БОРИСПІЛЬ, Україна – Бориспіль рідко потрапляє в національні новини, що не стосуються міжнародного аеропорту в цьому передмісті за 45 кілометрів від Києва. Проте місто опинилося в заголовках 28 жовтня після того, як Анатолій Федорчук помер від ускладнень, пов’язаних з COVID-19, лише через три дні після обрання мером вчетверте поспіль. Це було за місяць до його 61-го дня народження.
«Спочатку ми всі були шоковані… Ми думали він був повністю здоровий», – каже Ярослав Годунок, який тоді був секретарем міської ради та став виконувачем обов’язків, обійнявши вакантну посаду мера до середини листопада.
Смерть обраного мера стала різким нагадуванням українцям про те, що коронавірус однаково уражає всіх, незалежно від статусу.
Бориспіль, місто з населенням приблизно 62 тисячі, зареєстрував 2619 підтверджених випадків коронавірусу та 34 смерті від COVID-19 станом на 30 грудня, згідно з даними Центру громадського здоров’я (ЦГЗ) Міністерства охорони здоров’я. 2788 випадків та 40 смертей – станом на 5 січня.
Загалом COVID-19 забрав понад 19 тисяч життів в Україні, за офіційними даними. 24 грудня кількість підтверджених випадків коронавірусу в Україні перевищила 1 мільйон.
Багато українців підозрюють, що реальні цифри можуть бути вищими, у тому числі Годунок. Він стверджує, що офіційна статистика про COVID-19 є «брехнею», не відображає реальну ситуацію.
Кандидат у мери Борисполя Ярослав Годунок
Годунок, колишній опозиційний депутат міської ради та нинішній кандидат у мери, вважає, що лікарі в Україні не хочуть тестувати пацієнтів на коронавірус. Він каже, що сам хворів на COVID-19, але його сімейний лікар не відправив його на тестування, бо в Годунка «не було явних симптомів».
Його дружина та дитина отримали позитивні результати на антитіла від COVID-19, але Годунок каже, що його «сильно забиті пазухи та раптові проблеми зі сном» не зацікавили лікаря.
«Я досі не можу заснути приблизно до третьої ночі і відчуваю, ніби сплю наяву», – скаржиться Годунок.
Україна надає безкоштовне тестування на коронавірус, і 21 грудня міністр охорони здоров’я Максим Степанов розширив перелік симптомів та критеріїв, аби включити людей, які контактували з інфікованими. Багато українців же вирішують проходити тестування у приватних клініках: одні бояться, що не відповідатимуть критеріям уряду, а інші мають приватне страхування, що покриє витрати.
Юристка та депутатка Бориспільської районної ради Альона Скінченко
Альона Скінченко, юристка обрана до Бориспільської районної ради в жовтні, каже, що її перший тест був безкоштовний, але в підсумку вона заплатила понад 10 тисяч гривень за другий тест, а також вітаміни та ліки після підтвердження в неї коронавірусу.
Міністерство охорони здоров’я планувало тестувати 75 тисяч людей на день, але досі тестує в середньому 20-30 тисячОльга Стефанишина
Україна підтвердила свій перший випадок коронавірусу 3 березня та незабаром після цього впровадила суворі карантинні заходи на кілька місяців. Зачинили школи та ресторани, спортзали та салони краси. Громадський транспорт, включно з київським метром, зупинили або обмежили. Лікарні виділили спеціальні палати та навчали медичних працівників лікувати пацієнтів з COVID-19.
Але потрібно було зробити більше, стверджує Ольга Стефанишина, депутатка Верховної Ради та членкиня парламентського комітету з питань здоров’я від опозиційної партії «Голос». У розмові з Радіо Свобода, вона зазначала, що «Міністерство охорони здоров’я планувало тестувати 75 тисяч людей на день, але досі тестує в середньому 20-30 тисяч».
Народна депутатка Ольга Стефанишина
Стефанишина також розкритикувала українську стратегію відстеження контактів хворих на COVID-19, ключовий компонент у стримуванні поширення вірусу. «Ця стратегія провальна … відстежування не відбувається», – каже Стефанишина.
Її колега в комітеті з питань здоров’я Лада Булах від правлячої партії «Слуга народу» не відповіла на декілька запитів про коментар від Радіо Свобода.
Україна має потроїти кількість щоденних тестів на коронавірус до 100 тисяч, аби точніше зрозуміти ситуацію в країні, стверджує Павло Ковтонюк, керівник Центру економіки охорони здоров’я Київської школи економіки.
У статті, опублікованій 24 грудня, він зазначив, що в Україні в середньому 33% від усіх тестів мають позитивний результат. Цей показник «у п’ять разів вищий за рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я для контролю над пандемією», – каже Ковтонюк.
Степанов пояснив, що українці неохоче проходять тестування і що саме тому він розширив критерії для їхнього виконання. Він також сказав, що збільшується кількість тестувань на антигени – молекули, які можуть викликати імунну реакцію на коронавірус.
До наступного року мета – «щоб не менше мільйона тестувань на місяць проводили швидкими тестами на антиген», Степанов сказав на щоденному брифінгу 30 грудня.
Нестача обладнання
Ще одна проблема, з якою стикається України, намагаючись приборкати поширення COVID-19, – це нестача належного обладнання.
Не вистачає масок, захисних костюмів та апаратів штучної вентиляції легень, згідно зі звітом Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), опублікованим у листопаді.
У березні уряд створив Фонд боротьби з COVID-19, що схвально оцінила Стефанишина. Проте вона, інші депутати та критики з «Центру протидії корупції» зазначають, що основна частина грошей пішла на загальнодержавний проєкт будівництва доріг, так зване «Велике будівництво», обіцяне президентом Володимиром Зеленським.
Міністерство фінансів заявило, що 59 відсотків із фонду витратили станом на 7 листопада.
Відповідно до звіту ОЕСР у листопаді, кошти пішли на «охорону здоров’я, соціальний захист, забезпечення правопорядку, підтримання культури, туризму та креативних галузей, а також на будівництво та ремонт доріг».
Все ж Стефанишина каже, що уряд міг «координувати» розподіл медичного обладнання та матеріалів, відповідно до регіональних потреб, і використати свій вплив для придбання необхідного обладнання замість того, щоби залишати це за обласними та місцевими органами влади.
Міністр охорони здоров’я Максим Степанов
Близько 70 відсотків із 64 тисяч 349 ліжок, призначених для пацієнтів з COVID-19, забезпечені подачею кисню, Степанов сказав у грудні. 46 відсотків із них були вільні.
Проте стратегія якомога більшої кількості ліжок «небезпечна», сказав Ковтонюк виданню Bloomberg News, тому що вони є «необмеженим ресурсом, але кількість ліжок не означає, що реальна допомога є там, де це найбільш потрібно».
Система охорони здоров’я перебуває під надзвичайним тискомЛотта Сільвандер
«Система охорони здоров’я перебуває під надзвичайним тиском, – сказала Bloomberg , представниця ЮНІСЕФ в Україні. – І буде ставати все гірше й гірше».
Україна не передзамовила жодну з трьох вакцин, розроблених на Заході, що зараз поширюються в США, Європейському союзі, Канаді та Великій Британії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Битва за вакцину від COVID-19: українські відомства сперечаються про закупівлю, а ЄС і США вже вакцинуютьсяПоширення вакцини
30 грудня Офіс президента України оголосив, що уклав контракт на придбання 1,9 мільйона доз вакцини у Sinovac Biotech, найбільшого виробника вакцин у Європі. Офіс повідомив, що очікує дозвіл на використання вакцини від уряду Китаю в січні, а в лютому надішле її на «прекваліфікацію» до ВООЗ.
Як країна з низьким рівнем доходу Україна також розраховує отримати 8 мільйонів доз безкоштовно для вакцинації 4 мільйонів громадян у першому кварталі 2021 року через COVAX, програми ВООЗ для незаможних країн.
Люди мають не втрачати пильність… Цей вірус підступний і в будь-який момент може поширитись, як лісова пожежаОлександр Щур
Степанов заявив, що у 2021 році має бути вакцинована половина населення. Переважна більшість включатиме медичних працівників, військових, рятувальників, людей похилого віку та людей з супутніми захворюваннями.
Олександр Щур, головний лікар Бориспільської лікарні інтенсивного лікування, сказав Радіо Свобода, що до прибуття вакцини «люди мають не втрачати пильність… Цей вірус підступний і в будь-який момент може поширитись, як лісова пожежа».
Робітник працює над встановленням кисневого баку біля Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування
Він підтвердив допомогу міста в придбанні медичних виробів, але визнав, що уряд допомагає більше, особливо в придбанні кисневого баку для інфекційного відділення.
Щур сказав, що 80 відсотків із 40 ліжок для хворих на COVID-19 мають запаси кисню та що є ще 45 ліжок у резерві.
Український лікар Олександр Щур із Бориспільської лікарні інтенсивного лікування
Аби компенсувати дефіцит кисню та апаратів штучної вентиляції легень, з’явилися такі організації, як «Свої» в Києві, що забезпечують кисневими апаратами пацієнтів, які лікуються вдома.
«Деякі [пацієнти] – це люди з інвалідністю, які не можуть звернутися до лікарні, або інші з обмеженою мобільністю» – каже Ірина Кошкіна, виконавча директорка «Своїх».
Організація безкоштовно дає в користування апарати «доти, доки вони потрібні пацієнтам – як правило, тим, у кого насиченість киснем менше за 92 відсотки», після чого фільтри міняються та дезінфікуються для подальшого використання.
«Свої» почали із 70 на початку минулого року, а зараз поширюють 250. Деякі вони надають в користування пацієнтам, яких виписали з лікарні, але яким усе ще важко дихати, додає Кошкіна.
Кисневі концентратори в головному офісі неурядової організації «Свої», яка безкоштовно постачає кисень хворим на COVID-19, які лікуються вдома, у Києві та околицях
Організація допомогла понад 450 пацієнтам із середини вересня, коли почала підрахунок. Кошкіна каже, що схожі ініціативи є в інших великих містах, таких, як Одеса та Харків.
Численні опитування в Україні показали, що близько 69 відсотків особистих доходів постраждали від кризи, спричиненої коронавірусом. Найбільше постраждали жінки.
Майже третина опитаних повідомили, що втратили роботу, тоді коли більше від половини втратили свої заощадження та скоротили витрати на їжуЮНІСЕФ
«Майже третина опитаних повідомили, що втратили роботу, тоді коли більше від половини втратили свої заощадження та скоротили витрати на їжу, – заявив ЮНІСЕФ щодо загальнонаціонального опитування 2 тисяч осіб, яке фонд частково профінансував у червні 2020 року. – Найбільше постраждали люди із сільської місцевості, працівники промисловості та домогосподарства з безробітними».
На телевізійному брифінгу 29 грудня міністр економіки Ігор Петрашко заявив, що валовий національний продукт впаде до 146 мільярдів доларів США, що означає річне зменшення на 4,8 відсотка.
Щоби пом’якшити наслідки ще одного жорсткого карантину, що почнеться 8 січня, уряд у грудні розподілив 2,23 мільярда гривень для допомоги 278 тисячам фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам, повідомило Міністерство цифрової трансформації.
Одразу після православного Різдва 7 січня будуть введені жорсткіші заходи на території всієї країни. Заборонять роботу кафе й ресторанів всередині приміщень, а також підприємств, які не є життєво важливими: спортзалів, торговельно-розважальних центрів, хостелів, а також усіх шкіл, крім дитсадків. Цей «карантин зимових канікул» продовжиться до 24 січня.