Кримського активіста Нарімана Джеляла (за паспортом – Джелялова), заарештованого в окупованому Криму за звинуваченням у підготовці диверсії, відіслали в психіатричну лікарню для проведення експертизи. Про це повідомив адвокат Микола Полозов. За його інформацією, Джеляла помістили в 15-е відділення Кримської республіканської психіатричної лікарні №1 імені М. Балабана.
Раніше Наріман Джелял відмовився проходити психіатричну експертизу, оскільки не бачив підстав для її призначення. Тепер примусова процедура має тривати від 21 до 28 днів. Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар назвала переміщення кримського активіста в стаціонар психіатричної клініки «каральною практикою в «найкращих» радянських традиціях».
Нарімана Джеляла та ще двох кримських татар звинувачують у підриві газогону під Сімферополем 23 серпня. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що переслідування Джеляла ‒ реакція російської влади на успіх «Кримської платформи», де в той самий день особисто виступав Джелял.
Про те, навіщо в цій справі російським силовикам знадобилася психіатрична експертиза, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російський адвокат Микола Полозов висловив Крим.Реалії думку, що, відсилаючи Нарімана Джеляла на психіатричну експертизу, російські силовики переслідують відразу дві мети.
Основна ж мета полягає у спробі таким чином приховати Нарімана Джеляла від громадськостіМикола Полозов
‒ По-перше, слідство прагне убезпечити саме себе. Воно поголівно відсилає на експертизу багатьох кримських татар, щоб надалі не було жодних розмов про те, що вони недієздатні, не можуть самі себе захищати тощо. Однак для призначення такої експертизи потрібні підстави. Основна ж мета, на мій погляд, полягає у спробі таким чином приховати Нарімана Джеляла від громадськості, не дати йому можливості виступити зокрема в суді про продовження запобіжного заходу, який має відбутися наприкінці жовтня ‒ на початку листопада. На користь цієї версії свідчить і те, що суд апеляційної інстанції, який розглядав скаргу захисту на обрання запобіжного заходу, проходив у закритому режимі. У мене складається відчуття, що російська влада робить все можливе, щоб голос Нарімана не звучав ніде.
Микола Полозов вважає, що російське слідство сприймає будь-яку альтернативну позицію щодо звинувачень на адресу Нарімана Джеляла як загрозу.
Джеляла відразу заховали у спецблок, де немає жодної взаємодії не тільки з зовнішнім світом, але навіть з сусідніми камерамиМикола Полозов
‒ Тобто вони фактично застосовують метод «залізної маски», щоб приховати людину, щоб про нього нічого не було чутно, щоб його думка аж ніяк не прозвучала. Раніше Нарімана Джеляла перевели до спецблоку відразу після того, як суд ухвалив рішення про арешт. За правилами СІЗО людину поміщають спочатку в карантин, тобто якусь загальну камеру ‒ туди якраз потрапили Азіз та Асан Ахтемови. А Джеляла відразу заховали у спецблок, де немає жодної взаємодії не тільки з зовнішнім світом, але навіть з сусідніми камерами. Повністю виключили передачу пошти, тобто це тотальна ізоляція, яку силовики зараз підтримують шляхом спрямування на психіатричну експертизу. Ми плануємо відвідати Нарімана Джеляла, хоча процедура стала набагато складнішою: спочатку треба отримати дозвіл від начальника СІЗО.
Микола Полозов підкреслює, що в таких умовах вкрай важлива активна міжнародна підтримка політв'язнів, яка свого часу допомогла звільнити звинуваченого Росією в тероризмі режисера Олега Сенцова.
Своєю чергою, перша заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим, представниця Офісу «Кримської платформи» Дар'я Свиридова стверджує, що українські чиновники та дипломати роблять все для того, щоб домогтися консолідованої міжнародної реакції на затримання Нарімана Джеляла та інших кримських татар.
Ми майже щодня зустрічаємося з іноземними дипломатами й порушуємо питання про незаконні затримання в КримуДар'я Свиридова
‒ Це однозначно відповідь окупаційної влади й фактично покарання за участь в установчому саміті «Кримської платформи». Власне, Джелял виступав на відкритті Офісу «Кримської платформи», багато лідерів і делегатів різних країн бачили його наживо. У перші дні після затримань ми зв'язувалися з нашими партнерами, і багато представників посольств зробили заяви на підтримку затриманих, з осудом дій окупаційної влади.
Ми майже щодня зустрічаємося з іноземними дипломатами й порушуємо питання про незаконні затримання в Криму. Сподіваємося, що такі заяви на підтримку Нарімана Джеляла будуть звучати й надалі, особливо з огляду на тиск на нього за допомогою примусового переміщення до лікарні на психіатричну експертизу. По суті, це каральна психіатрія ‒ думаю, ми вже можемо так сказати.
За словами Дар'ї Свиридової, її відомство підготувало списки людей, причетних до незаконного переслідування Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, щоб потім застосувати до цих представників російської влади українські та міжнародні санкції.
Експерт Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов вказує на те, що примусове переміщення в психіатричну лікарню в Криму застосовується тільки щодо тих, кого українська влада та правозахисники вважають політв'язнями.
Ми зафіксували не менше від 49 випадків переміщення кримчан на експертизу в психіатричну лікарнюОлександр Сєдов
‒ Оскільки російські суди в Криму не самостійні, вони завжди задовольняють такі клопотання слідчих. Ми зафіксували не менше від 49 випадків переміщення кримчан на експертизу в психіатричну лікарню ‒ це тільки в межах політично мотивованих переслідувань.
Найперший випадок був з Ільмі Умеровим, якого в серпні 2016 року перевели з-під домашнього арешту в психіатричну лікарню. Нещодавно, близько року тому туди на місяць помістили Олександра Сизикова ‒ він інвалід зору, сліпий, і навіть не знав, які препарати йому вводять. У 2020 році за рішенням так званого Верховного суду Криму до психіатричної лікарні помістили Юнуса Машаріпова, і терміни його звільнення взагалі невідомі: раз на рік йому продовжують утримання. Це класичний радянський метод ‒ замість в'язниці поміщати в такі заклади.
За оцінкою Олександра Сєдова, це зовсім не стандартна процедура при розслідуванні кримінальних справ, а саме інструмент тиску на затриманих.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров згадує, як проходила його експертиза у 2016 році ‒ його відіслали туди після висловлювання в пресі про те, що «Крим – це Україна».
Це все в цілях залякування, щоб інакомислення не булоІльмі Умеров
‒ Формально це була експертиза, а фактично ‒ дії, спрямовані на те, щоб зламати, зігнути людину. Я б назвав це одним великим катуванням: мене помістили у відділення, де перебувала сотня хворих. Вони могли в будь-який момент підійти, заговорити, причепитися. Це дев'яте відділення, там пацієнти перебувають довічно ‒ більшість з 15-20 років. Я намагався не заглиблюватись у місцеву специфіку, але зауважив зневажливе ставлення до хворих з боку санітарів. Через декілька днів уже й себе божевільним починаєш відчувати. Після мене фігурантів справ «Хізб ут-Тахрір» пропускали через цю лікарню, як через конвеєр. Це все в цілях залякування, щоб інакомислення не було.
Тим часом російський правозахисник, дисидент Олександр Подрабінек дійсно бачить у цьому паралелі з радянськими практиками каральної психіатрії.
Силовики прекрасно пам'ятають, що це дуже зручний спосіб боротьби з політичним інакомисленням ‒ так чому б його не спробуватиОлександр Подрабінек
‒ Тільки зараз це швидше каральна система й каральне ставлення до політичного інакомислення. Суворо кажучи, каральна психіатрія починається з моменту винесення лікарями-психіатрами діагнозів, яких вимагають від них органи держбезпеки. Ці органи не були реформовані після падіння Радянського Союзу й підтримують ті ж традиції та методи. Силовики прекрасно пам'ятають, що це дуже зручний спосіб боротьби з політичним інакомисленням ‒ так чому б його не спробувати? Досі, в усякому разі в Криму, у них нічого не виходило, адже щодо політичних інакодумців і критиків російського нинішнього режиму висновки про неосудність ухвалені не були. Лікарі поки що поводяться досить професійно, але сам факт того, що держбезпека намагається спрямувати слідство таким шляхом, звичайно, викликає тривожні очікування.
Олександр Подрабінек називає подібну практику «державним тероризмом» у тому сенсі, що переміщення інакодумців у психіатричну лікарню виглядає як попередження та загроза на адресу будь-яких критиків державної влади.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Де Олег Приходько? Як кримчанин зник у російському ув'язненні