Т-64 – головний бойовий танк української армії. Машину почали випускати ще в 1960 роках минулого століття, але це не означає, що ЗСУ використовують старе радянське озброєння . Журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії» вирішили розібратися – як Україна модернізує свої танки, як вони проявили себе у війні на Донбасі та чи можуть бойові машини української армії протистояти російським танкам.
Оновлений Т-64 робить фінальне коло на території Львівського бронетанкового заводу перед відправкою до війська.
Але спочатку повернемося на п’ять років назад. 8-12 лютого 2015 року, в районі села Логвинове неподалік від Дебальцевого, відбулися найвідоміші за період війни на Донбасі, прямі танкові бої.
Україна використовувала «Булати» і Т-64БВ. Росія – свої нові машини Т-72Б3.
За своїми характеристиками – і «Булати» і Т-64Б відповідають Т-72Б3Михайло Жирохов
«Росіяни для того, щоб швидше зробити так званий Дебальцевський котел і примусити Україну до підписання «Мінська-2» кинули свої кадрові бронетанкові частини. Зокрема, п'яту танкову бригаду з Улан-Уде, так званих бурятів. У цьому випадку зіграла величезну роль підготовка наших екіпажів і рахунок залишився на нашому боці. Тобто за своїми характеристиками – і «Булати» і Т-64Б відповідають Т-72Б3», – каже військовий експерт Михайло Жирохов.
Михайло Жирохов
Після виходу ЗСУ з Дебальцевого та підписання других Мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на Донбасі танки знаходяться як мінімум за 15 кілометрів від лінії фронту. У зоні відведення час від часу проходять навчання.
Тим часом в тилу працюють над оновленням радянських танків. Т-64 – продукт Харківського заводу. Ще до війни на Донбасі його модернізованим варіантом був «Булат».
Танки «Булат»
«Як показали перші місяці застосування у бойових умовах, танк «Булат» – машина досить складна, захист задовольняв, але не був забезпечений ремонтом у військах. Необхідно було ці елементи захисту відновлювати безпосередньо на заводі. «Булат» у нас експлуатується, ми його утримуємо, але на виробництво «Булата» необхідний термін», – каже начальник центрального бронетанкового управління ЗСУ Юрій Мельник.
Через брак часу для формування нових підрозділів в армії вирішили з «Булата» переключитися на більш просте оновлення Т-64.
Модернізований Т-64
Українська армія вже отримала як мінімум півтори сотні Т-64 зразка 2017 року. А окрім Харкова, модернізацію освоїли і на Львівському бронетанковому заводі. Зараз там знаходяться на різних стадіях роботи 15 машин.
У цеху старий танк розбирають буквально на запчастини. Корпус миють хімічним розчином, а деталі відправляють в ремонт.
У цеху старий танк розбирають буквально на запчастини
«Ми тут починаємо монтувати ходову, катки, балансири, торсіони, коробки передач, приводи управління. Коли ми це вже відремонтуємо, після того машина поступає на наступний пост – гідроуправління і електрообладнання», – розповідає начальник виробництва Львівського бронетанкового заводу Василь Михайлович.
Після монтажу кабельних вузлів, повітряних, масляних систем на танк встановлюють двигун. Він хоч і не новий, але з нульовим пробігом.
Вежу на танк монтують вже після перевірки всіх вузлів. Потім тестують все в комплексі – від системи управління вогнем до роботи двигуна. В середньому на один танк йде 25 робочих днів.
У нас орієнтовно п’ять машин в місяць виходить на випускВіктор Андрощук
«У нас орієнтовно п’ять машин в місяць виходить на випуск, що забезпечує нам і заробітну плату, і утримання підприємства в нормальному стані, і навіть невеличкий розвиток», – каже директор Львівського бронетанкового заводу Віктор Андрощук.
Віктор Андрощук
Зараз Львівський завод здатний на рік випускати 60 оновлених Т-64. Хоча ще три роки тому тут ремонтували тільки Т-72.
«Танкісти знають – Т-64 і Т-72 – це танки різних конструкторських бюро, різного бачення: там механізм заряджання, а там автомат заряджання. Там двигун 5ТДФ, а там В46, ходові частини зовсім різні. Тобто слюсаря навчити від А до Я, від креслення до збирання машини – на це потрібен певний час. Працювали технологи, працювали конструктори», – каже Віктор Андрощук.
– Ми стараємся освоїти максимально, щоб виготовити всі комплектуючі у себе, що нам дозволяє наші виробничі потужності, – показує виробництво Василь Михайлович.
Ярослав Кречко і Василь Михайлович (праворуч)
– Російські якісь є тут комплектуючі?
– Ну, танк харківський, в принципі, нашого виробництва, і є взаємозаміщення.
«Донбас.Реалії» застали на заводі п’ять готових Т-64. У кожного танка – прилади нічного бачення, тепловізор інтегрований в прицільний комплекс навідника, сучасні системи навігації та зв’язку. Генерал Юрій Мельник розповідає: фактично це вже машини зразка не 2017-го, а 2019 року. Не змінюється головне – конструкція машини. Це помітно на прикладі нового динамічного захисту.
Юрій Мельник показує новий динамічний захист Т-64
«Вона, як ви бачите, вставляється в ті ж самі контейнери, що на вежі машини, що на корпусі машини, в існуючі анкерні борти, в існуючі штатні місця. В процесі покращення характеристик ми виходили виключно без зміни конструкції машини, тобто якщо іде танковий нічний приціл, то він вставляється в ту саму шахту, в тих самих параметрах. Так, всередині начинка зовсім інша», – каже Юрій Мельник.
Оновлені український Т-64 і російський Т-72 – десь на одному рівні, вважають в ЗСУ. Але в майбутньому в українській армії все ж розраховують на танк «Оплот». Це більш сучасна машина Харківського заводу, але і коштує вона значно дорожче. Є ще проблема з російськими комплектуючими.
«Розглядається питання «Оплоту» як основної бойової машини наших танкістів, тому що «Оплот» – це зовсім інша машина, це добра машина. Я думаю, що врешті-решт все-таки закриють програму імпортозамінника і будемо замовляти ці машини. Масштабне переозброєння буде дуже обтяжливим для бюджету держави, але основні підрозділи, які можуть у будь-який час бути використані, повинні переозброюватися на «Оплот», – каже Юрій Мельник.
Танк «Оплот»
Т-64БВ зразка 2017 року ще точно стоятимуть на озброєнні найближчі 15-20 роківМихайло Жирохов
«Зараз потягнути велику серію танків для армії, а це буде мінімум 100-200 танків, Харківський бронетанковий завод просто не може. Про це дуже добре свідчать останні події навколо БТР-4, коли зварити корпус БТР-4 вже нікому. Тобто ті літні люди, яким 65-68 років, вже поступово відходять, а молодь натомість не приходить. І кожен БТР – унікальний, тому, на жаль чи на щастя, Т-64БВ зразка 2017 року ще точно стоятимуть на озброєнні найближчі років 15-20», – каже Михайло Жирохов.
Зараз в Харкові для Збройних сил України працюють ще над одним проектом – під шифром «Краб». У перспективі – це вже глибока модернізація Т-64 зі зміною двигуна і конструкторськими змінами самої машини.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Читайте ще:
Бронежилети під підозрою. Чи захищені українські бійці на фронті?