилися не такими міцними, з набиранням обертів агресивної політики Росії, з поширенням ісламського радикалізму ЄС за каденції Юнкера зробив крок до створення своїх оборонних потужностей. Починаючи з 2014 року, Єврокомісія започаткувала так званий «Оборонний союз», командні структури якого вже починають свою роботу, а до кінця повноважень нинішнього складу виконавчої євроустанови, повинен бути визначений спеціальний фонд на оборону та безпеку ЄС.

Читайте також: Оборонно-безпековий Євросоюз: європейці розробили «дорожню карту»

Ми не мілітаризуємо ЄС, а хочемо стати більш відповідальними та незалежними
Жан-Клод Юнкер

«Ми працюватимемо, щоб європейський фонд оборони та постійне структуроване співробітництво у цій сфері стало цілком операційним. Але зауважу: ми не мілітаризуємо ЄС, а хочемо стати більш відповідальними та незалежними», – заявив Жан-Клод Юнкер, наголошуючи, що тільки потужна й згуртована Європа може захистити своїх громадян від внутрішніх та зовнішніх загроз, починаючи від тероризму та завершуючи кліматичними змінами.

Результатів можна досягнути, додає він, тільки працюючи разом, без суперечок та розбіжностей, які останніми роками все більше вимальовуються між країнами-членами заходу й сходу ЄС. Тому голова Єврокомісії акцентує увагу євродепутатів, що за ці кілька місяців до виборів слід стерти лінії розмежування між країнами по різні боки співдружності.

Торкаючись теми «Брекзиту», Жан-Клод Юнкер вкотре заявив, що, хоч і шкодує, але поважає рішення британців.

Читайте також: Британці менше вірять в позитивні результати «Брекзиту». 59% тепер за членство в ЄС

Закликаючи створити у майбутньому з Британією поглиблену зону вільної торгівлі, він зазначає, що водночас британському урядові слід зрозуміти: «Той, хто виходить зі складу ЄС, не може бути в такій привілейованій позиції, як повноправний член співдружності. Вони не можуть бути частиною нашого спільного ринку».

Євро похитне долар?

Загалом, як виглядає з виступу лідера Єврокомісії, за вісім місяців, які залишилися до виборів, він прагне досягти три мети. По-перше, до травня 2019 року ратифікувати угоду про вільну торгівлю із Японією. По-друге, домовитися та досягти політичної угоди щодо європейського довгострокового бюджету на період після 2020 року. І нарешті, популяризуючи євровалюту, похитнути світове домінування долара на світових ринках.

Нам слід зробити більше, щоб наша євровалюта відігравала свою роль на міжнародній арені
Жан-Клод Юнкер

«Євро посідає друге місце після долара. Але понад 60 країн світу, тим чи іншим способом, рівняють свої національні валюти із євро. Нам слід зробити більше, щоб наша євровалюта відігравала свою роль на міжнародній арені», – закликав Юнкер, бо, на його думку, обурливо, що, скажімо, європейські компанії закуповують літаки, розраховуючись доларами, так само, як 80 відсотків імпорту енергоносіїв до ЄС оплачуються американською валютою.

Це четвертий і останній виступ Юнкера на тему «Стан Євросоюзу» на пленарному засіданні Європейського парламенту, де він висвітлює результати своєї роботи у десяти пріоритетних напрямках та визначає, що він має намір досягти під час виборів ЄС.

Зі свого боку лідери основних політичних груп зробили свої оцінки роботи вищої виконавчої установи ЄС та визначили своє бачення розвитку Європейського союзу в складі 27 країн-членів – без Великої Британії, яка згідно попередніх планів, має вийти з блоку на початку весни 2019 року.