Зеленський стає феноменом на тлі зубожіння українського політикуму – політтехнолог

Вже зараз виборча кампанія-2019 в Україні почалася зі скандалу. Телеканал «1+1» опівночі 31 грудня замість звернення президента Петра Порошенка спочатку показав виступ коміка Володимира Зеленського із заявою, що він йде у президенти. Комік заявив про намір намір перемогти та вже почав набирати команду на своєму сайті, а також у соціальних мережах. У чому феномен Володимира Зеленського? Чи місце коміку у політиці? І як його рішення йти у президенти змінює Україну? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили політтехнолог Олексій Голобуцький та політолог Валерій Димов.

– Той факт, що Володимир Зеленський йде у президенти та що його кандидатуру серйозно розглядають на виборах – вже певний феномен. Погоджуєтесь?

Олексій Голобуцький: Феноменом він стане, коли увійде у другий тур чи навіть переможе. Поки що тут нічого феноменального нема. Він не єдиний політик у цій політичній ситуації, який виник на телебаченні.

А на «1+1» схема від ранку до вечора, окрім «ТСН», – усюди Зеленський і «95-й квартал», а тепер вже і на «ТСН» буде.

Це говорить про кризу довіри до традиційних політиків. Треба розуміти наших виборців. Ті, хто мають перспективи перемогти на виборах, у цій політиці дуже довго. І є новий тренд на нові обличчя.

– Це український тренд чи світовий тренд?

​Олексій Голобуцький: Недовіра до традиційного істеблішменту – це світовий тренд. Просто у нас він має свої особливості. Ми йшли не паралельними шляхами, а від зворотного. У нас 5-10 років назад популізм, вплив прямих технологій був вирішальним. У нас були у дуже слабкому розвитку інститути, як засоби масової інформації. Всі канали, всі кнопки належать якимось олігархічним групам, вони досі вирішують, кого показувати.

А на Заході така тенденція з’явилася поза інститутами, як президент США Дональд Трамп у Твіттері. Трамп програв усі фактчекінги Гілларі (Гілларі Клінтон, кандидат у президенти США 2016 року – ред.), було безліч скандалів. Але він став президентом наймогутнішої країни світу.

У нас ще гірша ситуація, бо у нас діють і прямі технології, і лишилися потужними такі технології, як телебачення.

Валерій Димов: Ми вже Зеленського обговорюємо. Висувався Наливайченко, Каплін, ми їх не обговорюємо. Був феномен Путіна, я зараз не проводжу паралелі. Але колись Березовський сказав, що дайте мені першу кнопку – «Перший канал», і я свою вівчарку зроблю президентом, невідому вівчарку. Вони зробили невідому вівчарку президентом.

Комусь для впізнаваності потрібна перша кнопка, а Зеленський вже впізнаваний. Інше питання, як потім конвертувати цю впізнаваність.

Цей феномен характерний для перехідних демократій. Відомі люди, якщо мають політичні амбіції, хочуть конвертувати свою популярність у ці амбіції.

– А можете навести приклади, де таке вже було?

Валерій Димов: Ми вже говорили про Трампа. Він один виступає своїми твітами про усі ЗМІ, він послідовно говорить про фейкові ЗМІ і аудиторія його підтримує. Падає популярність газет, які він критикує, підписники Трампа його підтримують, як би до нього не ставилися аналітичні служби.

Ми можемо говорити про кризу такого роду демократії перед Другою світовою війною. Або недавня перемога «Руху п’яти зірок» (політична партія, яку заснували комік та підприємець) в Італії. Деякі люди ламають традиційні речі й проходять завдяки своїй харизмі. Але вона має ґрунтуватися на впізнаваності.

– Чи може комік теоретично бути політиком? Чи усвідомлює Володимир Зеленський, що політика – це певна професія, чи кожна людина може стати політком, якщо у неї є добра воля?

Олексій Голобуцький: Якщо брати західні демократії, людина просто у політику не йде. Порівнювали з Рональдом Рейганом (40-й президент США, також був актором та радіоведучим – ред.), але Рейган перед президентством стільки посад займав: і губернатор, і конгресмен. Він пройшов ціле політичне життя. Він був поганим актором вкінці, але хорошим політиком.

Олексій Голобуцький, політтехнолог

– А у Зеленського є досвід топ-менеджера телеканалу «Інтер». Та й зараз «95-й квартал»: дуже багато співробітників, величезні кошти.

​Олексій Голобуцький: Це не бізнеси. Це дотаційні компанії, які без грошей своїх спонсорів не могли б купити й останнього актора.

Зеленського розкручує конкретний олігарх на конкретному телебаченні. І це не є плюс чи мінус йому, це даність. Я не знаю, наскільки це вибір Зеленського, наскільки він сам цього хоче.

Зеленський стає феноменом на тлі зубожіння нашого традиційного українського політикуму. Щось нове вони не можуть привнести, бо ніколи не було ідеології. А старе – постійно одне й те саме.

Зеленський тільки через півтора місяця почне розуміти, що таке ставати з політиками на один рівень. Які б вони не були пусті, але вони все ж таки досвідчені. І проблема ще буде психологічна, Зеленський не зможе повернутися назад у професію. Я впевнений, що він розумна людина. Але він почне грати на зовсім іншому полі.

Коли ми згадуємо коміка з «Руху п’яти зірок», то вони не вчора почали, перед своєю перемогою, вони існували 10 років як політична сила.

– Валерію, чи буде Зеленський поводитися як політик під час цієї виборчої кампанії? Вийде третій сезон серіалу «Слуга народу» і, певно, невипадково, що прем’єра запланована на березень 2019 року. Чи буде він взагалі агітувати себе як типовий політик?

Валерій Димов: Відокремлюймо зерна від бур'яну. Я буду говорити як людина, яка оцінює ситуацію політично. Проблема Зеленського у тому, що він ще й розумний. Зверніть увагу на наших політиків, хто з ним піде на дебати? Думаю, зараз переважна більшість технологій наших кандидатів буде, щоб вони кидали виклик Порошенку. У цивілізованих країнах чинний президент не йде на дебати з кандидатами у президенти. У нас хочуть кидати виклик президенту, піднімаючи свій статус.

А між собою, на мою думку, Зеленський їх просто «порвет на немецкий крест», вибачте за таке народне прислів’я. Тому що він розумніший за багатьох тих, які вважають себе розумними. Тут питання, чи розуміє сам Зеленський, що його ця роль буде інакше сприйматися. Він вже буде грати пародію на самого себе, а грати самого себе дуже складно.

Зеленській зіштовхнеться з тим, що політика це не просто шоу, це дуже серйозні речі, за якими може бути й кров людей, враховуючи, що у нас зараз війна.

Валерій Димов, політолог

– Чи виборцеві потрібна ця відповідальність? Можливо українському суспільству треба перехворіти циклічністю ставлення до політиків, переосмислити їхні функції?

Олексій Голобуцький: Ми можемо перехворіти настільки сильно, що помремо від цього. Наше суспільство не було готове до демократії. Західні демократії пройшли дуже великий шлях, коли викристалізовувалася демократія.

Я завжди згадую банди Нью-Йорка середини 19-го століття, коли кожен бандит згрібав виборців у виборчу дільницю, просто гнав пінками. У нас такі вибори. У нас бідне населення та електоральна демократія. Без політичної еліти це породжує популізм, шоуменство тощо. І все відбувається циклами. Сьогодні один обманув, через п'ять років приходить наступний і каже, що він точно щось зробить.

Я не хочу казати, що Зеленський хороший чи поганий. Проблема у тому, що на відміну від Тимошенко, Порошенка, Зеленський може відключити взагалі у себе гальма. Бо ми не знаємо, наскільки його роль самостійна. Людина, яка за ним стоїть, має дуже прагматичний підхід і це не збігається з українськими інтересами. Тут може виникнути жахлива ситуація. Тимошенко розуміє, що є межа обіцянок, вище яких вона собі не може дозволити. Якщо Зеленський взагалі відкине ці гальма, населення за нього проголосує. Але через місяць вони вже будуть плюватися, тому, що він нічого з обіцянок не зробить.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

«Ми втратили гарного клоуна і отримали поганого політика» – Гончаренко про Зеленського

Казус Зеленського і вибори президента України

Зеленський йде в президенти: реакція соцмереж