ПТСР, параноя, депресія: з чим стикаються переселенці та ветерани

Ілюстративне фото

Тривожність, посттравматичні стресові розлади, депресія та інші хворобливі стани психіки. Хоча із цим набором проблем суспільство вже добре знайоме й, здавалося б, має припинити стигматизувати тих, хто таке переживає, люди й досі бояться звертатися за психологічною допомогою, а частина – не доводять терапію до кінця. Такого висновку дійшли дослідники ефективності програми «СЕТА» – програми психологічної допомоги ветеранам, переміщеним особам та членам їхніх родин, що розроблена Університетом Джонса Гопкінса (США).

Частіше за психологічною допомогою звертаються жінки. Чоловіки – рідше, розповідає Сергій Богданов, керівник центру психічного здоров’я і психосоціального супроводу Національного університету «Києво-Могилянська академія». На початку дослідження дієвості програми «СЕТА» в Україні проводилося анкетування серед військових та переселенців, де їх просили описати свій стан. Здебільшого, за словами Богданова, люди описували стани тривожності, депресії та ПТСР.

«Під час дослідження у нас було: на початку 57 пілотних кейсів, коли ми тільки адаптували програму. Після початку дослідження було 302 клієнти, 246 із них отримали програму «СЕТА», ще 56 людей очікували 6 місяців. В цей час ми вимірювали їхній стан, щоб порівняти їх з основною групою. Ми поділили людей на дві групи: перші – це ті, хто отримував стандартну програму – 8-12 – консультацій, друга – 5 консультацій», – розповідає Богданов.

За словами дослідника, програма психологічної допомоги вже зарекомендувала себе в багатьох країнах, де тривають воєнні конфлікти, тому вирішили впроваджувати її і в Україні. Крім того, через те, що важка доступність психологічної допомоги часто відлякує потенційних клієнтів, в рамках програми ще й навчають консультантів, які будуть допомагати справлятися з проявами ПТСР та депресій у ветеранів та переселенців.

Саме через недоступність до психологічної допомоги, до цієї програми звернувся і ветеран батальйону «Айдар» Олександр Алієв, адже звертатися до психотерапевтів у диспансерах було лячно.

Після повернення і до сьогоднішнього дня я не можу сказати, що маю доступ до психологічної допомоги як ветеран
Олександр Алієв

«У мене був важкий досвід, я отримав поранення і потрапив у полон. Після обміну і лікування я стикнувся з психологічними проблемами. Це була параноя, недовіра, страх великих скупчень людей... Також стикнувся з проблемами в родині. Після повернення і до сьогоднішнього дня я не можу сказати, що маю доступ до психологічної допомоги як ветеран, тому що посади психологів є лише в наркодиспансері, психоневрологічному і в госпіталі ветеранів війни», – розповідає Алієв.

Після звернення до програми Олександр пройшов навчання як консультант для того, щоб допомагати таким, як він.

За словами дослідників, ті люди, які вже пройшли реабілітацію в рамках програми, позбавилися щонайменше половини своїх психологічних проблем. Крім того, серед досліджених випадків не було зафіксовано рецидивів. Хоча на початку дослідження 30% опитуваних мали думки про самогубство і не знали, як вийти з тривожних станів. Надалі програму «СЕТА» планується впроваджувати спільно з Міністерством соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я та Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)