Пільговий тариф і влада: що заважає впорядкувати ціни на електроенергію для населення?

Ціна електроенергії для населення залишається незмінною: 1,68 гривень за кіловат-годину. Три проєкти постанов, які рекомендували уряду вдвічі знизити тариф для частини споживачів (для тих, хто споживає менше 100 кіловат-годин на місяць) а також зменшити вартість розподілу газу не набрали голосів у Верховній Раді. Хоча саме для цього 13 квітня скликали позачергове засідання парламенту. Втім, нинішній єдиний тариф для населення є тимчасовим рішенням, і його щоразу подовжують постановами Кабміну. Чого очікувати: фіксованих тарифів, вільних ринкових цін та субсидій малозабезпеченим, чи навіть зниження ціни, яке пропонував парламент?

Питання зниження тарифів для українців Верховна Рада підіймала на тлі накопичення дисбалансів на ринку електроенергії: зокрема, йдеться про багатомільярдні борги учасників ринку перед головним виробником струму в Україні – НАЕК «Енергоатом» і перед виробниками енергії з відновлюваних джерел (ВДЕ). Але зрештою на кожну з трьох постанов, яка стосувалася зниження ціни (для тих, хто споживає менше 100 кіловат-годин) забракло голосів

Радіо Свобода поговорило з експертами, з енергетиками та з частиною народних депутатів про те, як вийти з цієї ситуації та як мають визначатися «енергетичні» тарифи для населення.

«Тимчасовий» єдиний тариф

З 1 січня 2021 року державний регулятор ринку електроенергії (НКРЕКП) підвищив ціни на її розподіл, і через це Кабмін визначив єдину ціну для звичайних українців: 1,68 гривень за кіловат-годину. До цього мали пільговий тариф, 0,9 гривень, ті, хто споживав дуже мало – до 100 кіловат-годин на місяць.

Водночас, в Україні продовжують діяти «нічні тарифи» для тих, хто має двозонний чи тризонний лічильник: уряд встановив коефіцієнти, які коригують ціну електроенергії для таких споживачів.

Як пояснюють в Кабміні, понад 90% «єдиного тарифу» - це послуги з передачі, розподілу і постачання електроенергії. А сама вартість виробленої енергії – 15 копійок за кіловат: саме за такою ціною виробляє струм для населення НАЕК «Енергоатом», на який покладені відповідні спеціальні обов'язки, пояснюють в Міненерго.

24 березня Кабмін продовжив до 1 травня дію єдиної ціни на електроенергію. Крім звичайних домогосподарств, за такою ціною платитимуть мешканці гуртожитків, дачні, садові, гаражно-будівельні кооперативи. Для того того, щоб забезпечити таку ціну, «Енергоатом» продовжує продавати близько половини своєї електроенергії за ціною 15 копійок за кіловат-годину, в рамках «покладання спецобов'язків» (ПСО).

Втім, така ситуація є тимчасовою, доки уряд не напрацює систему ціноутворення та одночасно – систему захисту споживачів, найбільш вразливих для зростання тарифів, визнають у Міненерго.

Верховна Рада 28 січня ухвалила постанову, яка рекомендувала уряду вирішити ці питання. А саме:

• збільшити видатки на субсидії за комунальними послугами;
• визначити максимальні ринкові націнки на них;
• розробити окремі тарифи, залежно від обсягів споживання електроенергії.

Проєкти постанов про зниження тарифів, які розглядала Верховна Рада 13 квітня, значною мірою повторюють її, визнав у розмові з Радіо Свобода голова парламентського комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

Що думають депутати про зниження тарифів?

«Ми ухвалювали відповідну постанову 28 січня; тому приймати десятки постанов, які дублюють її зміст – не найбільш ефективне використання часу... Мій підхід такий: головне – щоб працювали механізми конкуренції на ринках електроенергії та газу. Чим більш конкурентними будуть ці ринки, тим помітніше знижуватиметься ціна газу та електроенергії. Якщо вона знижуватиметься, то знижуватимуться і кінцеві тарифи: все просто», – вважає очільник профільного комітету Верховної Ради.

Чи можливо знизити?

Україні варто поетапно переходити на ринкове ціноутворення на електроенергію, замість того, щоб знижувати ціну для всіх (наприклад, в разі споживання до 100 кіловат-годин) – треба подбати про фінансову підтримку малозабезпечених, про це говорять майже всі експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, та частина профільних депутатів.

Те, що спробувала ухвалити Верховна Рада 13 квітня – є радше популізмом, ніж спробою вирішити проблему, говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«На сьогодні керівна партія втрачає довіру. І це традиційний шлях для українського політикуму – намагатися відновити її, демонструючи якусь допомогу народу. Хоча економічних підстав для зниження тарифів немає, ситуація на енергоринку є складною навіть за тих тарифів, які нині є», – визнає експерт.

Кроки на кшталт зниження цін на електроенергію – не вирішують проблем у галузі та створюють нові. Але при цьому – не дають адресного захисту малозабезпеченим, пояснює народна депутатка від фракції «Голос», член «енергетичного» комітету Верховної Ради Інна Совсун.

«Чи варто сподіватися, що тарифи зміняться? Не варто. Основна мета – піар на цьому питанні, – наголошує депутатка, оцінюючи перспективи знизити ціни постановами парламенту. – Замість цього треба вирішувати системні проблеми, які є з «Енергоатомом», з виведенням коштів звідти та з продажем (виробленої) електроенергії за копійчаними цінами, а також проблеми з «Центренерго» і так далі».

Інна Совсун пропонує подбати саме про малозабезпечених споживачів. Решта, на її думку, здатні платити ринкову ціну за електроенергію.

Варто почати з тарифів на газ – депутат

Ціни на газ та похідні послуги (як-от опалення та гаряча вода) є значно чутливішими для простих українців. Відтак варто спочатку подбати про їхнє зниження, причому саме за рахунок ринкових механізмів, пропонує депутат від «Батьківщини», член «енергетичного» комітету парламенту Олексій Кучеренко.

«Ключовою проблемою в рахунках для українців є навіть не електроенергія, а ціна на газ. Вона є домінантою, і, на мою думку, доки вона буде високою і неринковою – не вистачатиме грошей нікому. І депутати будуть популістськи вимагати заниження тарифів на все», – пояснює депутат.

Олексій Кучеренко визнає, що в енергетичній галузі накопичилися борги та ніші проблеми, але звинувачує в них конкретний нинішній склад уряду, керівництво Міненерго та свого парламентського комітету.

«Починати треба з відставки уряду, оскільки самі «Слуги народу» визнають, що уряд, зокрема прем'єр Денис Шмигаль і очільник Міненерго Юрій Вітренко все робили неправильно», – каже депутат і стверджує, що проблеми в енергетиці може вирішити лише наступний склад Кабміну.

Натомість, уряд каже, що весь час тримає це питання на контролі.

«Питання тарифів, розвитку енергетичних ринків та конкуренції на них постійно залишається на порядку денному нашого уряду. Сьогодні ми приймаємо рішення про те, що ціна на електроенергію для українців залишається без змін», – сказав Шмигаль під час засідання уряду 24 березня.

«Ядерні» борги та пошук виходу

На сьогодні найбільшим виробником електроенергії в Україні є НАЕК «Енергоатом», і вона є найдешевшою: її собівартість – близько 60 копійок за кіловат-годину. Водночас близько половини своєї «електричної» продукції «Енергоатом» продає по 15 копійок за кіловат-годину, в рамках ПСО (для забезпечення низького тарифу для звичайних українців). Ще половину енергокомпанія може продавати на ринку, який має різні сегменти: «двосторонні договори», «ринок на добу наперед» та інші. Відтак, конкуруючи з іншими виробниками, зокрема з теплоелектростанціями, атомники могли би продавати електроенергію значно вигідніше, і покривати свої витрати на ПСО. Але підприємство стикається з перешкодами, і борги перед ним зростають, визнає виконувач обов'язків президента НАЕК «Енергоатом»

«Ми продовжуємо постачати населенню електроенергію по 15 копійок за кіловат-годину (до 2021 року ціна була 1 копійка за кіловат – ред.), тоді як кінцевий тариф для населення – 1,68 гривень. Водночас розрахунки за найдешевшу в Україні електроенергію, від ДП «Гарантований покупець» – становлять лише 19%.

За перший квартал загальна заборгованість перед нами збільшилася та сягнула астрономічного показника – 22, 8 мільярдів гривень. З яких 11,6 мільярдів – це борг «ДП «Енергоринок», 7,1 – борг «ДП «Гарантований покупець» а ще 4,1 мільярди – борг НЕК «Укренерго», підсумовує кількість боргів і джерела збитків очільник «Енергоатому».

Водночас, за його словами, у першому кварталі-2021 компанія, за попередніми даними, отримає близько одного мільярда чистого прибутку. Значною мірою це зумовлено тим, що «Енергоатом» нарощує свою присутність на сегменті енергоринку «двосторонні договори», продаючи там свою продукцію з вигодою, визнають у компанії.

Як може вплинути на цей стан справ підвищення або зниження кінцевих тарифів, і які є способи розв'язання проблеми? Відповідаючи на ці запитання Радіо Свобода, віцепрезидент «Енергоатому» Герман Галущенко зауважив:

«Часто ми чуємо, що треба піднімати тарифи, щоб рятувати «Енергоатом». Але це абсолютна маніпуляція, тому що з серпня 2020 року віддавав електроенергію для населення по копійці за кіловат-годину, фактично безкоштовно. А нині віддає по 15 копійок. Тобто проблема не в тому, що ми відпускаємо електроенергію за тією чи іншою ціною. Для того, щоб тарифи «трималися» і враховували інтереси людей, треба багато зробити для коректного функціонування ринку та його збалансованості – це ключове питання».

Один з недоліків ринку використовувала державна компанія «Центренерго» в період, коли нею керував менеджмент, пов'язаний з Ігорем Коломойським, з'ясувала програма «Схеми». І саме це нарощувало збитки української атомної енергетики.

Йшлося про те, що «Центренерго» заявляло про готовність виробляти великий обсяг електроенергії за низькою ціною. Це могло в підсумку призвести до дисбалансу в енергосистемі, тому оператор просив компанію не виробляти цей обсяг. Однак для виконання вже укладених угод на її постачання «Центренерго» отримувало електроенергію від «Енергоатому» за половиною вартості, оскільки таку можливість передбачають правила енергоринку, повідомляють «Схеми».

У лютому 2021 року уряд і Фонд держмайна змінили керівництво «Центренерго», це змінило ситуацію на ринку і тепер «Енергоатом» сподівається на прибуток за перший квартал року.

Куди може «рухатися» ціноутворення на електроенергію?

Україна запровадила ринок електроенергії, виконуючи зобов'язання в рамках Асоціації з ЄС, однак зробила це настільки незграбно, що тепер доводиться час від часу постійно втручатися в нього і щось коригувати «в ручному режимі», констатує керівник «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.

«Ринок електроенергії передбачає угода про Асоціацію, МВФ також ставить умову – перехід на ринкове ціноутворення. Нижчі ціни для тих, хто споживає малі обсяги – це спроба подбати про соціальний захист. Цей метод використовується в США та в ЄС, але там, на відміну від України це вписано в ринкові механізми. В Україні мусять бути механізми соціального захисту, але лише як частина програми реформ», – закликає експерт.

Діяти можна за двома напрямками: поетапно запроваджувати ринкове ціноутворення на електроенергію для різних категорій споживачів (подібно до того, як це відбувається на ринку газу). І водночас – адресно допомагати незаможним українцям, для яких ціна електроенергії є зависокою.

«Запровадили ринок електроенергії в Україні абсолютно непродумано. І тепер його «латають на коліні». Якщо спроби знизити тарифи будуть успішними – вони погіршать ситуацію: не так у плані платежів, як у плані логіки проведення реформ», – підсумовує експерт.

В Україні ринок електроенергії запроваджено з 1 липня 2019 року. Однією з вимог тодішнього уряду було збереження низької ціни для населення, відтак на НАЕК «Енергоатом» поклади спеціальні обов'язки - продавати частину електроенергії за фіксованими, невисокими цінами, щоб потім її могли постачати побутовим споживачам. Низка експертів та профільних депутатів тоді закликали відтермінувати запуск ринку, щоб виправити недоліки в його концепції та щоб уникнути накопичення дисбалансів, боргів та збитків.