«Ми уже бачили, що його в’яжуть, кладуть у траншею», – переповідає початок незвичайної історії звільнення з полону українського бійця за допомогою дрона аеророзвідник 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Едуард. Це відбулося у Серебрянському лісництві на Луганщині, що лишається однією з найгарячіших точок на фронті. Як квадрокоптер Mavic, майстерність операторів БПЛА та кмітливість бійця врятували його від полону – розповідають і показують Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода), команда якого побувала на позиціях українських військових на Кремінському напрямку.
«Відстрілювався до останнього»
Едуард – аеророзвідник групи ударних безпілотників 95-ї ОДШБр ЗСУ. Донбас Реалії розмовляють з бійцем у Серебрянському лісництві, де його підрозділ воює цілодобово. Спочатку ділиться результатами роботи.
«За три тижні загалом у противника 45-ть – «200» (загиблих військових РФ – ред.), 70-т – «300» (поранених військових РФ – ред.) і 8 одиниць [знищеної] автомобільної техніки. Це за три тижні отаких от «м'ясних штурмів» Російської Федерації, що вони намагалися прорвати лінію оборони нашу. Нічого не вдалося. І це все завдяки дронам. Тобто один екіпаж [операторів БПЛА], сидячи десь там в підвалі, в бліндажі – немає різниці де – виконує дуже колосальну, велику роботу. Хлопці не сплять. Ночами, днями», – розповідає боєць.
Едуард каже, що армії РФ не вдалося прорвати лінію оборони ЗСУ на цій ділянці завдяки дронам
За добу підрозділ Едуарда разом із побратимами відбивають десятки штурмів армії РФ. Проте один бій йому запам'ятається надовго, каже аеророзвідник. Того дня через камеру на дроні – військові дивляться з нього відео в режимі реального часу – побачили, що велика штурмова група противника пішла в атаку на позиції іншого підрозділу поряд. Почався бій, російським військовим вдалося зайти в окоп і взяти в полон одного з бійців ЗСУ.
«Ми бачили з «мавіка» відео (квадрокоптер Mavic 3 – ред.) – він (боєць ЗСУ – ред.) там відстрілювався до останнього. Потім зрозумів, що ліворуч, праворуч по траншеї рухається противник, тому вже вибору не було, в принципі, в нього. Тому він вирішив здатися в полон, я так розумію. І ми уже бачили, що його в'яжуть, кладуть у траншею», – розповідає Едуард.
Читайте також: Як українська армія стримує атаки Росії в лісах Кремінної? Репортаж із фронту
Чекати завершення штурму аеророзвідники не стали. Як пояснює боєць, тоді б ці позиції опинились під контролем Росії. А полоненого та інших бійців ЗСУ, які не встигли відійти, російські військові або би вбили, або взяли в полон і вивезли.
«Було прийнято рішення відразу наносити вогневе ураження скидами з «мавіка». Ми почали такою собі каруселлю робити скиди: тобто скидати один за одним боєприпаси. Дуже багато було одразу у них поранених в траншеї, «трьохсотих», були «двохсоті». А решта штурмової групи [військових РФ], яка вціліла і по якій не завдавалося вогневе ураження – втекли», – продовжує Едуард.
Командна робота, кмітливість та майстерність допомогли визволити з полону українського бійця. На скріншоті з запису БПЛА – боєць (обведено червоним) дивиться вгору, щоб бачити «вказівки» дрону
Командна робота
Боєць показує запис того бою з «мавіка». На відео – український військовополонений в окопі, поруч із ним – поранений військовослужбовець арії РФ. Далі ситуація почала розвиватися за сценарієм, якого ніхто не очікував.
«У нас був на «мавіку» ще один скид, причеплена граната. Ми підлетіли, почали дивитися, що він буде взагалі робити – чи він живий чи ні, цей хлопець (військовополонений – ред.). Він лежав у траншеї, потім привстав – в нього руки були за спиною зв'язані. Він сам розв’язався, я так розумію, у нього нещільно були руки зв'язані чи скотчем, чи чимось таким», – розповідає аеророзвідник.
Полонений подивився навколо і побачив багато поранених російських штурмовиків, які вже не можуть дати собі раду, – зрозумів, що вже нічого йому не загрожує, коментує подальші події на записі Едуард.
«Пілот [БПЛА] «Кевін» у нас був. Йому дали наказ – кажу, треба якось вивести цього полоненого, щоб він зрозумів. Яким чином? Він придумав штуку таку цікаву: почав ліхтарями на «мавіку» мерехтіти. Ми завжди їх вимикаємо, щоб не «спалити» свій дрон. І він почав мерехтіти цими ліхтарями. Цей хлопець побачив, не розгубився. Побачив, що є скид, але по ньому не працюють, тобто це свої», – пояснює аеророзвідник.
«І почав виходити самостійно з траншеї, але не зрозумів, в який бік йому йти. Почав запитувати – показувати руками – чи ліворуч йому, чи праворуч. І дрон вже показував йому напрямок, куди виходити», – продовжує він.
Читайте також: Вирубує сосни вогнем: як Росія намагається прорватись через Серебрянське лісництво
На кадрах із дрона видно, що український боєць беззбройний. Поки він намагався вибратися до своїх, відбувся ще один непередбачений момент. З'ясувалося – дронники знищили не всю штурмову групу супротивника.
«Нібито ніщо не віщувало біди, все нормально, почав відповзати, і потім ми бачимо таку картину: він застиг на місці. Ми не могли зрозуміти – чому він далі не повзе. Потім, коли підняли камеру дрона трохи вище, побачили, що там стоїть противник – один [російський] військовослужбовець. Він по ньому (українському військовополоненому – ред.) не стріляв. Але показав йому рукою типу «повернись на місце», «куди ти йдеш?!», – розповідає Едуард про несподіванку, яка могла поставити під загрозу звільнення бійця.
Командна робота, кмітливість та майстерність допомогли визволити з полону українського бійця.
Однак аеророзвідники швидко зреагували.
«Підлетіли, відразу пішов скид, автоматично. Не прицільно, але поруч. Він (російський військовий – ред.) під дерево упав, він там лежав. На другий скид його добили. Я так розумію, він був після першого «трьохсотий», – розповідає Едуард.
На останніх кадрах видно, як український боєць уже не повзе, а біжить у бік укриття.
«Ми зрозуміли, що він в безпеці, бо знаємо, де наші позиції розташовані. Знаємо, де запасні позиції, де наші бліндажі. І ми знали так само, де позиції наших сусідів (українського підрозділу, що стояв поруч – ред.). Ми його виводили до тих пір, доки він не заповз, не відійшов на безпечну відстань, умовно, в кілометр. Ми знали, що там є бліндаж. Він заліз в цей бліндаж, і потім група евакуаційна за ним прийшла», – розповідає про завершення операції Едуард.
Операція з порятунку тривала близько години. Аеророзвідник зізнається, що хотів би поспілкуватися з врятованим з полону бійцем. Тоді цього зробити не вдалося – операторам треба було далі працювати, бо штурми російських сил тривали.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.