Українські військові і НАТО: чим українцям корисний досвід альянсу

Спільні військові навчання України і країн НАТО. За останні 5 років майже 37 тисяч бійців української армії отримали подібний досвід. ЗСУ активно запрошують за кордон – тільки за минулий рік таких маневрів було понад десяток. Як вони проходять? Чому там навчаються українські бійці? І чому навіть цей унікальний досвід не завжди утримує їх в армії? З'ясовували журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Українські бійці й техніка все частіше відправляються в Європу. Після майже п'яти років війни на Донбасі військових з України охоче чекають на навчаннях країн Північноатлантичного альянсу.

Александер Вінніков, голова представництва НАТО в Україні

«НАТО високо цінує внесок України у навчання, тому що вона допомагає нам залишатися сильними і допомагає покращувати нашу здатність працювати спільно. Наше партнерство за останні кілька років зміцнилося, в тому числі зростає кількість спільних навчань. Ми працюємо разом – починаючи з питань морської безпеки і навчань у Чорному морі, до питань готовності до надзвичайних ситуацій», – каже голова представництва НАТО в Україні Александер Вінніков.

Українські військові під час тактичних навчань кілька років відігравали роль «поганих хлопців» – так звана група OpFor – у них завжди менше сил і техніки, ніж в альянсу. Але реальний бойовий досвід під час навчань дозволяє діяти несподівано хоч і для умовного, але противника.

«Зайшли в тил, захопили тактично-оперативний центр батальйону. Також тут було спіймано 20 офіцерів і сержантів. Була захоплена повністю вся документація, враховуючи накази, планувальні документи, карти, оверлеї. Все, що було відпрацьовано в цьому батальйоні», – коментував хід операції лейтенант Сергій Магльований під час багатонаціональних навчань Saber Junction 18, що у вересні 2018 року проходили у Німеччині.

Яка користь Україні?

Як повідомили журналістам «Донбас.Реалії» у Генштабі ЗСУ, як правило, в навчаннях НАТО від України бере участь ротно-тактична група – це до півтори сотні людей із десятком одиниць бронетехніки. Починаючи з минулого року, вони діють не тільки як противник, а й у складі основних сил НАТО.

«Це може бути локалізація конфлікту. Це може бути ведення бойових дій в умовах місцевої забудови. Це може бути і супроводження гуманітарних конвоїв. Наше завдання полягає в тому, щоби залучити наші підрозділи, наших військових до виконання якомога більшої кількості різнорідних завдань. Тому що ми використовуємо ці навчання, особливо навчання за кордоном, як таку унікальну можливість набуття знань, умінь і навичок, які в іншому разі ми б не набули на території України», – пояснює тимчасовий виконувач обов'язків начальника головного управління військового співробітництва і миротворчих операцій Генштабу ЗСУ Геннадій Коваленко.

Точних даних про те, скільки українських військових отримали досвід на маневрах за кордоном за останні 5 років, в Генштабі не повідомили, але надали статистику багатонаціональних навчань і за кордоном, і в Україні.

Із 2014 року пройшло більш ніж шість десятків маневрів, де 37 тисяч українських військових взаємодіяли з представниками альянсу. Більша частина отримала досвід саме в Україні – наприклад, на сухопутних навчаннях «Рапід Трайдент» або морських «Сі Бриз». Інші проходили курс підготовки за участю західних інструкторів.

Участь України в міжнаціональних військових навчаннях

За даними Генштабу, найбільші навчання за кордом, в яких брали участь українські військовослужбовці, проводили на території Литви (Flaming Sword – навчання ССО), Німеччини (Combined Resolve – навчання сухопутних військ, Saber Junction – навчання десантно-штурмових військ) та Румунії (Platinum Eagle – навчання морської піхоти).

У Генеральному штабі роз’яснюють – такі навчання дозволяють оцінити рівень сумісності, якого набули підрозділи під час свого розвитку.

Епізод навчань «Сі Бриз-2018» – відео

«Тобто подивитися, як же все-таки збігаються наші штабні процедури, наші планувальні процедури, наші процедури застосування військ. Яким чином вони збігаються чи не збігаються із підходами провідних країн світу. Це перша мета. Друга мета – це ознайомитися з передовим досвідом в плані планування та проведення операцій», – додає Геннадій Коваленко.

Із власного досвіду

Олег – вже 15 років в ЗСУ. За ці роки неодноразово бував на навчаннях за кордоном. Каже: на початку війни знання, отримані там, стали в нагоді під час реальних боїв і вберегли від саморобних вибухових пристроїв. За роки бойових дій на Донбасі офіцер побував на навчаннях в Литві, Польщі, Туреччині, Німеччині та Італії.

Військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Олег

«Я вже не як боєць дію. Зараз вже пішло планування. Завдання моє – продумати цей план. Скласти його. Зробити всі плюси і мінуси. Всі ризики виключити або придумати свій план на кожен ризик, а безпосередньо сам підрозділ це все, що ми надумали, втілює в життя», – розповідає про свій досвід військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Олег.

Олег Карпенко – теж десантник і також бував на навчаннях в Європі. Відслужив 8 років – починав командиром взводу, а звільнився капітаном на посаді заступника командира батальйону. Зараз працює у благодійному фонді «Повернись живим» і часто спілкується з військовими на передовій. Каже: досвід, отриманий за кордоном, дійсно корисний для українських військових, але відтік кадрів перекреслює цей почин. Як приклад наводить підрозділ, де служив сам.

Олег Карпенко, екс-військовослужбовець ЗСУ, представник фонду «Повернись живим»

«Досить багато людей або переводиться до інших підрозділів, де служба безпосередньо є трохи легшою, або люди взагалі звільняються. І тому сенс цих навчань, коли десь приблизно 20–30% від того особового складу, який навчався, залишилося, то він багато втрачається. Спілкуючись з командирами різних бригад, багато проходило багатонаціональних навчань, але, як кажуть, плин кадрів постійно присутній», – каже екс-військовослужбовець ЗСУ, представник фонду «Повернись живим» Олег Карпенко.

Відео з найбільших навчань НАТО з часів Холодної війни

Продовжуючи допомагати армії як волонтер, Олег все ж звільнився із ЗСУ.

«З боку командирів багато є завдань, які не стосуються безпосередньо, не включаються в функціональні обов’язки солдата або офіцера. Це досить багато безглуздих завдань, які ще лишились із радянської армії», – продовжує Олег Карпенко.

За словами експертів, армія втрачає кадри через радянський пережиток – статут внутрішньої служби або обмеження ведення бойових дій, недостатньо високі зарплати і паперову тяганину. Чимало людей залишаються в армії лише через війну.

Юрій Бутусов, військовий експерт та журналіст

«У нас кажуть про стандарти НАТО, не розуміючи, що стандарт НАТО передусім розвантажує командирів. Сприяє більшій гнучкості і швидкості прийняття рішень. В цьому сенс стандартів НАТО. Вони передусім торкаються управління, а не форми, не харчування, ні навіть гуртожитків. А у нас командир роти, батальйону – це писар. Це людина, яка сидить у стосах паперів, у якої основне озброєння – ксерокс і комп'ютер, на якому потрібно щось постійно друкувати, або ручка – розписуватися», – каже військовий експерт та журналіст Юрій Бутусов.

Навчаючись разом із військами НАТО, українська армія отримує новий, унікальний для себе досвід, але одночасно втрачає його і людей через внутрішні проблеми, кажуть експерти. За даними Генштабу ЗСУ, в Україні майже 180 тисяч резервістів першої черги – людей з бойовим досвідом. Але сьогодні значна їх частина готова йти на війну, але не на службу в армії, зауважують експерти.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: