30 років генеалогічного пошуку в архівах України. Знайдено 5 тисяч родичів

Записи у метричній книзі за 1862 рік, Львів

ЛЬВІВ – Протягом пів року в Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАЛ України) надійшли понад 2300 запитів і більшість – це складний генеалогічний пошук. Дослідженням власного родоводу захоплюється дедалі більше людей.

Найдавніша метрична книга в історичному архіві у Львові датується ХVII століттям, а остання – 1944 роком. Однак із 2007 року державні установи (РАЦСи) передають державним архівам книги реєстрації громадян.

Понад 30 років вивчає свій родовід український геральдист зі Львова Андрій Гречило. Список його родичів складає 5 тисяч осіб. Він навіть робив ДНК-тест, який показав однакове етнічне походженням із однофамільцем зі США. Львів’янин самостійно дослідив свій рід до ХVIII століття.

Досліджувати генеалогію цікаво
Андрій Гречило

«По материнській лінії вдалося ще глибше сягнути у пошуках. Це була дрібна шляхта з Перемишля. Досліджувати генеалогію дуже цікаво, є різні аспекти. Спершу у генеалогічному пошуку ви, ваші батьки, потім бабусі і дідусі, 4, 8, 16, 32 – у такій прогресії. По бабцях і прабабцях складно вивчати, бо змінювались їхні прізвища. Найпростіше – по чоловічій лінії, бо тягле прізвище. Але тут залежить, чи предки сиділи на місці чи розлазились по всьому білому світу. Наприклад, по чоловічій лінії познаходив людей із прізвищем Гречило в Аргентині, США, Канада, це все наш родовід», – каже Андрій Гречило.

Печатка парафії у метричній книзі початку ХХ століття

Андрій Гречило досліджував свій родовід по метричних книгах, в яких здійснювалася офіційна реєстрація актів громадянського стану. У метричних книгах духовенство реєструвало акти громадянського стану членів церкви: хрещення (народження), вінчання (шлюб), поховання (смерть) із фіксацією днів та років народження, вінчання, смерті.

Також у вивченні родоводу дослідник використовував реєстр добровольців до австрійського війська.

Є ще «дірки» у метричних книгах
Андрій Гречило

«Це джерело подає унікальні дані про добровольців в австрійське військо: ріст, розмір голови для шапки, ноги для взуття, колір очей і волосся. Це дуже цікаві речі і, за відсутності фотографії, можна намалювати образ людини. Є ще «дірки» у пошуку щодо метричних книг, бо деякі зберігались у РАЦСах, які передають в архіви і коли їх можна буде дослідити, то питання. Також у Польщі доступні архіви, яким 100 років, в Україні – 70 років. На деякі документи ще потрібно чекати, коли термін прийде», – говорить Андрій Гречило.

У Центральному державному історичному архіві у Львові зберігаються метричні книги з XVIII століття. Власне це і є основне джерело при генеалогічному пошуку. Адже у них парафіяльні священники записували інформацію про народження дитини, тут можна знайти ім’я людини, яка приймала пологи, є дані про хрещення та вказані імена хресних батьків, а також подається запис дати смерті, поховання.

У ціьому записі вказано ім'я людини, яка приймала пологи

«Метричні книги масово почали використовувати з кінця XVIII століття, були вони і раніше, без сумніву, запроваджені в Римо-католицькій церкві в Європі. Там значно давніші книги. Обов’язково були введені метричні книги в РКЦ після Тридентського собору в ХVI столітті, це пов’язано з реформацією. Це евіденція вірних, хто католик, хто протестант, іудей. У Галичині метричні книги, як обов’язок, запровадила Австрійська монархія. Але у фондах архіву є колекційні метричні книги, які зібрав митрополит УГКЦ Андрей Шептицький, з території Волині.

Двічі радянська влада ліквідовувала метричні книги, у 1940 і 1944 роках. Функцію вести реєстр громадян замість священників перебрали на себе державні відділи – РАЦСи. Із 2007 року вони передають архівам на збереження акти. Останньо ми отримали понад 200 метричних книг, перед тим понад 2 тисячі», – розповів керівник відділу використання інформації документів львівського історичного архіву Ігор Смольський.

У львівський історичний архів запити про родовід подають не лише громадяни з України, але США, Канади, Аргентини, Ізраїлю, Південної Африки, тобто звідусіль, де проживають вихідці з Галичини. Є категорія людей, які потребують уточнення якогось факту про своїх предків чи для того, щоб довести польське походження для отримання «карти поляка», але таких запитів значно менше на сьогодні, ніж це було 10-13 років тому.

За пів року до нас надійшло 2300 запитів
Ігор Смольський

«А ще є приватні генеалоги, які надають платні послуги і шукають замовникам їхній родовід. В Україні діють генеалогічні агентства. Чим більше віднайдено матеріалів про родину, опрацьовано документів, то і оплата за їхню роботу – вища. За пів року до нас надійшло 2300 запитів. Надходить, для прикладу, запит по Львову, де вказана лише приблизна дата життя людини. А у Львові метричні книги вели близько 20 парафій. Щоби знайти людину, доводиться витратити багато часу, щоб все переглянути», – зауважив Ігор Смольський.

За документами львівського історичного архіву можна прослідкувати генеалогію публіциста, письменника, політика Івана Франка, провідника ОУН Євгена Коновальця, провідника УПА Романа Шухевича, інших відомих українців. З метричних книг можна дізнатись і про демографічну ситуацію у той чи інший період, про тривалість життя людей, причини смерті, спалахи епідемії.

Метрична книга

На сьогодні велика кількість архівних матеріалів – у вільному доступі, оцифровані. Є генеалогічні сайти пошуку в Україні та світі. Для такого дослідження, зауважив Андрій Гречило, потрібне неабияке терпіння. Але справа настільки цікава, що захоплює.

Записи у метричній книзі за 1862 рік, Львів

Перед тим, як розпочати вивчення власного родоводу, варто зібрати якомога більше інформації про своїх рідних від бабусь і дідусів, інших родичів. Якщо хтось із рідних служив у війську, то тут допоможуть військові архіви. Чимало метричних книг із Галичини, Волині, Поділля зберігаються у польських архівах, зокрема в Головному архіві давніх актів у Варшаві. Тому доволі часто працівники львівського архіву радять людям звернутись у польські установи.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна-Русь. Династія князів Рюриковичів дотепер зберегла свої знаки – історик