14-й окремий полк безпілотних авіаційних комплексів (БПаК) ЗСУ є єдиним у світі підрозділом, який працює майже з усіма наявними видами безпілотних літальних систем – і у складі єдиного у світі окремого роду військ, Сил безпілотних систем. Про роботу полку Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів командир підрозділу «Чарлі», колишній офіцер ССО, учасник боїв за Донецький аеропорт, повний кавалер Ордена Богдана Хмельницького, який з початком повномасштабної війни брав участь у боях на всій лінії фронту.
«Працювали на усіх напрямках фронту»
– Розкажіть для початку трохи про шлях підрозділу. Як він був створений, які завдання виконував і які виконує зараз?
Основні напрямки роботи – ударний і розвідувальний
– Група небайдужих людей, які проходили службу в Силах спеціальних операцій, була зацікавлена певною програмою, яка мала на увазі розвиток і в цілому застосування безпілотних авіаційних комплексів в оперативній і стратегічний глибині. Саме це стало стартом для створення підрозділу.
Далі він потроху почав масштабуватися, додалась тактична компонента, і ми розширились до полку. За час повномасштабної війни Росії проти України ми працювали на усіх без винятку напрямках фронту.
– Які завдання виконував і наразі виконує ваш полк?
– До складу нашого зведеного загону БПЛА входять різні підрозділи. Основні напрямки роботи – ударний і розвідувальний. Завдання розвідувального – вчасно виявити підготовку противника до наступальних дій на тактичній глибині і логістичне забезпечення противника на оперативній та стратегічній глибині.
Якщо ми беремо конкретний напрямок, ми його розподіляємо на різні ешелони і пропрацьовуємо кожен із них. Важливим аспектом є знищення безпосередньо наступального потенціалу противника вже на лінії зіткнення, а також поступове виявлення та знищення логістичних хабів, що послаблює своєю чергою його наступальний потенціал на конкретному напрямку.
Ми постійно модернізовуємо наші засоби, встановлюємо на них в першу чергу розвідувальні системи зв'язку, які нам передають наші західні партнери. Ці системи є менш чутливими до засобів радіоелектронної боротьби. І саме це нам допомагає, скажімо так, безперешкодно виконувати завдання саме з розвідки і виявлення цілей.
– Говорячи про глибинне враження, які відстані ви маєте на увазі?
– Ми працюємо на глибину до 200 км, виключно по якихось пріоритетних і дуже важливих цілях в глибині противника. Якщо мова про дрони-камікадзе глибинного ураження – це 1500 кілометрів.
Читайте також: Війна у 2025 році – як Захід підтримуватиме Україну? Можливі сценарії
– Як вдається залітати так далеко в тил противника?
– Якщо ми говоримо про глибинне ураження, для того, щоб забезпечити нормальний проліт лінії бойового зіткнення – нам необхідно заздалегідь виявити і знищити ППО окупантів. До складу нашого полку входять підрозділи, які працюють виключно на забезпечення цих прольотів далеко за лінію зіткнення.
Тому, знаючи наперед, який напрямок роботи буде у нас саме для стратегічного ураження, такі підрозділи висуваються туди і методично починають виявляти свої цілі. Окрім ППО противника, для нас дуже важливі засоби радіоелектронної боротьби, які також виявляються і знищуються.
«Повністю вибити РЕБ противника практично неможливо»
– До речі, про засоби РЕБ. Які з них вашому підрозділу вдавалось уразити?
– Я не буду зараз оголошувати весь список, але в переліку є і «Житєль», і «Красуха», і «Леєр», і «Борисоглібськ», та багато інших.
– Знищення, наприклад, однієї з перелічених цінних станцій – це серйозний удар по противнику?
Лінія бойового зіткнення на всій довжині перекрита засобами РЕБ на глибину 40-50 км
– Дивіться. Кожна така станція працює на визначену глибину, на визначений свій сектор і покриває або проводить придушення певного виду частот. Тому сказати, що знищення, наприклад, одного Р-330Ж «Житель» робить нам безперешкодний і чистий коридор для польоту наших засобів, не можна, бо противник зараз використовує дуже багато локальних станцій радіоелектронної боротьби. Повністю вибити РЕБ, аби прочистити ділянку від дії радіоелектронної боротьби противника, на сьогодні практично неможливо.
– Наскільки багато у армії РФ засобів РЕБ? Які площі вони в змозі перекривати?
– Якщо ми беремо лінію бойового зіткнення, то вона повністю на всій протяжності, на всій довжині перекрита засобами радіоелектронної боротьби на глибину 40-50 км. Повністю, суцільно.
Далі, якщо ми говоримо про глибину – маю на увазі тимчасово окуповані території України і безпосередньо територію РФ – противник там не може, на щастя, перекрити повністю весь простір. Лише об'єкти, які становлять для нього стратегічну важливість.
– Тобто з РЕБами та ППО країни-агресора ви під час виконання бойових завдань справляєтесь?
– Найбільша перешкода зараз для нас – зміна погодних умов. Це фактор, який наразі найбільше впливає на нашу роботу. Що стосується саме засобів радіоелектронної боротьби чи ППО противника, то ми вже навчились до них адаптуватись.
Читайте також: Вистачає чи ні? Що насправді відбувається з постачанням дронів у ЗСУ
«У них стався справжній голод артилерійських боєприпасів»
– На які цілі ваш полк ще полює?
– Військова техніка, яка першочергово завдає вогневого ураження безпосередньо по нашій піхоті, по нашій передній лінії. Це артилерійські системи – САУ та гаубиці, РСЗО, склади боєприпасів. Паливно-мастильні матеріали, арсенали зі зброєю. Все, що забезпечує наступальний потенціал противника.
– Можете назвати найбільш успішну операцію?
– Якщо ми говоримо саме про глибинне ураження, тобто ураження на стратегічну глибину – без конкретики, але можу впевнено сказати, що один із великих арсеналів зберігання боєприпасів на території противника був знищений виключено діями нашого підрозділу.
Одна така успішна операція дійсно може змінити хід бойових дій
Цей арсенал забезпечував південне угруповання військ Російської Федерації. І це призвело до того, що на три місяці у них стався справжній голод артилерійських боєприпасів. Я думаю, що одна така успішна операція дійсно може змінити хід бойових дій.
– Більшість дороговартісної техніки вашими дронами знищується чи все ж таки пошкоджується з можливістю її відремонтувати?
– Все залежить від того, куди влучає сам дрон, де проходить детонація вибухової, бойової частини. Ми постійно модернізовуємо та розвиваємо бойові частини наших дронів. Встановлюємо їх так, щоб вони могли забезпечити максимальний ефект після враження конкретної цілі. Використовуємо різного роду термобаричні або запалювальні заряди, які призводять до загоряння і знищення.
Я так скажу: 80% всіх влучань, якщо ми говоримо про системи ППО, чи РЕБ – закінчуються повним знищенням даних систем. Дуже рідко буває так, що вони після цього в змозі своїм ходом поїхати, наприклад, до якоїсь точки евакуації. Переважно – це повне знищення.
– Як колишній боєць ССО, які часто виконували і виконують завдання в тилу противника, скажіть – наскільки дрони змінили концепцію виконання подібних операцій?
– Я вважаю, що з переліку завдань, притаманних Силам спеціальних операцій, більшу частину можна зараз виконувати саме безпілотними авіаційними комплексами. Тому я свого часу з головою пірнув у тему безпілотних систем, розуміючи, як будь-який нормальний командир, що життя і здоров'я твого бійця, твого підлеглого – воно є в пріоритеті, і завжди на першому місці.
Читайте також: Танки, артилерія, аналог ATACMS: яку зброю Південна Корея могла б передати Україні
Звичайно, виконання бойового завдання також є дуже важливим. Але коли ми ставимо на ваги життя бійця і вартість якогось дрона, то, звичайно, краще це робити технічними засобами.
Ми воюємо сьогодні з противником, який значно переважає нас у живій силі. Тому виключно кількістю бійців ми однозначно його не переможемо. Наша зброя – це наш розум, а свій розум ми вкладаємо у розвиток безпілотних систем.
– Як готують бійців вашого підрозділу і на якому етапі довіряють роботу з дорогими дронами?
Наша зброя – це наш розум, а свій розум ми вкладаємо у розвиток безпілотних систем
– Всі рекрути, які приходять до нас на службу, відправляються задля загальної військової підготовки в один із наших навчальних центрів. Підготовка триває півтора місяця. Чи одразу ми довіряємо дорогі комплекси новоприбулим кандидатам – однозначно ні.
Багато систем вводяться в експлуатацію і видаються в бойову роботу виключно особам, які пройшли сертифіковане навчання у виробника. Якщо ми говоримо про якісь партнерські засоби, то навчання, звичайно, відбувається за кордоном. І лише після успішного складання всіх іспитів людина отримує доступ до роботи з дорогими комплексами безпосередньо на полі бою.
«Ми випробували відсотків 90 усіх безпілотних авіаційних засобів»
– Ваш полк зараз входить до складу Сил безпілотних систем. Цей рід військ вперше в історії людства був створений саме в Україні. Чому?
– В окремий рід військ безпілотні системи виділили, тому що вони містять в собі три компоненти: повітря, вода і земля. І для того, щоб не відволікати, скажімо так, тих людей, які безпосередньо кожного дня воюють і використовують свої безпілотні системи, створили окремий рід, який може в першу чергу займатись саме їх розвитком і застосуванням.
– Зараз майже в кожній бригаді є підрозділи БПЛА. Чим ваша робота відрізняється від їхньої?
– Підрозділи безпілотних систем, які входять до складу механізованих, мотопіхотних, десантно-штурмових і інших бригад, виконують бойові завдання безпосередньо в смузі оборони цієї бригади і в інтересах цієї бригади.
Ми виконуємо завдання від вищого штабу
Якщо ми говоримо про підрозділи нашого полку, то ми виконуємо завдання від вищого штабу, які, своєю чергою, передбачають якісь більш сенситивні моменти щодо виявлення та знищення цілей. Або коли йдеться про більшу глибину враження, на яку підрозділи лінійних бригад просто не зможуть залетіти.
– Ви використовуєте в роботі дрони лише українського виробництва?
– За час повномасштабної війни ми випробували у роботі, напевно, відсотків 90 усіх безпілотних авіаційних засобів, які ми можемо зустріти на сьогодні в Україні. Але зараз полк поступово переходить виключно на БПЛА глибинного ураження.
Ми користуємось і засобами, які надходять нам від країн-партнерів, і дронами нашого вітчизняного ринку, які зараз набирають дуже потужних обертів. До того ж, виробники реагують на всі зауваження і максимально пристосовують їх до реалій сучасної війни.
– В експертних колах обговорювалось, що західні ударні дрони були слабко пристосовані до російських РЕБів. Чи є наразі у вас така проблема?
– На початку повномасштабного вторгнення більшість засобів, які нам передавали партнери, були виготовлені і заточені під той театр бойових дій, на якому вони безпосередньо воювали, під ті збройні конфлікти, в яких їх використовували. І вони не були адаптовані до засобів радіоелектронної боротьби.
Коли ми почали їх використовувати у нашій війні – ми кожного разу аналізували всі помилки, всі недоліки. Чому воно не летить? Чому воно не працює? Ми надавали вчасно фідбек безпосередньо виробникам і кожен без винятку виробник адекватно та дуже швидко реагував на всі ці недоліки. Зараз до нас надходять вже модернізовані засоби, які готові до роботи.
Your browser doesn’t support HTML5
– Всього за декілька років далекобійні дрони стали незамінними на цій війні. Як би ви оцінили цей шлях?
– У 2022 році ми починали глибинне ураження із засобу одного типу, який мав в собі бойову частину масою 19 кг і міг залітати на 450 км.
Він був ефективний спочатку, далі противник адаптував свою систему радіоелектронної боротьби і цей засіб якийсь період взагалі не показував жодного результату. Тільки правильний аналіз ситуації і вчасно доведений до виробника фідбек змінює і покращує ситуацію надалі.
– Війна – це в тому числі економіка. Як би ви оцінили ефективність вашої роботи в економічному плані?
– Якщо ми говоримо навіть про засоби вітчизняного виробництва з візуальною навігацією, які можуть працювати на глибину 60-70 км, виявляти і проводити ураження систем ППО противника, то вартість таких засобів становить близько 50-80 тисяч доларів.
Своєю чергою аналогічні засоби, які заходять навіть із країн-партнерів, коштують близько 150-200 тисяч доларів. Це значно дорожче, але якщо ми порахуємо вартість одного, наприклад, «Бука-М2», яка становить приблизно 15 мільйонів доларів, то я думаю, що це окупається в будь-якому разі.
Якщо говорити про якісь пріоритетні знищені нашим підрозділом цілі, їх десятки, можливо, навіть певного виду – сотні. Збитків завдано противнику на мільйони доларів. Тому я думаю, що наша робота і наш вклад в перемогу дійсно є значним.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.