«Брудні завдання». Колишній журналіст RT у Німеччині розповів про «закулісся» діяльності телеканалу Росії

Російський телеканал RT має великі плани. Російський уряд має намір значно збільшити його фінансування, щоб розширити аудиторію до 900 мільйонів глядачів на рік. На пропагандистське телемовлення і агентство «Росія сьогодні» влада планує витратити не менше ніж 211 мільярдів рублів.

У Берліні YouTube-канал RT DE, який до минулого листопада називався RT Deutsch, має намір до кінця 2021 року отримати ліцензію на мовлення і запустити цілодобовий телеканал для німецькомовної аудиторії. Триває дороге будівництво нових студій. Зараз у RT DE – близько сотні співробітників, і триває набір нових журналістів.

Змінилося і керівництво. Засновник RT Deutsch Іван Родіонов перейшов на посаду директора зі стратегічного розвитку, а головним редактором стала Дінара Токтосунова.

6 лютого німецький Commerzbank повідомив RT Deutsch і Ruptly про закриття їхніх рахунків, здійснення фінансових операцій по них буде припинене із 31 травня. Представниця МЗС Росії Марія Захарова назвала це тиском на журналістів.

Журнал «Шпігель» про діяльність RT DE

Рік тому продюсерка YouTube-каналу «Навальний LIVE», юристка Любов Соболь вирішила з’ясувати, чи справді продукція RT, на фінансування якого з держбюджету йде щорічно понад 23 мільярди рублів, користується успіхом. Статистика YouTube демонструє, що десятки мільйонів глядачів з різних країн дивляться ролики RT. Але при цьому під надпопулярними роликами коментарів дивно мало або це безглуздий набір букв. Розслідування, про яке Соболь розповіла Радіо Свобода, відкрило кілька нескладних способів накруток, в тому числі за допомогою платних коментаторів, а також через порносайти. А колишній співробітник петербурзької «фабрики тролів» розповідав про те, як «кремлеботи» симулюють дискусії під публікаціями RT.

Тепер до підозр у накрутках додалися серйозні звинувачення. Відомий німецький журналіст-розслідувач, автор документальних фільмів Даніель Ланге, який нещодавно припинив співпрацю з RT DE, заявив в інтерв’ю газеті Bild, що керівництво доручало йому в серпні минулого року «шпигувати» за Олексієм Навальним і його соратниками. Навальний тоді лікувався в берлінській клініці після отруєння.

8 березня в інтернет-магазині Amazon з’явилася видана автором книга Ланге RT Deutsch Inside, в якій описується «закулісся» діяльності RT в Німеччині. За словами журналіста, який співпрацював з каналом два роки, в редакційному чаті перед ним поставили завдання стежити за клінікою «Шаріте», де перебував Навальний, але при цьому не знімати репортаж, а просто надавати інформацію «в аналітичних цілях». Згодом журналіста попросили зробити фотографії госпіталю Бундесверу, де, як стверджувало керівництво RT DE, міг насправді перебувати Навальний. Потім Ланге попросили проникнути в клініку «Шаріте» під приводом візиту до лікаря і з’ясувати, як близько можна підібратися до палати, де лежить Навальний. В реанімацію йому радили проникнути, представившись другом Юлії Навальної або співробітником фонду Cinema for Peace. Ланге відмовився, зауваживши, що він – «не секретний агент». В клініку спробував потрапити інший співробітник RT, проте шість спроб виявилися невдалими.

Незабаром після цього Ланге доручили знайти в Берліні соратників Навального Леоніда Волкова і Марію Пєвчих і встановити за ними спостереження.

«Для нас це звична історія, що всякі «лайфньюзи» і «рашітудеї» насправді просто виконують функції агентів таємного політичного розшуку, а у німця-відеооператора просто волосся дибки на голові стало, і він навіть намагався своїм начальницям якось пояснювати, мовляв, ну це ж не журналістика, моя робота – знімати відео. А вони йому говорили: а ось зараз твоє завдання – не знімати відео, а вистежувати і повідомляти нам, а ми потім далі повідомимо куди слід. Коротше кажучи, таке повноцінне викриття німецької редакції RT як позаштатного шпигунського підрозділу. Якщо я правильно розумію, як влаштована німецька політика і німецьке законодавство, це може все вилитися в дуже великий скандал», – прокоментував публікацію Bild Леонід Волков.

Керівництво телеканалу стурбоване викриттями. «Так зване розслідування, яке видав Bild, – це масштабна і безпрецедентна операція, що йде по наростаючій, з метою очорнити і оббрехати RT», – стверджує його співробітник Мурад Гадзієв.

Тепер юристи RT DE домагаються вилучення з продажу книги Даніеля Ланге. Але журналіст сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, що не збирається підкорятися їх вимогам.

– Даніелю, чому ви вирішили працювати на RT? Ви хотіли з самого початку провести журналістське розслідування діяльності цього каналу чи тільки потім зрозуміли, що він собою являє?

– Тележурналістикою в Німеччині я займаюся багато років. До 2014 року був одним з репортерів щотижневої програми, яка дуже добре відома в країні і присвячена журналістським розслідуванням. Як позаштатний продюсер я після цього почав займатися виробництвом документальних фільмів про «небезпечні місця» і міжнародну злочинність.

Раніше мене абсолютно не цікавили RT або RT Deutsch – в Німеччині вони мовлять тільки в інтернеті. Я дізнався про цей канал випадково завдяки YouTube. Там був репортаж про центр прийому біженців в Берліні. З професійної точки зору, це був зовсім не шедевр, але я тоді подумав, що в індустрії з’явилися люди, які хочуть зробити щось нове. Мені це здалося молодим і свіжим.

Даніель Ланге

Я також вважав, що RT Deutsch критикують переважно через те, що «росіяни» насправді не знають, як робити телебачення в Німеччині. Я не помічав «пропаганди», яка прикривалася критикою. Все, що мене насторожувало, я сприймав як недосвідченість.

– Складно було влаштуватися на цю роботу? Чи була якась ідеологічна перевірка?

– Ні, це було нескладно. Мені навіть не потрібно було подавати заяву про прийом на роботу. Я як позаштатний продюсер працював для будь-яких телеканалів. Мені RT здався дуже простим, невибагливим клієнтом.

Одна з основних причин, чому в мене склалося таке неправильне уявлення про RT Deutsch, полягала в тому, що я дуже добре знаю телеіндустрію і труднощі, з якими можна зіткнутися під час роботи з клієнтами.

Із RT Deutsch все було інакше. Їхні методи оплати були дуже хороші для телеіндустрії в Німеччині. Інші канали переводили гонорар через шість тижнів, а RT Deutsch платив впродовж декількох днів.

Ідеологічної перевірки не було, і, наскільки мені відомо, жоден співробітник RT Deutsch не проходив таких перевірок.

Я зняв, наприклад, репортаж про «нетрі в Східній Європі». Я не робив ніяких оцінок, не вкладав якогось прихованого змісту. Стиль моїх репортажів для RT Deutsch не відрізнявся від сюжетів, які я продюсував для так званих мейнстрімних каналів. RT Deutsch, звичайно, знав на початку нашої співпраці про мою спеціалізацію. Загалом всім замовникам подобаються подібні сюжети. Це такі репортажі, які нібито «не потрібні глядачеві», але, з іншого боку, телеканал не може без них обійтися.

– Ви розповідаєте в своїй книзі про те, як RT намагається розколоти німецьке суспільство. Могли б навести приклад?

– Не можу стверджувати, що це є метою RT Deutsch. Але безсумнівним є те, що вони звертаються до певної аудиторії, а ці глядачі і читачі насправді не поінформовані і отримують програми, що підкріплюють їхню точку зору.

Прикладом є рух «Кверденкер» (виступає проти карантинних заходів, поширює конспірологічні теорії і співпрацює з неонацистами). Журналіст повинен бути дуже обережний у своїх репортажах. А я в книзі описую телесюжет, в якому всі журналістські стандарти були просто проігноровані. Цей репортаж став для (руху) «Кверденкер» відвертою рекламою. Завданням було залучити глядачів з правого табору і продемонструвати їм, що канал RT Deutsch лояльний до подібних поглядів.

– Чи існує в Німеччині, на ваш погляд, потенційна аудиторія для RT?

– У Німеччині у RT і так багато глядачів в інтернеті. У соціальних мережах у них – сотні тисяч передплатників, і вже сформувалася постійна аудиторія. Думаю, для RT Deutsch зовсім неважливо, чи сприймають їх в Німеччині як справжній телеканал, це лише питання престижу. Цільова група RT Deutsch давно відмовилася від традиційного телебачення і отримує більшу частину контенту через інтернет.

Але все не так однозначно. Наприклад, я зняв репортаж про «ромські нетрі», який зібрав понад мільйон переглядів на YouTube. До мене часто зверталися друзі і знайомі з приводу цього репортажу ... і ніхто особливо не помічав, що це RT.

Нова головна редакторка RT DE Дінара Токтосунова

Багато глядачів просто сприймали його як один з незліченних репортажів, доступних на YouTube ... І врешті-решт ці «неуважні глядачі» переходили до інших продуктів RT Deutsch, вже зовсім не таких нейтральних, як, наприклад, мій репортаж про проблему сміття в Албанії.

Мало-помалу я почав все це розуміти ... І змушений визнати, що був занадто наївним.

– У RT – величезний бюджет, і зараз його збираються збільшувати. Ви відчували в повсякденній роботі, що у телеканалу величезні фінансові можливості?

– Офіс обладнаний по вищому розряду, хоча і не скажу, що це палац. Браку коштів не відчувалося.

Звичайно, багато співробітників, в тому числі хороші професіонали, особливо графіки, монтажери і оператори, коштують великих грошей. Технічне обладнання відповідає найвищим стандартам телебачення.

Все, що виробляє RT Deutsch, коштує так само дорого, як якщо б це була звичайна телепродукція.

Сектор, в якому я працюю, витратний. Виробництво таких програм обходиться дорого. У німецькій телеіндустрії небагато компаній, які можуть дозволити собі розкіш найняти постійну команду журналістів для «спеціальних репортажів». Тож гроші у RT Deutsch є.

А зараз в Берліні будується дуже сучасна телестудія. Зрозуміло, що в неї вкладають мільйони – на одне тільки технічне оснащення.

Засновника RT Deutsch Івана Родіонова понизили в посаді

Раніше, коли RT Deutsch керували Іван Родіонов і його дружина, витрати були досить скромними. У мене було відчуття, що вони відповідально поводилися з грошима з Москви. Однак після повалення Родіонова в Берлін швидко приїхали люди з Росії і обійняли всі високооплачувані посади. І на будівництво, що триває зараз, витрачаються величезні суми.

– Ви розповідаєте про те, як вам пропонували стежити за Олексієм Навальним. Чому ви вважаєте, що це було завдання, що виходить за рамки журналістики?

– В ході цієї історії виникало все більше і більше запитань, які просто усували, що те, що мені доручають робити, має якийсь стосунок до журналістики.

Знову і знову говорили, що знімати не можна. Чи не слід було писати і тексту для публікації, і взагалі будь-якого звіту. Ми просто повинні були дізнатися, як дістатися до Навального, який перебуває в реанімації. Це не мало журналістського сенсу. Тоді виникає питання: що насправді пропонувалося робити?

Розпорядження сфотографувати заходи безпеки у військовому госпіталі в Берліні, де, як підозрював RT, міг перебувати Навальний, і відправити знімки до редакції, не мало журналістського підтексту ... І це заборонено в Німеччині. Я кілька разів заявив, що я – не секретний агент, і питав, що зі мною зроблять в Росії, якщо я таємно сфотографую солдатів перед військовим госпіталем? Відповіді або реакції не було, але було нове завдання. Дізнатися місцезнаходження Волкова по фото його квартири було безглуздям, позбавленим журналістського сенсу. Волков не ховався в Берліні і давав інтерв'ю. Якби ви хотіли взяти у нього інтерв'ю, ви б зробили офіційний запит або купили відеоматеріал в агентстві.

З іншого боку, на керівні посади прийшли нові люди, і я запідозрив, що вони просто (...) намагаються зобразити головних редакторів.

Переписка Даніеля Ланге з керівництвом RT

– І після цього вам запропонували стежити за Марією Пєвчих?

– Я дійсно подумав, що ці дивні завдання закінчилися. Але після цього мені відправили в телеграм фотографії Марії Пєвчих і Волкова.

Всі комунікації в редакції відбуваються таким чином, тому що ніхто з начальників не говорить і не читає німецькою. Марію Пєвчих вони називали «цікавою фігурою», яка повинна була вивести нас на місцезнаходження Волкова.

– Ви посварилися з керівництвом через те, що не хотіли виконувати розпорядження керівництва?

– Ми перебували ніби під дистанційним управлінням. Я часто говорив, що те, чого від мене вимагають, або заборонено, або це робота секретного агента. Не було необхідності сперечатися або чинити опір. Просто я цього не робив. Це було простіше, ніж вступати в дискусії.

– Ваша книга вийшла відразу після того, як ви пішли з RT. Коли і чому ви почали її писати?

– Ми працюємо віддалено вже рік. Зараз немає справжньої редакційної команди. Починаючи зі «справи Навального», мої взаємини з керівництвом зіпсувалися. Робота не мала сенсу, стало ясно, що моя постійна критика не потрібна. Коли прийшло нове керівництво, я відчув, що маю справу зі справжніми «начальниками».

Як я вже говорив, я в першу чергу займаюся репортажами про викриття злочинців. На такі сюжети йде багато часу, і робити їх непросто. Подібні розслідування неможливо знімати конвеєрним методом, як не старайся.

Нове керівництво раптово зажадало, щоб я гарантував фіксовані перегляди відео. Тепер нам з моїм оператором треба було «показати весь бруд Німеччини», і це повинні були бути не репортажі, а короткі кліпи. Мені доручили підбирати тільки ті образи, які демонструють Німеччину з поганою боку.

Не великий репортаж про споживачів героїну в Берліні, а кліп, в якому показані наркомани і їх убозтво, але нічого не пояснено і немає інформації для глядача.

Ось тоді я і ухвалив рішення піти, а також повідомити, що діється за лаштунками.

Я не хотів нікого критикувати особисто. У мене навіть була надія, що нове керівництво підніме професіоналізм і почнуться зміни на краще. Але після історії з Навальним мені стало ясно, що нічого не зміниться, а RT Deutsch йде в інший бік. Заява нового програмного директора про те, що я повинен «показати весь бруд Німеччини», спонукала мене замислитися над тим, як і для кого я працював кілька місяців. За Родіонова це було не так очевидно.

Я написав книгу за три дні і просто опублікував її. Це зайняло день. Тепер RT хоче припинити поширення моєї книги. Адвокати RT сказали, що я повинен до п'ятниці вилучити її з продажу.

– А чому Родіонова понизили в посаді?

– Можу тільки припустити, що на нього образилися за те, що йому не вдалося отримати телевізійну ліцензію в Німеччині. Сталося справжнє «поглинання». Забавно, що Родіонова, який прекрасно знає німецьку мову, а також менталітет, просто замінили на людей, які раніше навіть не були в Німеччині.

Публікація в газеті Bild про Даніеля Ланге зі скріншотами його листування з керівництвом викликала панічну реакцію у керівництва RT

– RT має намір подати до суду після публікації газети Bild. Ви готові виступити в суді, якщо він відбудеться?

– Все, що я пишу, правда. Звичайно, у мене є всі докази «завдань» у справі Навального ... і багато іншого.

Не знаю, чи буде заявлений позов спрямований проти мене. Якщо він з’явиться і його приймуть до розгляду, було б цікаво почути, як RT пояснить суду цей чат в телеграмі. Сумніваюся, що мене можуть притягнути до суду в Німеччині за те, що я повідомив про те, що зі мною сталося.

– Чи вважаєте ви, що влада Німеччини має обмежити роботу RT?

– Кілька місяців тому я б сказав, що нічого не можна обмежувати і контролювати. У редакції я не зустрів людей, які свідомо працюють «проти Німеччини» або свідомо виконують «кремлівську місію».

Але я зрозумів, що ентузіазм окремого (недосвідченого) журналіста можна просто використовувати і направити в потрібну сторону.

Якби завдання з історії з Навальним дадали недосвідченому репортерові, він, напевно, просто все це виконав би, не особливо турбуючись і не ставлячи собі запитань. Нічого йому не здалося б дивним або тривожним.

Даніелю Ланге пропонували знайти палату, в якій лежить Навальний

У нинішній ситуації обмеження не матимуть ефекту, адже програми йдуть виключно в інтернеті. На мій погляд, це тільки роздосадує глядачів.

Як і в інших випадках підтасовок на YouTube, слід виявляти журналістські помилки RT. Тут можна подавати скарги. Редактори побоюються блокування на YouTube за порушення правил користування. Такі заходи цілком можна застосовувати. Але, я думаю, для початку потрібно просто ретельніше спостерігати за їхньою діяльністю.

– Чи будете ви вилучати книгу з продажу?

– Ні, хоча, звичайно, мене можуть змусити. Мені від самого початку було ясно, що до цього може дійти. Я вважаю, що не зробив нічого протизаконного. Нехай в такому випадку суд вирішує, що сталося з цим завданням стежити за Навальним. Я маю намір боротися.