Обмеження виборчих прав жителів ОРДЛО неможливе – правозахисник

На виборах президента України та Верховної Ради жителям ОРДЛО не можна давати право голосувати, адже виборчий процес є питанням національної безпеки, таку думку висловив радник міністра внутрішніх справ України Зорян Шкіряк. Жителі ОРДЛО після деокупації цих територій не повинні голосувати протягом 3-5 років, про це сказав міністр внутрішніх справ України Арсеній Аваков ще влітку 2018 року. Навіщо в Авакова знову заговорили про те, щоб відібрати право голосу у жителів ОРДЛО? Чи реальний такий сценарій під час цьогорічних президентських та парламентських виборів? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев та політичний аналітик Олексій Мінаков. Також телефоном приєднався радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк.

– Олексію, чи можна взагалі говорити, що це заявили в Авакова? Чи Зорян Шкіряк робить свої заяви самостійно?

Олексій Мінаков: Він офіційно займає позицію радника міністра внутрішніх справ, тому хоча б з цієї позиції ці заяви слід розглядати серйозно.

Взагалі, чому у нас постійно виникає хвиля обурення й дискусії, коли зачіпають питання виборчих прав громадян, які проживають на підконтрольній Росії території? Тому що немає єдиної стратегії щодо реінтеграції Донбасу. Минулого року було прийнято інформаційну стратегію реінтеграції Донбасу, але чіткого плану, у якому хоча б поверхово були прописані, яка повинна бути політика, модель.

Існує фактор ЗМІ й втручання Росії, коли заяви неправильно тлумачать. Все ж таки Зорян Шкіряк казав, що потрібно не надавати голосу громадянам, які проживають на окупованій території після реінтеграції, мова не йде про теперішні вибори. На сьогодні громадяни України, які також проживають в ОРДЛО, практично безбар’єрно можуть голосувати на президентських та парламентських виборах.

Єдина проблема, яка скоро вирішиться – це голосування на місцевих виборах до громад, та по мажоритарці на парламентських виборах. Але є законопроект, який минулого тижня був узгоджений у парламентському комітеті, він буде прийнятий.

– Олександре, на Ваш погляд, навіщо більше ніж через півроку після заяви Арсена Авакова, його радник знову робить таку заяву й це розлітається в усіх ЗМІ?

Олександр Клюжев: Мені не зовсім зрозуміло, про які вибори говорив Шкіряк: про загальнонаціональні вибори, які будуть проводитися після деокупації територій чи мова йде про вибори, які відбуваються вже зараз.

На мою думку, можливості реалізувати такі заклики в Україні немає й не буде. Це пов’язано не тільки з нормами Конституції, які забезпечують рівність прав і свобод громадян. Це пов’язано з тим, що немає твердої основи для визначення, чиї права ми обмежуємо.

Якщо, навіть, говорити про деокупацію територій і можливість там організації загальнонаціональних виборів. У нас є державний реєстр виборців, де кожен громадянин включений до цього реєстру й він може вільно змінити місце голосування одноразово на загальнонаціональних виборах. Наприклад, він проживає чи прописаний у Донецьку, а на виборах голосує у Львові.

Як ми будемо визначати людей, які на загальнонаціональних виборах будуть обмежені у своїх правах? Я вже висуваю за дужки конституційні обмеження. Це означає, що ми позбавляємо прав тих людей, які мають прописку в ОРДЛО? Чи це ті люди, які постійно проживали там і не виїжджали? А якщо вони виїхали? Тобто немає жодної практичної основи для реалізації цих ініціатив.

Єдине, у чому можна заглибитися в аналіз цієї пропозиції – в організаційному аспекті. Я так зрозумів, що план Авакова передбачав певні обмеження для організації виборів. Рішення, що на цих територіях після завершення військового конфлікту немає умов для організації виборів, а не обмеження конституційних прав громадян. Такий сценарій ще теоретично можливий. З точки зору дискримінації громадян за певною ознакою, до яких немає юридичних претензій, мені важко уявити, як це може бути реалізовано без наслідків для відносин України з міжнародними партнерами.

Олександр Клюжев, аналітик Громадянської мережі ОПОРА

– Пане Зоряне, поясність, будь ласка, коли Ви говорили про те, що потрібно обмежити виборчі права жителів окупованих територій, мали на увазі майбутні вибори після деокупації?

Зорян Шкіряк: Про ці вибори взагалі мова не йде, безумовно. Мова йшла виключно про той час, коли ці території буде повернено в українську державу, відповідно, там буде встановлена державна українська влада.

На цих президентських та парламентських виборах вони голосувати не не зможуть. Тому що сьогодні ці території окуповані збройними силами Російської Федерації. Коли міністр внутрішніх справ Арсен Аваков говорив про можливість тимчасового обмеження права голосування мешканців ОРДЛО на загально національних виборах, мав на увазі, що це повинно відбутися вже після звільнення цих територій.

Олександр Клюжев: Я хочу уточнити, що мешканці тимчасово окупованих територій мають право голосувати на президентських та парламентських виборах, якщо вони звернуться до органу ведення державного реєстру виборців із заявою про зміну місця голосування без зміни виборчої адреси.

Але хотів би поцікавитись механікою реалізації ініціативи. Буде повна деокупація ОРДЛО й на президентських виборах ми обмежуємо права. Ми забороняємо усім з тих територій голосувати? Яка механіка?

Зорян Шкіряк: Я категорично підтримую, що будь-який громадянин має право на голосування. Мова йде про неможливість голосування саме на цих територіях.

Стосовно вашого запитання, ми говоримо виключно про право обмеження мешканців територій ОРДЛО, які проживали останній період окупації на цих територіях України й відповідно до цього мають бути прийняті відповідні законодавчі акти. Тут немає питання порушення демократичних принципів.

Питання полягає виключно у тому, що потрібен період адаптації й навіть психологічної реабілітації після кількох років ґвалтування мозку російською фашистською пропагандою цих людей. І люди які проживали усі ці роки на окупованих територіях в силу об’єктивних обставин не можуть адекватно сприймати ситуацію, яка сьогодні або надалі буде відбуватися у демократичній європейській Україні. Це наша позиція.

Олексій Мінаков: Можна погодитись з паном Шкіряком у тому, що дійсно мешканці ОРДЛО живуть в іншому дискурсі: користуються рублями, дивляться російські та місцеві пропагандистські канали, українські також, але важко сказати про більшість. У цьому плані можна зрозуміти Шкіряка. Погляди мешканців ОРДЛО сформовані зовнішніми обставинами, зокрема Російською Федерацією.

Також Шкіряк посилається на досвід інших країн, але немає такого досвіду, який можна взяти по шаблону й адаптувати. Якщо взяти цей інститут громадянства, на який натякає пан Шкіряк, у країнах Балтії, там інша ситуація. Коли туди у 1990 роках приїхали люди з Росії, більшість етнічних росіян, але вони не мали паспортів Латвії та Литви, вони не мають права голосувати.

Олексій Мінаков, політичний аналітик

Але у нашій ситуації навпаки, громадяни з українськими паспортами. Тож щоб розв'язувати цю проблему, не достатньо просто взяти й обмежити права. Це повинен бути комплексний план реінтеграції.

Олександр Клюжев: Якщо ми проводимо дискусію про обмеження прав, це звільняє політиків від задачі працювати з виборцями. Легше сказати, що ми обмежимо, заборонимо, замість того, щоб планувати програми, як з ними говорити, що пропонувати.

– Олексію, навіщо Арсен Аваков заявляє про це? Для чого це йому потрібно?

Олексій Мінаков: У них наразі є невизначеність як брати участь у президентських виборах, якого кандидата підтримувати. Планується з’їзд «Народного фронту» 2 лютого й там буде зроблена заява. Підозрюю, що буде зроблена заява не висувати свого кандидата. Але що через міністра внутрішніх справ будуть робити все, щоб вибори проходили прозоро, чесно, без порушень. Будуть акцентувати увагу на тому, що вони контролюють вибори і є важливим гравцем у цій грі.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)