У ЄС неоднозначно сприйняли санкції проти «каналів Медведчука»

Керівник Європейського союзу Жозеп Боррель поставив під сумнів крок президента України Володимира Зеленського щодо санкцій стосовно трьох телевізійних каналів, які номінально належать члену проросійської фракції Тарасу Козаку. У пресслужбі Борреля додали, що в ЄС уважно стежать за справою і будуть зв’язуватися з українськими органами влади, щоб отримати більше інформації. У той самий час деякі країни ЄС, зокрема, Естонія і Литва підтримали санкційні заходи України проти телеканалів «112 Україна», ZIK і NewsOne.

Представниця США в ОБСЄ Кортні Остріан підтримала рішення української влади, сказавши, що свобода ЗМІ не дає права поширювати зловмисну пропаганду та дезінформацію.

Як заявив речник віцепрезидента Європейської комісії Жозепа Борреля Петер Станьо, ЄС відомо, що 2 лютого 2020 року Рада національної безпеки та оборони України (РНБО) ухвалила рішення про введення санкцій стосовно Тараса Козака, власника трьох телевізійних каналів (112, NewsOne та ZIK TV).

«Ми оцінюємо наслідки цього рішення. На думку української влади, це рішення було ухвалене на основі антитерористичного законодавства та розслідувань, які встановили, що пан Козак отримував кошти з непідконтрольних уряду територій, контрольованих сепаратистами», – мовиться у відповіді на запит Радіо Свобода.

При цьому речник Петер Станьо зазначив, що, як передбачено Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, Європейський союз надає найбільше значення незалежності та свободі ЗМІ.

«Постійні проросійські кампанії дезінформації впливали і продовжують впливати на український медіа-простір. Спроби України захистити свою територіальну цілісність та національну безпеку, а також захиститися від маніпуляцій інформацією, є законними, враховуючи масштаби дезінформаційних кампаній, що зачіпають Україну, в тому числі з-за кордону. Проте, це не повинно відбуватися за рахунок свободи засобів масової інформації та повинно здійснюватися з повною повагою до основних прав і свобод та з дотриманням міжнародних стандартів. Ми наголошуємо, що будь-які вжиті заходи повинні бути пропорційні цілі», – зазначає Станьо.

Міжнародна та Європейська федерація журналістів (IFJ та EFJ) засудили закриття трьох телевізійних каналів в Україні, яку вони охарактеризували як «позасудову і політично вмотивовану заборону та кричущий напад на свободу преси, який необхідно терміново скасувати».

У заяві журналістських організацій мовиться, що раніше український уряд звинуватив ці три телеканали у тому, що вони перебувають під «впливом Росії» та загрожують інформаційній безпеці України.

Однак, як наголошується у заяві, офіційного обґрунтування заборони не було, крім того, що президент України Володимир Зеленський заявив у твітері, що Україна підтримує свободу слова, але не «пропаганду, яку фінансують агресори».

«Ці заборони повинні застосовуватися лише у дуже виняткових обставинах. Держави зобов’язані гарантувати ефективний плюралізм ЗМІ. Спосіб застосування процесу ліцензування повинен забезпечувати достатні гарантії проти свавілля, включаючи належне обґрунтування владою своїх рішень про відмову в ліцензії на мовлення. Здається очевидним, що заборона президента зовсім не відповідає міжнародно-правовим стандартам щодо свободи слова та засобів масової інформації», – заявив генеральний секретар EFJ Рікардо Ґутьєррес.

У відповідь секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов заявив, що захисникам цих телеканалів варто було зробити «найелементарніший аналіз» їхнього контенту, щоб визначити, «наскільки він відповідає високим світовим журналістським стандартам об’єктивності і неупередженості».

«Як сказано у заяві International и European Federation of Journalists, «заборони повинні застосовуватися лише у дуже виняткових обставинах». У зв’язку з цим хочемо поінформувати IFJ и EFJ, що Україна вже сім років живе в таких надзвичайних умовах, назва яким – війна», – написав Данілов на своїй сторінці у фейсбуці.

Одним із знарядь гібридної зброї Росії проти України Данілов називає «телевізійні ресурси, фінансування яких фактично здійснює країна-агресор через афілійованих з нею політиків».

«На нашу країну напали, і ми будемо діяти так, як потрібно, щоб зберегти Державу і Незалежність», – наголосив Данілов.

Естонія, Литва та США підтримують дії Києва

Натомість Естонія та Литва підтримали санкційні заходи України. Зокрема, естонські дипломати у своїй заяві у твітері наголосили, що «розуміють і підтримують» кроки України на захист своєї «незалежності, суверенітету і територіальної цілісності».

«Естонія розуміє і підтримує кроки, зроблені Україною в межах її законодавства для протидії заходам, спрямованим проти її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності», – повідомляє посольство Естонії в Україні у твітпері.

З подібною заявою виступало і посольство Литви у Києві.

«Литва підтримує вільну і демократичну Україну, її суверенітет, територіальну цілісність і зусилля України захищати себе від дезінформації Росії і гібридної агресії», – мовиться уповідомленні посольства Литви в Україні у твітері.

Також тимчасова повірена у справах США в ОБСЄ Кортні Остріан заявила, що свобода ЗМІ не дає права поширювати зловмисну пропаганду.

«Скажу чітко: свобода медіа не містить в собі право поширювати зловмисну пропаганду та дезінформацію. Ми підтримуємо рішення України захищати свій суверенітет та територіальну цілісність, протидіючи грубому та зловмисному впливу Росії», – заявила Остріан під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні, стенограма якого розміщена на сайті місії США при ОБСЄ.

Вона наголосила, що заборонені в Україні канали є відомим інструментами російської пропаганди, спрямованої на дестабілізацію України. А народний депутат від партії «Опозиційна платформа – за життя» Віктор Медведчук має прямі особисті зв'язки з президентом Росії Володимиром Путіним.

Давід Стулік

Колишній спікер представництва Європейського союзу в Києві, а нині старший аналітик Центру «Європейські цінності» Давід Стулік вважає, що «усі, хто стежить за ситуацією в Україні, не сумніваються у ролі пана Медведчука та його телеканалів».

«Загальновідомий факт, що вони пропагують проросійський порядок денний та атакують стовпи української державності та незалежності України. Тож, з точки зору національної безпеки, це рішення є логічним та зрозумілим», – вважає експерт. Однак він висловлює сумнів у тому, що в цьому випадку були дотримані всі правові формальності.

«Усі такі кроки та рішення повинні ухвалюватися суворо у відповідності до принципів верховенства права. Україна, як член міжнародної демократичної спільноти, не може дозволити собі втратити довіру західних стратегічних партнерів, якщо такі санкції та заборони не ґрунтуються на законних підставах. Останнє питання стосується строків ухвалення цього рішення. Ситуація навколо пана Медведчука та його телеканалів склалася вже кілька років тому. Тож можна було б очікувати, що такі кроки будуть зроблені раніше», – пояснив Давід Стулік у розмові з Радіо Свобода.

Президент Зеленський розглядав кроки проти медіа-імперії Медведчука ще з 2019 року, але вирішив діяти лише зараз. Чому зараз, запитує британсько-канадський політолог українського походження Тарас Кузьо. У статті, яку опублікувала «Атлантична рада», він припускає, що Київ був заохочений твердою підтримкою України з боку нової адміністрації в США та відносною слабкістю Росії, яка заклопотана внутрішніми проблемами, пов’язаними з протестами через отруєння та засудження опозиційного політика Олексія Навального.

Кузьо передбачає, що закриття трьох телеканалів, які звинувачують у російській пропаганді, є початком більшої тенденції.

«Нещодавно Америка запровадила санкції проти низки українців, яких звинуватили в тому, що вони «російські агенти». До списку увійшов український депутат Олександр Дубінський, член партії «Слуга народу» Зеленського. Як повідомляється, державний секретар США Ентоні Блінкен, сім'я якого має українське коріння, чекав виключення Дубінського з фракції «Слуга народу», перш ніж провести першу офіційну телефонну розмову з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Ця розмова відбулася того ж дня, коли було підтверджено виключення Дубінського», – наголошує Кузьо.

І в цьому він вбачає координованість дій нової адміністрації у США та у Києві.

Натомість Давід Стулік говорить, що останні кроки Брюсселя свідчать про те, що європейська політика намагається налагодити діалог із Росією попри те, що Москва не збирається іти на жодні поступки ані щодо війни в Україні, ані щодо переслідування опозиції всередині країни.

«Німеччина і Франція намагаються знайти новий підхід до Росії. Вони побоюються, що в Москві швидше, ніж пізніше, до влади прийдуть люди, з якими вони не знайдуть спільної мови. У цьому випадку навіть Навальний на посаді президент Росії був би для них більшим викликом, ніж Володимир Путін, з яким вони вже знають, як розмовляти. Але в Москві це також розуміють, бо саме того для, коли до Москви приїжджають високі гості з Європи, лунає вирок Олексію Навальному. Таких збігів у Росії не буває», – вважає колишній дипломат.

На думку Давіда Стуліка, головним партнером Брюсселя зараз мав би бути новий державний секретар США Ентоні Блінкен, а не голова МЗС Росії Сергій Лавров.

«Віцепрезидент Європейської комісії Жозеп Боррель мав би спершу їхати до Києва, а тоді летіти до Москви, бо не Росія, а Україна є нашим стратегічним партнером, країною, що має асоційоване членство в ЄС, а Росія є агресором, який напав на нашого партнера. Замість цього Боррель говорить з керівництвом у Києві по телефону і летить до Москви», – говорить Стулік.

Свій візит, перший такого рангу за три роки, єврокомісар пояснив так: «Віднсини з Росією в ЄС – одні з найскладніших. Недавня подія (засудження Навального, – ред.) лише підкреслює необхідність мого візиту до Москви. Крім приводів для занепокоєння, є і ділянки, в яких ЄС і Росія співпрацюють або потребують розширення співробітництва. Все це вимагає нашої негайної уваги».

Боррель також додав, що матиме зустрічі з «представниками російського громадянського суспільства», чиї імена не називалися.