«Молодіжні парламенти», «казаки» й агітбригади. Кого бойовики Донбасу просувають в політику?

Не лише так звані «міністерства», а й «молодіжні парламенти», агітбригади й навіть добровольчі «казачі» дружини, які займаються охороною правопорядку... Контрольовані Росією угруповання «ЛНР» і «ДНР» створили видимість бурхливої громадської діяльності на непідконтрольних Україні територіях Донбасу. Навіщо бойовикам таке різноманіття «громадських організацій», кому вони вигідні та чи є майбутнє у таких утворень з окупованих територій в Україні?

Тимчасово окупований Донецьк. Тут знаходиться кадетський корпус імені Захарченка, названий на честь того самого ватажка бойовиків, який загинув під час вибуху в донецькому кафе у 2018 році. Його вихованці присягають контрольованому Росією угрупованню «ДНР».

Кадетські і навіть козацькі корпуси знаходяться не лише в Донецьку і Луганську. На непідконтрольній території до так званого «патріотичного виховання дітей та юнацтва» підходять системно, зауважують представники української влади.

«Дуже активно проводиться робота з молоддю. На території ОРДО діє так званий «Кадетський корпус імені Захарченка», на території ОРЛО діє так званий «Кадетсько-казачий корпус маршала авіації Єфімова». І там дітей з семи років вдягають у військову форму, навчають, зомбують, якимись придуманими фантастичними «успіхами» так званих «ЛНР-ДНР», – зауважує представник Кабміну у Верховній Раді України Василь Мокан.

Сайт кадетського корпусу ім. Захарченка

Водночас бойовики створили цілу систему по залученню місцевих до «активізму», в якому беруть участь не лише діти. Зокрема, ватажки угруповань «ДНР» і «ЛНР» Денис Пушилін і Леонід Пасічник за сумісництвом номінальні лідери так званих громадських рухів. До організації «Мир Луганщині» офіційно зараховані понад сто тисяч осіб. І більше двохсот двадцяти тисяч людей перебувають в громадському русі «Донецька республіка».

«Це все імітація якоїсь державності. Їм потрібно показати процес, що у них там повноцінні якісь республіки. Вони ж бундючаться, хизуються це показати. Вони потрібні для того, щоб раз на певний період часу виходити на якийсь новий флешмоб, стояти з табличками «Одноголосно підтримуємо курс рідної республіки», так. Вони потрібні, щоб виходити на мітинги і вимахувати прапорцями, а більше вони ні для чого не потрібні», – переконаний журналіст і блогер з Донецька Денис Казанський.

«Молодіжні парламенти» і «громадські палати» при бойовиках

І в Донецьку, і в Луганську існують не лише свої так звані «народні ради», де практично завжди одноголосно ухвалюються нові укази і псевдозакони. Там також є «молодіжні парламенти», які залучають студентів до «республіканського будівництва». З так званими «молодими депутатами» зустрічається й сам ватажок бойовиків «ДНР» та роздає настанови про те, яким має бути чиновник.

Зустріч ватажка бойовиків угруповання «ДНР» Пушиліна з так званим молодіжним парламентом. Скріншот з контрольованого бойовиками каналу

«Там структури приблизно однакові. І там, і там є так звана громадська рада, і там, і там є профспілки, «молодіжні парламенти», нібито «молодіжні», в лапках. В принципі вони всі зроблені за калькою, тут ніхто навіть не морочився. Це ефективно, тому що воно заповнило собою весь простір. Ось як за радянських часів, в Союзі люди не могли дивитися і слухати радіо інших держав, те ж саме подібним чином відбувається там», – каже колишній луганський шахтар, а зараз київський публіцист і письменник Максим Бутченко.

Громадські структури окупованого Донбасу часто зовсім не те, чим здаються. Наприклад, так звані профспілки угруповань «ДНР» і «ЛНР» займаються всім відразу від флешмобів до відкриття представництв угруповань за кордоном. Але лише не захистом прав страйкуючих шахтарів.

Серед нововведень бойовиків – відкриття так званих громадських палат при главах угруповань. Ними керують чиновники у відставці, зокрема колишній «міністр закордонних справ ДНР» Олександр Кофман і «ексспікер «парламенту угруповання ЛНР» Олексій Карякін. Ці структури здебільшого створюють видимість бурхливої діяльності, наприклад, влаштовують дискусії та круглі столи. Іноді відбуваються виїзди агітбригад.

Денис Казанський, журналіст, донеччанин

«Кофман у минулому очолював «Міністерство закордонних справ ДНР». У нього була дуже важлива, значить, функція – зустрічатися з представниками Південної Осетії. Тому що це були єдині представники якоїсь напівдержавного утворення, які взагалі приїздили до Донецька», – розповідає Денис Казанський.

Громадські організації на «виріст»?

Надмірність так званих «громадських організацій ЛДНР» може бути ознакою того, що політтехнологи створюють їх, так би мовити, «на виріст» – наприклад, для активної роботи в умовах реінтеграції Донбасу, зауважують аналітики. Або для підготовки до місцевих виборів за українським законодавством. Адже в українського президента Володимира Зеленського від цієї ідеї офіційно досі не відмовилися.

«Я думаю, що ці громадські організації можуть перетворитися в регіональні громадські або партійні навіть проєкти. Вони мають якусь напрацьовану базу і навряд чи, об’єктивність така, що навряд чи українська влада пред’явить їм якісь претензії, умовно кажучи, це не військові, хіба ж їх потрібно судити? Це громадські діячі – ось, «голос Донбасу, почуйте» і все інше», – припускає письменник Денис Бутченко.

Так звані громадські діячі угруповань «ЛНР» і «ДНР», з точки зору місцевих політтехнологів, ідеальні кандидати в Консультаційну раду при Тристоронній контактній групі в Мінську. Нещодавно на його створенні наполягали учасники переговорів. Але тепер українська сторона таку можливість навіть не розглядає.

Василь Мокан, представник Кабміну у Верховній Раді України

«І в міністерстві профільному, і на рівні МЗСу, і в парламенті чітко розуміють і усвідомлюють плани Російської Федерації, і є чітка позиція того, що здачі будь-яких національних інтересів у переговорах і в домовленостях, які можуть бути з Російською Федерацією, бути не може», – заявляє представник Кабміну у Верховній Раді України Василь Мокан.

А тим часом у угруповання «ЛНР» чергове ноу-хау – добровольчі «казачі» дружини з охорони правопорядку. Навесні патрулі казаків зупиняли машини і перевіряли водіїв, чи є у них дозвіл на проїзд в закриті на карантин міста.

ДИВІТЬСЯ НОВИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»: