«Учитель не дозволяє батькам бути присутніми на онлайн-уроці». Про особливості дистанційного навчання в Україні і Німеччині

Другий тиждень українські школярі перебувають на вимушеному дистанційному навчанні. Воно обіцяє бути не таким тривалим, як навесні минулого року, і за сприятливої епідемічної обстановки, як наголосив міністр науки та освіти Сергій Шкарлет, учні (принаймні молодших класів) мають повернутися за парти. Наскільки змінилася дистанційна освіта у порівнянні з весняним карантином? Чи допомогла учням і вчителям Всеукраїнська школа онлайн, яка стартувала наприкінці минулого року, і як відбувається дистанційне навчання в умовах локдауну в Німеччині?

Марина Самольотова і Леся Пульманн мають по двоє дітей-школярів. Марина – киянка, Леся мешкає у Бонні.

В інтерв’ю Радіо Свобода обидві мами в один голос стверджують, що до «другої серії» дистанційної освіти школа і вчителі підійшли більш підготовленими, ніж навесні: збільшилася кількість онлайн-уроків, зріс обсяг навчального матеріалу, та й вчителі підвищили свій рівень комп’ютерної грамотності.

В Україні батьки активні учасники онлайн-навчання своїх дітей, в Німеччині учні прагнуть самостійності

Синам Лесі Пульманн 15 і 13 років. Нині їхня мама помічає, що діти більше часу проводять за комп’ютером, більше втомлюються, з чого жінка робить висновок, що обсяг навчання збільшився.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Більш детально про те, як відбуваються дистанційні уроки дітей, вона сказати не може: вчителі просять батьків не втручатися в освітній процес і не бути присутніми під час онлайн-навчання.

«Я колись хотіла подивитися урок математики разом із молодшим сином, але він мені сказав, що вчитель заборонив батькам заходити в кімнату.

Тому, на жаль, я не можу точно сказати, як проходять ці уроки. Знаю лише, що в сьомому класі, де зараз навчається мій менший син, більше уроків, більше спілкування між учнями і вчителем.

Син Лесі Пульманн, семикласник Тарас під час дистанційного уроку з математики. Хлопець не захотів фотографувати своє обличчя, оскільки в німецьких школах учнів вчать поважати своє право на приватність

Уроки, як вони самі їх називають «онлайн-конференції», починаються о 7:55 ранку (як було в них у звичайній школі), тривають годину, і на день школярі мають у середньому 5 таких конференцій.

Для кожного фаху чи класу створене табло, на якому пишуть, як буде побудоване навчання в цей день: чи вчитель викладає новий матеріал, чи буде опрацювання завдань.

У старшого сина (це десятий клас) великий обсяг матеріалу дається на самостійне опрацювання, онлайн-уроків як таких у них немає», – каже Леся Пульманн.

Леся Пульман розповідає про особливості шкільної онлайн освіти в Німеччині

На відміну від мами німецьких школярів, киянка Марина Самольотова бере активну участь у навчанні своїх дітей, особливо молодшої доньки.

«Дочці 9 років, вона ще вчиться у молодшій школі, відтак я допомагаю їй і підключитися до онлайн-уроків, і перевірити потім домашнє завдання.

Сину 13, він вже має досвід навчання, але і його доводиться контролювати, чи виконав він домашнє завдання. Як на мене, в цьому і полягає один із недоліків дистанційного навчання – недостатня перевірка виконаної домашньої роботи. Це дуже розхолоджує учнів.

Я вважаю, що під час онлайн-уроків рівень знань знижується. Саме перебування вдома діти автоматично сприймають як продовження канікул. Ще у вересні школа, де вчаться мої діти, ухвалила рішення один тиждень вчитися в класі, а інший – дистанційно.

Так ось той час, коли син бачив вчителя через монітор комп’ютера, не пішов йому на користь, не дисциплінував його», – скаржиться Марина.

Киянка Марина Самольотова з чоловіком Ігорем і дітьми Леонідом і Ольгою

На думку Марини, у порівнянні з весною школа, де вчаться її діти, вдосконалила свою підготовку до дистанційних уроків, учителі, здебільшого молодшого віку, краще володіють цифровою грамотністю, більше дають онлайн-завдань, тестів.

Проте, зауважує вона, учням бракує живого спілкування з вчителем, а також немає мотивації до самостійного виконання роботи.

Марина Самольотова про те, чи задоволена вона якістю онлайн навчання своїх дітей

Чи стала Всеукраїнська школа онлайн ефективним інструментом у навчанні?

Всеукраїнська школа онлайн, яку наприкінці минулого року презентувало Міністерство науки та освіти, мала надати, за словами міністра Сергія Шкарлета, рівний доступ до якісної шкільної освіти учням середньої і старшої школи.

На момент запуску ресурс вміщував близько 200 уроків із різних предметів.

За даними мобільного оператора Vodafone , який виступив партнером проєкту і надає безлімітний інтернет для користувачів, у перші дні запровадження зимового карантину кількість взаємодій із платформою зросла майже вдвічі у порівнянні з груднем, а кількість зареєстрованих користувачів збільшилася на 64%. За місяць віртуальну школу відвідали 8 мільйонів разів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Марина каже, що вона також переглядала з дітьми окремі уроки у Всеукраїнській школі онлайн, але не чула, щоб вчителі її дітей скеровували учнів на цей ресурс.

Радіо Свобода поспілкувалося з вчителями як державних, так і приватних навчальних закладів і запитало, чи користуються вони під час підготовки уроків єдиним онлайн-ресурсом.

За словами освітян, адміністрація надсилала їм посилання на цей ресурс, але кожен вчитель воліє сам вирішувати зміст і обсяг матеріалу своєї дисципліни. Причому, за словами вчителів однієї з приватних столичних гімназій, батьки учнів висловили побажання, щоб під час уроку було більше взаємодії між учнями і вчителем, а не відео запису незнайомого педагога.

У Німеччині – близько 11 навчальних платформ, а кожна з федеральних земель має своє освітнє законодавство

Єдиного освітнього онлайн-ресурсу в нас не існує, каже Леся Пульманн. У цьому плані Україна випередила Німеччину, де нині ведуться перемовини про започаткування такої віртуальної платформи.

В цій країні існує близько 11 освітніх платформ, ба більше, кожна з федеральних земель має своє освітнє законодавство.

«Вчителі нашої школи використовують продукти Майкрософт і платформу Moodle. У нас також є різні педагоги з різним рівнем комп’ютерної грамотності.

Є й такі школи, де відсутній інтернет. Під час першого локдауну багато вчителів використовували власну техніку для проведення онлайн-уроків, і школи не завжди забезпечують педагогів гаджетами.

Нині розробляється програма придбання техніки для малозабезпечених родин, яка фінансуватиметься з федерального бюджету. Загалом, говорити про особливості дистанційного навчання по всій Німеччині було б некоректно, оскільки його специфіка залежить від конкретного вчителя, школи, соціально-економічного рівня родини.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Маю сказати, що нинішня «дистанційка» стала набагато кращою, у порівнянні з весною. Якою буде якість цих знань дізнаємося пізніше, коли діти отримають атестати, і відбудеться розмова батьків з вчителями, яку ми маємо раз на рік», – підсумовує Леся Пульманн.

Громадська спілка «Освіторія» провела опитування на своїй сторінці у фейсбуці про те, чи задоволені батьки якістю дистанційного навчання своїх дітей.

За результатами, не задоволені онлайн-навчанням своїх дітей більше ніж 60% респондентів, а 39% підписників влаштовує якість знань, які їхні діти отримують під час дистанційних уроків. Загалом в опитуванні взяли участь 362 підписники.