Як Україна готується захищатися від нападу з моря?

Російські військові в анексованому Криму відпрацьовують десантні операції. Підрозділи ВДВ за допомогою кораблів і авіації вчаться захоплювати рубежі вздовж берегової лінії противника. Чи може Україна стати їх ціллю? Як ЗСУ готуються захищати узбережжя і що це за нові ракети, які повинні зупинити російську армію на підступах до української території?

Десантування російських військових, захоплення вигідних рубежів і знищення пунктів управління супротивника. Півтори тисячі військових і 300 одиниць бойової техніки для проведення операції на узбережжі.

«Росія проводить тренування, які свідчать про наступальний характер дій противника. Вони проводять тренування із застосуванням морської піхоти, з висадкою десанту. Тренування підрозділів повітряно-десантних військ Росії з захопленням об’єктів, з висадкою на територію та подальший розвиток наступу», – каже заступник начальника науково-дослідного управління Генерального штабу ЗСУ Віктор Шидлюх.

Полігоні «Опук», який знаходиться в анексованому Криму

Останні подібні навчання в анексованому Криму відбулись у кінці березня на полігоні «Опук» (мис Опук), біля Керченської протоки. Протяжність контрольованої Україною берегової лінії в Азовському морі – понад три сотні кілометрів. Значна частина цієї території – придатна для десантування.

Олександр Турчинов

«Безумовно, є серйозна небезпека щодо агресії Російської Федерації не тільки в Чорному та Азовському морі, а й проведення десантних операцій на українському узбережжі. І саме тому питання берегової оборони є одним із важливих пріоритетів для Генерального штабу та збройних сил нашої країни», – зауважує секретар РНБО України Олександр Турчинов.

Криза в Азовському морі

Про російську загрозу з моря в ЗСУ активно заговорили ще у 2018 році. На азовському узбережжі провели низку спеціальних військових навчань. Відбивати десант супротивника вчилися за допомогою артилерії, авіації і танкових підрозділів.

«Відпрацювали весь комплекс заходів, починаючи від оборони морського узбережжя, посилення загрозливих напрямків, нанесення ударів по резервах противника, посилення угруповань військ на інших напрямках і застосування всіх родів військ і служб», – каже заступник начальника науково-дослідного управління Генерального штабу ЗСУ Віктор Шидлюх.

Через значну перевагу російського флоту в акваторіях Чорного та Азовського морів, ставку в українському Генштабі зробили на війська берегової оборони, кажуть оглядачі.

«По-перше, збільшились штати в наявних частинах, по-друге були сформовані нові підрозділи, сформавані нові частини. А саме – 35 бригада морської піхоти, 32-й реактивний артилерійський полк новосформований. Цього року вже формується 140-й розвідбат морської піхоти, а також зараз на етапі формування зенітно-ракетний дивізіон», – запевняє голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

ВМС не лише збільшують кількість морської піхоти, а й нарощують сили артилерії, що, як вважають військові, зможуть придушити десант на узбережжі.

Українські ракети проти російських кораблів

Також, в штабі ООС постійно відпрацьовують використання авіації на випадок агресії з моря. Водночас, як кажуть експерти, ці засоби для протидії десанту – малоефективні.

Український бомбардувальник СУ-24 під час навчань «Чисте небо-2018». Хмельницька область, 12 жовтня 2018 року

«Су-25, Су-24, Міг-29, які зараз залучаються, вони не несуть ефективних протикорабельних засобів враження. Вони в принципі в Україні відсутні. На навчаннях відпрацьовують нанесення ударів бомбами, некерованими авіаційними ракетами, гарматами в тому числі. Тобто, це краще, аніж нічого, але це не є той рівень протидії надводним цілям, який мав би бути в 21 столітті», – стверджує голова правління «Українського мілітарного центру» Тарас Чмут.

Тому, одним з головних пріоритетів для української оборонної промисловості стало виробництво власних протикорабельних ракет. Їхня розробка і випробування тривають вже кілька років. Востаннє вони відбулись на початку квітня 2019-го на полігоні в Одеській області. Тоді ж представили мобільний береговий комплекс «Нептун», з якого і будуть проводитись пуски ракет.

Президент України Петро Порошенко взяв участь у випробуваннях новітнього українського комплексу крилатих ракет «Нептун». Полігон на Одещині, 5 квітня 2019 року

Після чергових випробувань в інформаційно-консалтинговій компанії Defense Expess розкрили деякі технічні характеристики озброєння.

Зараз комплекс «Нептун» складається з пускової установки, командного пункту, а також транспортної та зарядної машин. Техніка здатна вражати як надводні, так і берегові цілі. Крилаті протикорабельні ракети на дозвуковій швидкості долають 280 кілометрів. Вага одного боєзаряду – майже 900 кілограмів.

Технічні характеристики берегового комплексу «Нептун»

«Ракета «Нептун» розрахована на знищення усіх типів кораблів починаючи від фрегату, корвету, десантних кораблів, включно з радіоконтрастними цілями, які розміщені на березі. Наявність високоточного ракетного озброєння суттєво обмежить можливості РФ планувати десантні операції», – пояснює директор інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express» Сергій Згурець.

Та хоч пуски і були успішними, до війська протикорабельні ракети потраплять ще не скоро, каже Згурець.

«Державні випробування у повному складі комплексу мають бути проведені до кінця цього року. Якщо ці випробування будуть вдалими, то подальший період рік-два вони будуть пов’язані з отриманням перших зразків комплексу», – зауважує директор «Defense Express».

За таких умов, українська армія змушена повертатися до застарілої радянської спадщини.

«Зараз функцію достатньо надійного захисту берегової лінії будуть виконувати комплекси ракетні С-125. Це достаньо ефективний комплекс для берегової оборони. Він використовується, як для протиповітряної оборони, так і для берегової», – зауважує секретар РНБО України Олександр Турчинов.

Комплекси С-125 були на озброєнні СРСР з 60-х років минулого століття. ЗСУ від них відмовилися ще до війни на Донбасі. Тепер же, активно модернізують і повертають до підрозділів української армії.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: