Скільки, коли, звідки: яку зброю Україна купує за кордоном

​Болгарські гранати, литовські патрони, чеські БМП. За роки війни на Донбасі, з 2014-го і дотепер, Україна не завжди могла забезпечити армію необхідною зброєю і технікою. Багато чого, ще й у розпал бойових дій, доводилось шукати за кордоном. Хто і що продавав Україні впродовж останніх років і звідки чекати допомоги у майбутньому? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Масовані обстріли, постійна зміна лінії фронту і вторгнення російських військ. Перші роки війни на Донбасі спричинили не тільки тисячі смертей. Українська армія втрачала зброю і техніку – щось ламалося, щось згорало, щось залишали під час відступу. А чимось просто не встигали забезпечити.

«Основна проблема в тому, що на 2014 рік в ЗСУ було 120 тисяч солдатів, зараз – 204 тисячі, розширено було додатково за рахунок 15 бригад, і їх треба хоча б якимось комплектом озброєння забезпечити. У 2014 році особливо були непоодинокі випадки, коли нові частини, нові бригади використовували «бусики», тобто не було ніякої спеціалізованої техніки, яка хоча б гарантувала рівень захисту від куль», – каже заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

До прикладу, операція в Дебальцевому, за даними видання Cencor.net, коштувала українській армії більше від сотні одиниць бронетехніки і артилерії. Швидко заповнити такі значні втрати своїми силами не змогли.

Втрати озброєння української армії під час операції в Дебальцевому

«Закупівлі, які здійснювалися (БМП та інші одиничні закупівлі) – це все закупівля не системна, а для задоволення тих потреб, які були на певний час. Це не є системною роботою. В сфері бронетехніки нам все ж таки треба робити зусилля для реалізації національних проектів для мобілізації того потенціалу, який в нас є», – зауважує експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Скандальна закупівля, «Укроборонпром» та суд

В українській армії опинилися чеські БМП-1АК, куплені через Польщу. Кілька таких бойових машин піхоти вже рік – на озброєнні 58-ї окремої мотопіхотної бригади. І за цей час техніка з екіпажами побувала на війні – ще навесні підрозділ був на околиці Горлівки.

«Нормально, 820 кілометрів намотав, часто їздили. І на бойові виїзди, і навчальні були. В «Десні» вчився, їздив на радянській. Просто, що ті більш старі, а ці нові. А різниця... Різниця в тому, що машина нова і добре себе зарекомендувала», – розповідає військовослужбовець 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій про чеські БМП-1АК.

Всього Міноборони планувало закупити 40 таких БМП. Скільки це коштує – як правило, секретна інформація. Але саме навколо цієї угоди була названа ціна – 170 тисяч доларів за одну БМП. Вона була розголошена, тому що навколо цієї угоди розгорівся скандал у ЗМІ.

У виданні «Новое время» стверджували, що польська компанія «Вторпласт» закуповувала стару техніку за 20 тисяч євро в Чехії. Та ж техніка у розібраному вигляді потрапляла до України і коштувала вже понад 200 тисяч євро. «Укроборонпром» цю інформацію назвав неправдивою і подав до суду.

Демонстрація БМП-1АК на Рівненському полігоні. 18 квітня 2018 року

«Намагаючись засекретити все і практикуючи старі підходи… цим самим ми створюємо певні корупційні ризики в оборонних закупівлях. Очевидно, що мають бути засекречені чутливі речі – такі як системи зв'язку, засоби радіоелектронної боротьби, засоби протиповітряної оборони. А такі речі, як стрілецька техніка, ствольна артилерія, бронетехніка, якщо це не якісь суперновітні розробки – це може закуповуватися відкрито», – каже аналітик Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО) Тарас Ємчура.

Яку зброю Україна купує за кордоном?

Відповідно до реєстру звичайних озброєнь ООН, з 2014 Україна уклала угоди з Литвою, Чехією і Польщею. Зокрема, в минулому році в Чехії, крім БМП, купили 40 самохідних артилерійських установок і 177 великокаліберних кулеметів. У Польщі – 100 безвідкатних знарядь, ймовірно, мова про СПГ-9 і дві корабельні артустановки. Від Литви кілька років тому Україна отримала півтори сотні кулеметів. Втім, далеко не всі угоди, пов'язані зі зброєю, потрапляють в цей реєстр. Поставок могло бути набагато більше.

Озброєння, яке Україна купила у Литви, Чехії і Польщі у 2018 році

«Ті чи інші речі вже не виробляються. Тут стоїть питання, щоб знайти те, що буде, з одного боку, функціонуючим, а з іншого боку, умовно кажучи, вільним. Я думаю, ця стратегія скупки – вона має свої межі. Тобто на якісь системні постачання розраховувати буде дуже важко. Будуть якісь точкові закупівлі надалі, там, де наші військові бачитимуть для цього можливості», – каже заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.

Водночас аналітики зауважують, що від західних країн надходять меседжі начебто про недоцільність закупівлі закордонної зброї для України.

Михайло Самусь

«На жаль, європейські країни, насамперед Західної Європи, продовжують політику умиротворення агресора. Вони намагаються пояснити Україні, що не варто зараз отримувати закордонну зброю, закуповувати, оскільки це збільшить можливості України стосовно протидії російській агресії, начебто це призведе до напруження російсько-українського конфлікту і спровокує Росію на подальші агресивні дії», – зауважує експерт Центру дослідження армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь.

Україна-США: покупка, а не прохання про допомогу

США – одні з найважливіших партнерів України в оборонній сфері. З-за океану вже поставляли гранатомети PSRL-1 і снайперські гвинтівки Barrett. Останніх, за інформацією джерел «Донбас.Реалії», закупили близько сотні, але в підрозділи поки не передали. У липні цього року у співпраці між країнами був зроблений новий крок – Україна вперше звернулася із запитом про закупівлю озброєння, а не його отримання у вигляді допомоги, як це було з ПТРК «Джавелін».

Випробування військовими ЗСУ американських ракетних комплексів «Джавелін» (Javelin) на військовому полігоні, 22 травня 2018 рік

«Це постійна програма – і якщо вас до неї вже включили, то ви зможете регулярно купувати озброєння – у міру необхідності, проводячи переговори зі Сполученими Штатами. США також у багатьох випадках самі забезпечують фінансування для таких закупівель – тож це велика вигода для України. Важливо купувати зброю, тому що це демонструє вашу серйозність. Це показник і більш високого статусу відносин, і, що набагато важливіше, показник ваших можливостей. Що ви здатні платити за себе, а не тільки брати в борг», – зауважує експерт Американського ради з міжнародної політики Стівен Бланк.

США поки розглядають український запит. Водночас обсяг закупівлі залежить від того, чи будуть озброєння купувати в кредит або відразу. І на що Україні вистачить грошей? Аналітики зауважують, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння і техніки не дотягує до мільярда доларів. Втім, паралельно Україна і далі зможе розраховувати на технічну допомогу.

«Це повинен вирішити ваш уряд, виходячи з того, що США запропонують як допомогу, а що є тільки для військових закупівель. Але в будь-якому випадку це два уряди – України та США – будуть між собою вирішувати. Поки необхідні протитанкове озброєння і засоби для боротьби з повітряними цілями , щоб запобігти можливим обстрілам з моря. І мінімізувати можливості Росії для ведення вогню і радіоелектронної боротьби», – додає Стівен Бланк.

800 тисяч доларів, Канада і гвинтівки для України

Півтора року тому Україна потрапила до списку країн, яким Канада може продавати зброю, а у січні цього року посол України в Канаді Андрій Шевченко заявив, що до кінця 2019-го очікується закупівля гвинтівок п'ятдесятого калібру LRT-3. Втім, гвинтівки все ще не в Україні. А доля угоди, яку оцінювали в майже 800 тисяч доларів, невідома, а частка України на канадському ринку озброєнь близька до нуля.

«Україна представлена на рівні чверті відсотка ринку озброєнь Канади. Для розуміння, у Японії – 1%, а Бельгії – 7,5%. Ще одна статистика, яка важлива для розуміння: Україна має лише 10 експортних дозволів для канадських технологій і озброєння – це той же рівень, що і в Румунії або Австрії. Треба набратися терпіння, якщо ви захочете отримати системи ПТРК, як «Густав» або «Джавелін», – зауважує ведучий експерт дослідної організації GLOBSEC (Словаччина) Роджер Гілтон.

Інформацію про те, на які саме товари і технології Україна отримала ліцензію в Канаді, не розголошують, пояснив «Донбас.Реалії» Роджер Гілтон. Кількість ліцензій з часом зростатиме, якщо до української влади буде зростати довіра. Під час недавнього візиту в Канаду президент України Володимир Зеленський коротко заявив: «Прийняте принципове рішення про можливість постачання оборонної зброї та новітньої військової техніки».

«Донбас.Реалії» відправили запит з проханням уточнити, про яку техніку йдеться, але з Офісу президента відповіді не отримали. Експерти припускають, що мова може йти про бронетранспортери LAV III. Вони озброєні 25-міліметровою гарматою і кулеметами.

«Будь-яка компанія, яка захоче вести бізнес з Україною, повинна мати експортну ліцензію, і це вирішується в кожному випадку окремо. Це означає, що контрактер повинен знати кінцевого замовника, мати окремий договір, який уточнює тип зброї, як його будуть використовувати і для яких цілей. Для канадської влади дуже важливо бути впевненими, що зброю, про яку просять, використовують належним чином і для оборонних цілей», – каже ведучий експерт дослідної організації GLOBSEC Роджер Гілтон.

На шостому році війни Україні все ще складно добитися постачання сучасної західної зброї, але Києву її вже готові продавати – хоч і далеко не всі. Найчастіше українська армія змушена скуповувати обмежені радянські запаси, зауважують аналітики.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: