Джованна Фаріа

Окрім тисяч смертей та руйнування важливої інфраструктури, Україну може роками переслідувати ще одна, менш очевидна, але не менш важка криза, пов’язана із вторгненням Росії: екологічна. Від обстріляних хімічних заводів до вигорілих через обстріли лісів – наслідки відчують не лише екосистеми України , а й її люди.

Список збитків, завданих збройним конфліктом в Україні після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році, довгий і, якщо не приділяти належної уваги, може тривати роками.

«Обсерваторія конфліктів» повідомила, що вплив війни на навколишнє середовище почався ще до початку широкомасштабного вторгнення. Нарощування збройних сил і підтримка їхньої готовності може споживати багато ресурсів.

Військове спорядження та транспортні засоби потребують енергії, яка зазвичай надходить з нафти, а викиди CO2 у численних військових формувань є більшими, ніж у багатьох країнах світу разом узятих.

Дослідження Університету Брауна показало, що викиди парникових газів збройними силами США вищі, ніж у таких країнах, як Португалія, Данія та Швеція.

Після початку повномасштабного вторгнення небезпеки наростають, а шкода стає набагато очевиднішою.

Запуск російської крилатої ракети з установки комплексу «Іскандер»

Екологічний фон України

Українська екосистема має велике значення для Європи:

• Охоплює 35 відсотків біорізноманіття Європи.
• Тут мешкає понад 70 тисяч біологічних видів.
• 29 % території України складається із природної рослинності, а також окультуреної природної рослинності (наприклад, доглянуті пасовища та живоплоти).
• 16% території України складають ліси.
• По Україні протікають майже 63 тисяч річок.
• На території України розташовані 11 % Карпатського гірського масиву, де проростають третина всіх видів рослин Європи.

Дніпро є четвертою за довжиною річкою в Європі.

14 березня після обстрілу російськими військовими очисної споруди вода з кількох районів Запоріжжя почала без очищення надходити в Дніпро.

Річка Сіверський Донець є найдовшою на сході України та важливим джерелом прісної води.

Знищена ЗСУ російська військова техніка у місці, де загарбники намагалися звести понтонний міст через Сіверський Донець. Донбасі. Фото опубліковане 12 травня 2022 року Генштабом ЗСУ

У Червоній книзі України, документі, який відстежує сучасний стан рідкісної фауни та флори, а також видів, що зникають, в останньому виданні за 2021 рік зареєстровано 687 видів тварин та 857 видів рослин, які перебувають під загрозою зникнення.

Окрім знищення дикої природи через спричинені обстрілами лісові пожежі, у Чорному морі знайдено загиблими тисячі дельфінів, що може бути наслідком підвищеного шуму судноплавства та використання військово-морськими флотами потужних гідроакустичних систем. Дані про загибель дельфінів зібрав Національний природний парк Тузлинського лиману України.

загиблий дельфін

Промисловий сектор України

Екологічні загрози, які виникли в Україні внаслідок російського широкомасштабного вторгнення, також посилюються через те, що руйнувань зазнає промисловість країни.

Важка промисловість є значною частиною економіки України, особливо на Сході України.

Найбільша атомна електростанція в Європі – Запорізька АЕС (місто Енергодар) захоплена російською армією.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Окупанти заявляють про «перехід» Запорізької АЕС під контроль Росії з вересня – «Енергоатом»

Промисловий сектор України складає майже 29 % валового внутрішнього продукту країни.

Однією із загроз високого ризику є хвостосховища, де зберігаються рідкі промислові відходи. Всього в країні їх налічується 465, де зберігають понад 6 млрд тонн відходів. І 200 з них розташовані на сході України, регіоні, який найбільше постраждав від війни.

Дослідження 2019 року, проведене Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), показало, що потенційні загрози, пов’язані з пошкодженням цих об’єктів, включають ризики повеней, вибухів, а також хімічну, екологічну та пожежну небезпеку.

Тепер, через три роки після публікації цієї доповіді, російські військові вже атакували понад 40 промислових об’єктів.

Супутниковий вид палаючих резервуарів для зберігання нафти в промисловій зоні Чернігова після вторгнення Росії в Україну, 21 березня 2022 року.

Згідно з оцінкою голландської миротворчої організації PAX війни, Україна вже перебувала на межі екологічної катастрофи з початку війни на Донбасі у 2014 році. Цього вдалося уникнути шляхом створення ліній деескалації для запобігання бомбардування хімічних заводів і постійний моніторинг з боку ОБСЄ.

Однак з цього періоду багато промислових установок, які зберігають величезну кількість токсичних і радіоактивних відходів, перебувають у поганому стані через наслідки попередніх атак і відсутність технічного обслуговування.

На початку червня внаслідок обстрілу хімічного заводу потрапили в резервуари з азотною кислотою, внаслідок чого велика хмара рожевого диму накрила житлові квартали Сєвєродонецька. Очільник Луганської області Сергій Гайдай закликав тоді населення залишатися вдома, оскільки азотна кислота може бути небезпечною при вдиханні або ковтанні, а також при попаданні на шкіру.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Авіаудар по Сєвєродонецьку пошкодив цистерну з азотною кислотою – голова ОВА

Закони та перешкоди

Чотири договори Женевських конвенцій, які повинні регулювати поведінку під час збройного конфлікту, прямо не згадують навколишнє середовище. Однак після війни у В'єтнамі в законі відбулися дві важливі зміни.

• Перша забороняє насильницьке використання методів модифікації навколишнього середовища, які мають «широко поширені, довготривалі або серйозні наслідки».
• Друга блокує «методи або засоби ведення війни, які мають на меті або, як очікується, завдадуть широкого, довгострокового та серйозного збитку природному середовищу».

Станом на травень 2022 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зафіксувало 231 екологічний злочин, наймовірніше скоєний Росією.

Співробітники оперативного реагування працюють на місці сховища палива, ураженого крилатими ракетами у Львові

Проблема полягає в тому, що навіть якщо дії під час війни завдають шкоди навколишньому середовищу, їх важко вважати порушенням положень, оскільки такі стандарти ведення воєнних дій.

Шкода здоров’ю

Затяжні наслідки, які відчуває населення, включають захворювання легенів та різні види раку через вдихання важких металів і канцерогенів, що містяться у вибухових речовинах, а також в уламках обстріляних будівель. Азбест, дуже токсична речовина, яка лише нещодавно була заборонена в Україні, є головною проблемою, коли йдеться про здоров’я людей.

Азбест, який все ще присутній у структурах будівель, що руйнуються внаслідок бомбардувань, може викликати ряд захворювань, починаючи від утрудненого дихання і закінчуючи раком легенів, шлунка, репродуктивних та інших органів.

Над Рубіжним здіймається токсична хмара диму, 5 квітня 2022 року.

Післявоєнні дії та перешкоди

Експерти з «Екодія: Центр екологічних ініціатив» кажуть, що після закінчення війни, окрім документування всієї екологічної шкоди (щоб змусити Росію заплатити за неї), важливо також включити відновлення та захист екосистем у план відновлення України, а також відбудову населених пунктів з акцентом на природні рішення для боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Смертоносні плоди» на деревах у місцях боїв під Києвом ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Небезпечні хімікати, мертва риба». Війна Росії проти України «вбиває» Чорне та Азовське моря ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міни, снаряди, бомби: як дрони можуть допомогти розмінувати орні землі