Чи має бути Конституція – незмінною? Україна доволі часто, порівняно з державами усталеної демократії, вносить правки до свого основного закону. Інколи це викликає іронію й критику громадян: мовляв, політики переписують основний закон «під себе». Радіо Донбас.Реалії у переддень Дня Конституції розпитало про це експерта зі конституційного права Богдана Бондаренка.
Конституція України за роки свого існування змінювалася неодноразово, що доволі характерно для країн транзитної демократії, розповідає експерт із конституційного права «Центру політико-правових реформ» Богдан Бондаренко. Просто таким чином країна визначає для себе оптимальну модель правління.
Конституція – це договір між різними громадянами і владою
«У Сполучених Штатах на початку до Конституції вносилося багато правок. Але наша проблема, що відрізняє нас від країн зі стабільною демократією – це те, що довгий час після Радянського Союзу Конституція у нас сприймалася як основний закон, а не як договір. А взагалі це договір між різними громадянами і владою», – каже Бондаренко.
Саме через це довіри до Конституції було небагато. Люди вважали спущеним згори законом, який можуть змінювати можновладці, як їм заманеться. Ця проблема залишається і до нині, адже Верховна Рада може вносити більшість змін до Конституції, не обговорюючи їх із суспільством.
Богданом Бондаренко, експерт з конституційного права
«Якщо влада у вигляді законодавчого органу розуміє, що суспільство оцінює Конституцію як якийсь закон, то, відповідно, цей закон можна міняти в будь-яку сторону. В цьому і є основна біда. Друга біда – що ми переживали такі періоди маятника, коли нас хитало зі сторони в сторону. І це відображалося на тексті Конституції, наприклад, у розділі про парламент та президента, бо вони були маркерами соціальних потрясінь і політичного розвитку нашої країни», – каже експерт.
Читайте ще: Конституція і кандидати. Що вважають головним в основному законі 18 учасників виборчих перегонів
Президентська, парламентська чи парламентсько-президентська?
За словами Бондаренка, це все – логічний шлях для країни з молодою демократією, і згодом, коли Україна визначиться з прийнятною для себе моделлю управління, то і текст Конституції буде стабільним.
В умовах, в яких зараз Україна, найбільше підходить парламентсько-президентська республіка
«Можна вибрати якусь модель, яка нам підходить, і за нею жити. В тих умовах, в яких зараз Україна, найбільше підходить парламентсько-президентська республіка, яка декларативно зараз і є. Але за текстом Конституції, президент є занадто сильною фігурою, що де-факто перетворює Україну на президентсько-парламентську республіку за формою правління», – пояснює експерт.
Він наголошує, що перш за все треба чітко визначити, хто і за що відповідає, щоб привести повноваження кожного органу до сфери його компетенції й не допустити виходу за межі повноважень. Бо будь-який вихід за межі повноважень може призвести до узурпації влади і диктатури, каже Бондаренко. Як це сталося з деякими пострадянськими країнами, де вся влада перебуває у руках президентів.
Важливо наділяти президента окремими повноваженнями
Але і повністю парламентська республіка Україні не підходить, вважає Бондаренко: «Парламентаризм у нас на дуже слабкому рівні, тому потрібен президент. Президент в ролі арбітра і кризового менеджера, коли парламент не справляється – стає запобіжником від неефективності. Можна згадати приклади інших конституційних криз в інших країнах, зокрема Румунії і Польщі, які показували, що парламенту теж не можна віддавати всю повноту влади, яка передбачена в парламентських республіках. Тому важливо наділяти президента окремими повноваженнями».
Чи справді президент – гарант?
Але хто тоді у цій ситуації є гарантом Конституції? Серед багатьох людей побутує думка, що президент, але це не зовсім так, каже експерт. Президент є гарантом додержання Конституції.
На кожну компетенцію президента є чітко визначені повноваження
«На кожну компетенцію президента є чітко визначені повноваження: це можливість накладання вето на неконституційні закони і можливість звернення до конституційного суду, де він може просити суд визнати щось не конституційним», – пояснює Бондаренко.
А от захистом Конституції займається Конституційний суд.
Українська Конституція не є досконалою, але вона і не може бути ідеальною, бо не відповідає на всі «оперативні» питання, які виникають в Україні, каже Богдан Бондаренко.
У Конституції мають бути закріплені принципи, яких зобов’язані дотримуватися всі громадяни і органи влади.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безплатно). Ваше ім’я не буде розкрите)