4 роки тому в країні та за її межами жваво обговорювали статки депутатів, а ті в свою чергу пояснювали цінні речі та великі обсяги готівки «подарунками від Святого Миколая» та «виграшами в лотерею». В суспільстві ж підбивали підсумки перших електронних декларацій: до 31 жовтня 2016 року всі посадовці мали оприлюднити свої доходи і цінне майно. Тепер же електронне декларування під загрозою знищення. Чому? Розбирамо в програмі Радіо Свобода «Коротка пам'ять».
Перші електронні декларації українських чиновників побачили світ у 2016 році. Як тоді зазначив бізнесмен зі списку Форбс Євген Черняк: «відчув себе лохом» після цифр у деклараціях посадовців в Україні.
Скріншот з Фейсбуку за 29 жовтня 2016
Тоді задекларовані речі, серед яких опинилися церкви, святі мощі, яйця Фаберже, витвори мистецтва не переставали дивувати українців.
Обсяги готівки у народних обранців та посадовців вражали не лише їхніх європейських колег. Ці статки та майно стали надійним джерелом інформації для журналістів-розслідувачів та антикорупційних органів.
Тоді, попри затягнутий механізм запуску, влада публічно пишалася запуском інструменту електронного декларування і очікувала на надання безвізу з Європейським Союзом – у відповідь на такі кроки по боротьбі із корупцією.
Президент Петро Порошенко на той час заявив, що такого «не робили 25 років» і звернувся до декларантів так:
«Далі (доведеться – ред.) пояснити: де ти, голубе сизий, взяв ті гроші», – сказав він 3 листопада 2016 року у Львові.
Саботаж
Одразу ж система е-декларування наштовхнулася на саботаж з боку декларантів: вони почали вносити абсурдні дані.
Тодішній депутат Олег Ляшко задекларував вила, Сергій Мельничук задекларував трильйон гривень аби висміяти систему, Володимир Парасюк вніс в декларацію годинник і в джерелах зазначив, що його подарував Святий Миколай.
За недостовірні дані в декларації донедавна була передбачена кримінальна відповідальність: окрім штрафу можна було отримати громадські роботи або строк ув’язнення до 2-х років.
Але тепер цю статтю скасував Конституційний суд (КСУ). Та й взагалі обмежив повноваження Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).
«У нас залишається великий обсяг повноважень, але найкращий антикорупційний інструмент, який дає кожному, і вам, шановні журналісти, бачити статки чиновників і робить неможливим незаконне збагачення – це декларування, поставлений під сумнів», – зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
Після рішення КСУ реєстр із деклараціями перестав працювати в інтернеті, а медіа заговорили повідомленнями типу: «Конституційний суд скасував електронні декларації».
Насправді саме електронне декларування не скасоване і буде відновлене, пояснює міністр юстиції Денис Малюська в коментарі Радіо Свобода. Новий закон має врахувати рішення КСУ.
«Президент налаштований дуже рішуче, але президент – це не парламент. Відповідно, потрібно, щоб парламент достатньою кількістю голосів погодився і оперативно його розглянув. Законопроєкт вкрай складний, відповідно, очевидно будуть гарячі дискусії. Але більше шансів на те, що він буде прийнятий, ніж ні», – Денис Малюська.
Міністр юстиції Денис Малюська
Сам законопроєкт вже готовий, і він стосується не лише електронного декларування, але й розпуску складу Конституційного суду.
«Конституція не містить чітких механізмів перевірки, очищення чи перезавантаження складу Конституційного суду України. Відповідно, законопроєкт у канву, описану Конституцією чи Законом про Конституційний суд, аж ніяк не вписується. Відповідно, це радше політико- правове рішення, ніж чіткий, передбачений законом юридичний механізм», – зазначає міністр юстиції Денис Малюська.
Щодо тих, хто вже став порушником і надав недостовірні дані в деклараціях, справи будуть закриті і відновити їх вже неможливо, пояснює Денис Малюська.
«Це якраз збитки завдані рішенням Конституційного суду і в даному випадку вони невідворотні. Щось ми можемо повернути, наприклад повноваження НАЗК, щось – вже ні», – додає він.
Your browser doesn’t support HTML5
Фальшфаєри, презервативи та шини – під стінами КСУ вимагали відставки суддів
Влада реагує
Варто зауважити, що високопосадовці відреагували критично щодо рішення Конституційного суду: переживають за безвіз і готові ухвалювати новий закон якомога скоріше.
«Ми будемо вирішувати, найімовірніше, на законодавчому рівні, доопрацьовувати ті механізми, які є сьогодні, для того щоб ця система продовжувала працювати. Ми будемо це у достатньо швидкому режимі вирішувати, тому що дозволити собі сьогодні її зруйнувати не може ні влада, ні держава в цілому», – зазначив голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Президент Володимир Зеленський скликав термінове засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО), а після цього і урядове. Уряд розпорядився відкрити доступ до реєстру декларацій для всіх.
Ну а саме звернення президента Зеленського дещо вийшло за межі офіційного.
«Ми не розуміємо, який сюрприз Конституційний суд зробить завтра, чи післязавтра. Чи ви впевнені, що вони бачать і чують зворотню реакцію суспільства, що вони зупиняться. Я не впевнений в цьому, тому що я не знаю хто за цим стоїть. Я не впевнений, що всі судді Конституційного суду самі дійсно вирішили зробити те, що вони вчора зробили», – сказав президент.
На наступний день після заяви з'явився текст президентського законопроєкту, який, зокрема, пропонує позбавити повноважень суддів КСУ.
На це відреагував голова Конституційного суду України Олександр Тупицький. На його думку, ця ініціатива має онаки конституційного перевороту.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Голова КСУ: законопроєкт Зеленського має ознаки конституційного переворотуЯк руйнували е-декларування
Спроби зруйнувати ідею електронного декларування були і раніше.
Взяти хоча б норму, яка змушувала подавати електронні декларації антикорупційних активістів, які не мають стосунку до державного бюджету. Її депутати ухвалили у 2017 році, а президент ввів в дію.
Скасована вона була через Конституційний суд, який визнав неконституційним обов’язкове декларування для недержавних борців з корупцією.
Ну і те, що трапилося зараз – стосовно рішення КСУ по деклараціях, прогнозоване явище, переконаний адвокат Віталій Власюк.
«Я би не став звинувачувати саме конституційний суд України. Про те, що всі ті норми, які були закладені кілька років тому, в тому числі в Кримінальний кодекс, м’яко кажучи, сумнівні, про це юристи-професіонали, науковці, попереджали ще кілька років тому. Але, як ми бачимо, сталося те, що логічно повинно було рано чи пізно статися. Конституційний суд, на мою думку, лише підсумував те, до чого цей процес рухався. Ми не можемо в кримінальному порядку карати за незаконне збагачення, за недекларування і так далі», – пояснює адвокат.
Наслідок цієї історії поки що такий: в НАБУ вже заявили про необхідність закриття понад 100 кримінальних справ, які містять близько 180 фактів умисного внесення посадовцями недостовірних відомостей до е-декларацій.