Підозрювані в катастрофі МН17: куди ведуть сліди бойовиків?

Міжнародна слідча група назвала перших офіційних підозрюваних у справі малайзійського «Боїнга». Трьох росіян і одного українця оголосили в розшук. Яку роль вони зіграли в катастрофі пасажирського літака, як відреагували на звинувачення і що говорять про підозрюваного українця в його рідному місті? Розбиралися журналісти спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.

Із чого стріляли, звідки і як привезли «Бук», як координували цей процес – Міжнародна слідча група п'яти країн вже встановила, але офіційних підозрюваних слідство не називало майже п'ять років. Їх назвали тільки в червні 2019 року.

Місце катастрофи пасажирського літака біля села Грабове, Донецька область, 17 липня 2014 року

«Хоча вони особисто і не натискали на кнопку, є підозра, що вони щільно працювали над тим, щоб отримати «Бук», доставити до місця пуску з метою збити літак. У кримінальному кодексі Нідерландів особистості, які не присутні під час виконання злочину, але мають важливу роль в організації, так само підлягають покаранню, як і виконавці», – зауважив під час презентації результатів розслідування голова Міжнародної слідчої групи Фред Вестербеке.

Під час презентації результатів розслідування міжнародної Спільної слідчої групи, 19 червня 2019 року

Підозрюваних четверо: троє росіян: Ігор Гіркін («Стрєлков»), Сергій Дубінський («Хмурий»), Олег Пулатов («Гюрза»), а також українець Леонід Харченко («Крот»).

«Харченко Леонід Володимирович. Начальник «2-го відділу розвідуправління республіканської гвардії». Підполковник», – так він називав себе у 2015 році.

«Донбас.Реалії» наводять розшифровку фрагмента телефонної розмови, яку перехопила СБУ в день падіння «Боїнга». У перехоплених СБУ переговорах його позивний – «Крот». Харченку приписують координацію транспортування російського «Бука» і його евакуацію. Так, саме йому подзвонили, коли виявили відставання одного з членів екіпажу установки, вже після пуску ракети.

– Алло, командире, а ти поїхав вже, так?
– Так. Я пішов по своєму завданню. Ви – по своєму.
– Тут боєць загубився із зенітної установки. Свій екіпаж про ***, ***.
– Якої установки?
– З «Бука».
– З «Бука»?
– Так.
– А де він, ***?
– Ось на блокпості стоїть.
– Бери його сюди, *** і вези. Я буду в Сніжному на нього чекати.

Харченко: сліди «Крота»

Леонід Харченко – уродженець Костянтинівки, це – підконтрольна Україні частина Донбасу. Жив на вулиці Космонавтів, сусіди його пам'ятають.

«Одружився на Тані. Двох дітей нажив. Потім кинув. З іншою зійшовся», – каже колишня сусідка Харченка у Костянтинівці.

«Коли почалася війна в Слов'янську, він сюди приїжджав на таких машинах... Я навіть не знаю, як вони називаються, такі, багаті машини. То одна, то друга, то третя. Так ось катався зі своєю дружиною.

Колишня сусідка українця Леоніда Харченка, який є одним із підозрюваних у справі MH17

Особисто мені розповідали, як він знущався в міськвиконкомі – був підвал якийсь, вони забирали... Увечері йшли якісь перехожі, вони забирали туди і там знущалися. І возили їх ями якісь рити. Окопи, чи я там знаю...», – додає ще одна колишня сусідка бойовика.

Поштова скринька №92 – квартири бойовика – пустує. Двері житла Леоніда Харченка не сплутаєш з іншими – вони дуже пошкоджені. Сусідка Неля Бондарчук розповідає: квартира зараз порожня.

Пошкоджені двері квартири Леоніда Харченка у Костянтинівці

​– Приходили з ЖЕКу, 2 рази заварювали двері металом. Але хтось зривав. І знову відкривав. Потихеньку там все повиносили.
– Тобто там зараз нічого немає?
– Нічого. Порожня квартира – ні телевізора, ні холодильника. Нічого немає.

Кримінальне минуле «Крота»

Хоча в квартирі явно ніхто не живе, на бойовика досі чекає вже прострочене запрошення на президентські вибори 2019 року. Самого Харченка тут не бачили років п'ять.

Запрошення на президентські вибори Леоніда Харченка

«Він з 16 або з 15 років у в’язниці сидів, за зґвалтування – ще пацаном був. Потім прийшов. Потім начебто як захисником батьківщини став, у Слов’янську. А потім як відступили, начебто пішли в Донецьк», – каже сусідка Харченка у Костянтинівці.

Харченко проходить не тільки як підозрюваний у справі про катастрофу «Боїнга». Українські правоохоронці інкримінують йому і захоплення органів влади, і участь в незаконних збройних формуваннях. Також було провадження за незаконне викрадення людини. Чутки, поширювані місцевими, «Донбас.Реалії» в СБУ підтвердили – у бойовика був реальний термін.

Ігор Гуськов, генерал-майор Служби безпеки України

«У 1987 році, в грудні, йому на той момент було всього 15 років, неповні 16 років, він був затриманий, за статтею 117, частиною 3 Кримінального кодексу УРСР. Якщо не полінуватися підняти цю статтю – то вона зовсім вже «тухла». Це зґвалтування групою осіб. Більш того, він отримав термін в 16 років, був засуджений на 5 років. І 3 роки він провів у місцях позбавлення волі в місті Дубно Рівненської області», – розповів «Донбас.Реалії» генерал-майор Служби безпеки України Ігор Гуськов.

«Гюрза», «Хмурий», «Стрєлков»

Ще один маловідомий, але вже офіційний підозрюваний – це Олег Пулатов, «Гюрза». Так само фігурував у перехопленнях СБУ, колишній російський спецназівець. Він був одним із суб’єктів розслідування Bellingcat – вони випустили велику доповідь, майже на 100 сторінок, де намагалися встановити роль понад десяти бойовиків у катастрофі «Боїнга».

Олег Пулатов, «Гюрза», колишній російський спецназівець

«Пулатов і Харченко безпосередньо пов’язані з падінням «Боїнга». Вони були з «Буком», забезпечували охорону та супровід під час руху і краху. Інші люди залучені побічно, але теж важливі. І їх не притягнули, наприклад, через смерть. Є дві такі людини – Олег Шарп і Едуард Гільязов. Але я вважаю, що людей, які не напряму залучені, набагато більше», – зауважує координатор порталу журналістських розслідувань Bellingcat Арік Толер.

Наприклад, в своєму розслідуванні Bellingcat намагається встановити роль у катастрофі МН17 лідерів окремих угруповань бойовиків – «казаків», а також Олександра Ходаковського з угруповання «Восток» і Ігоря Безлера на прізвисько «Бєс», який в той момент контролював Горлівку. Не всі були задіяні безпосередньо, але так чи інакше засвітилися в розмовах, пов’язаних з «Боїнгом». Досліджували також роль Ігоря Гіркіна («Стрєлкова») і Сергія Дубинського («Хмурий»).

Ключові особи, підозрювані у транспортуванні ракетної установки «Бук»

Із Сергієм Дубинським «Донбас.Реалії» намагалися поспілкуватися у Ростовській області минулої весни. Він, як і Ігор Гіркін у 2014-му, обіймав високу посаду в угрупованні російських гібридних сил «ДНР» – очолював так зване «ГРУ». Гіркін тоді був «міністром оборони» угруповання «ДНР».

«Донбас.Реалії» зв’язалися з ним по телефону, щоб він прокоментував нові висновки слідства.

«Коментарів я не даю. Всі коментарі на моїй сторінці «ВКонтакте». До побачення». Це все, що вдалося почути від Гіркіна – підозрюваного у справі про катастрофу малайзійського «Боїнга» рейсу МН17. Свою причетність Гіркін заперечує і на суд не збирається.

«Кримінальний суд відбудеться, навіть якщо підозрювані вирішать не бути присутніми. Ми думаємо, що зможемо передати справу до суду до кінця року. Кримінальний процес відбудеться в суді в Гаазі, який проведе засідання в умовах посиленої безпеки в комплексі Схіппола», – розповів голова Міжнародної слідчої групи Фред Вестербеке.

Перше судове засідання призначене на 9 березня 2020 року. У той же час у Спільній слідчій групі не виключають – до цього часу в справі можуть з’явитися і нові підозрювані.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: