За рівнем озброєння Україна може втягнути Росію в затяжну окопну війну – Жданов

Гості програми «Ваша Свобода»: Микола Маломуж, експерт із питань безпеки і оборони; Олег Жданов, військовий експерт (телефоном).

Ракети «Комбат» із дальністю ведення вогню до п’яти кілометрів у модернізованого танка ЗСУ Т-72АМТ. САУ «Богдана» з гарматою калібру 155 міліметрів – під стандарт НАТО, – яку Україна випускатиме серійно. Експериментальний корпус сучасного бронетранспортера БТР-4, складання якого почали. Це новини лише цього тижня від української «оборонки». Втім, стверджує експерт з питань безпеки і оборони Микола Маломуж, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України (у 2005–2010 роках, за президента Віктора Ющенка), а потім позаштатний радник президента Віктора Януковича (у 2010–2014 роках), новітні українські розробки, які демонструють на парадах, не потрапляють на передову. А військовий експерт Олег Жданов констатує: Україна може втягнути Росію у затяжну окопну війну на Донбасі.

Ваша Свобода | П’ятий рік війни: чим воюють ЗСУ?

Олександр Лащенко: Пане Маломуж, є чим воювати ЗСУ на п’ятий рік війни?

Микола Маломуж: Є в нас уже модернізована техніка. Але ця техніка не є надзвичайно високотехнологічною. Це, як правило, техніка третього, четвертого покоління. Новий модернізований танк був третього покоління. Провели глибоку модернізацію і оснащення відповідне – танк уже четвертого покоління. Росія зараз уже впроваджує п’яте покоління – танки, протиракетні комплекси, ракетні системи і таке інше. Рівень загалом підвищився і у форматі ЗСУ в цілому, і окремих видів та родів ЗСУ – танкові війська, сухопутні, сили швидкого реагування. Але є питання щодо повітряних сил (у нас надзвичайно низький рівень можливостей авіації) і ВМС.

Але це недостатній рівень технологічного забезпечення. Навіть Т-72АМТ й інші танки, які використовуються, – тактичні. Це радянські танки, але базовий завод розташований на території Росії, у Нижньому Тагілі. Треба виробити новітні танки і новітні ракетні комплекси. «Оплот» – це «наш «Абрамс». У нас є декілька танків, яких немає на фронті. Хоча з початку воєнних операцій і КБ імені Морозова, і завод Малишева порушують питання: давайте будемо виробляти хоча би 30 на рік наших «Оплотів». А зараз виробляється два-три танки. Ми вже реалізували декілька сотень, умовно, «Абрамсів»-«Оплотів» за кордон. Пішов на експорт – і не поставили у ЗСУ. Це була б основа для протидії російській агресії.

(Інші експерти звертають увагу, що в України бракує коштів на закупівлю новітніх, але дорогих озброєнь, і враховуючи, наприклад, що за кошти на закупівлю одного «Оплота» можна відремонтувати і модернізувати близько десяти старіших танків зі складів, саме така політика озброєння ЗСУ старішою технікою, але в більших кількостях має за умов нинішнього протистояння Росії логічніший вигляд. Про це ж говорив на початку 2017 року і президент України Петро Порошенко: «У нас стає вибір: або один «Оплот», або десять глибоко модернізованих і капітально відремонтованих Т-64 або Т-80. Причому «Оплот» будується щонайшвидше за 18 місяців, а цикл глибокої модернізації Т-80 складає 2,5 місяці. Таким чином, у нас постає питання: або танкова рота в повному складі, або один танк. І поки у нас є ресурс, терміново треба провести глибоку модернізацію зазначених танків, нам необхідно в першу чергу забезпечити танкові підрозділи в повному обсязі стовідсотковою комплектацією глибоко модернізованими, капітально відремонтованими машинами за надзвичайно короткий термін» – ред.)

– Пане Маломуж, за даними української розвідки, зараз два «військові корпуси» – противники ЗСУ на Донбасі. «Їхтамнєтов» там достатньо, і куратори-консультанти. І нібито кількість танків більша, ніж у деяких країн-членів НАТО. Що скажете на це?

​Микола Маломуж: І Росія, і країни, зрозуміло, НАТО вже піднялися на декілька порядків наперед. І ефективно захищати себе, якщо говоримо про активні бойові дії, практично неможливо. Озброєння, яке демонструється на парадах, немає. Модернізовані Т-72АМТ, найімовірніше, будуть відправлені за кордон. (Днями, повідомляючи про випробування цього танка, президент України Петро Порошенко прокоментував це повідомлення словами: «Продовжуємо посилювати обороноздатність українського війська!» – ред.) А альтернативи «Оплотам» чи протиракетним комплексам на кшталт «Джавелінів», а це «Корсари», «Скіфи», – не відчуваємо, де вони є.

Микола Маломуж

«Джавеліни» є в навчальних центрах, не в зоні АТО. Але їх поки що не можемо ставити – найімовірніше, американці росіян орієнтували, що це використовуватиметься тільки у плані навчання. Це обмеження, мабуть, існує неофіційно, наскільки бачимо. Але «наші «Джавеліни» – «Корсари» або «Скіфи» – це може використовуватися сьогодні, згідно з мінськими угодами, для захисту практично у всіх бойових частинах. Їх немає. На КБ «Луч» створили, а в бойові порядки не ввели. Це тисячі вже вироблених екземплярів, які реально могли б захищати. Немає політичної волі і є якесь, мабуть, неофіційне позиціонування з російським керівництвом. У даній ситуації невикористання засобів, які виробили, які вже рішенням переведені в бойові частини – це неясна позиція ні для командирів бригад, батальйонів, ні для бійців.

Так само щодо новітньої техніки, щодо снайперських гвинтівок. Канадські, британські фірми підготували снайперські гвинтівки, які пробивають БТРи Росії і системи керування вогнем (російських) танків Т-90. Маємо надзвичайно потужну техніку, яку можна використовувати навіть в умовах мінських домовленостей. Півтора року це не впроваджується. Є відповідна позиція корупційна, «тіньова». На цьому заробляють великі гроші.

Використовують або самохідні артилерійські установки, або медичні автомобілі, які не мають практичного використання. Є інтерес окремих фірм, які хотіли б на цьому заробляти. Вони клепають з того, що є, свою версію, яка не підходить нашим воякам. САУ «Богдана», наприклад. (Цієї нової, щойно створеної самохідної артилерійської установки у військах іще немає, і військові ще не висловлювалися щодо її придатності чи непридатності – ред.) Даємо картинки для демонстрації, для параду. Витрачені чималі кошти. Часто не проводиться ефективний ремонт, а у війська надходять пофарбовані бойові одиниці, які не мають високого ефекту. Якщо формуємо потужну модель ЗСУ на інноваційній основі, то це повинні бути забезпечені всі частини таким форматом – і протиракетним комплексом, протитанковим комплексом, і танками, БТРами, радіотехнічними засобами, які проникають в системи керування ворога і можуть знесилити будь-який напад, навіть переорієнтувати ракети. Є в нас такі розробки, які повинні вже чотири роки впроваджуватися.

Система «Укроборонпрому» покрита корупцією. Вже десятки кримінальних справ. Маємо контакти і з директорами заводів, і з іншими, які вказують, що корупційна складова присутня обов’язкова – без відповідного «відкату» воно практично не працює. При ремонті, як правило, 30% повинні віддати тій структурі, яка забезпечує цей контракт. Цим повинна займатися Військова прокуратура і СБУ. Це не вирішують лише репресивні методи, а модель, яка має йти від Верховного головнокомандувача. У цих форматах часто є друзі, які ведуть ці напрямки, в РНБО, у Верховній Раді, у конкретних виробництвах.

Радіо Свобода радо надасть слово представникам Збройних сил України, Міністерства оборони, «Укроборонпрому», інших структур і установ та експертам тощо, які можуть мати інший погляд на змальовану Миколою Маломужем ситуацію.

– Пане Жданов, готові ЗСУ тримати оборону за такого рівня оснащення?

​Олег Жданов (переклад): На сьогодні, я думаю, ми в стані втягнути Російську Федерацію у важку затяжну окопну війну. У нас озброєння хоч і стареньке, але приблизно відповідає за своїм бойовим потенціалом російським зразкам озброєння, за винятком окремих комплексів або ж окремих родів військ.

Олег Жданов

​– Пане Жданов, переговорник від США Курт Волкер і інші активно коментують дані, які навела Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, що днями колона вантажівок в’їхала на територію Донбасу з боку Росії, звісно, повз будь-які пункти пропуску. Напевне, чергове озброєння, оснащення противникам ЗСУ. За вашими даними, що відбувається по той бік фронту?

Олег Жданов: Колона, яку раптом побачила ОБСЄ, не поодинока. Вони ходять регулярно. Це ротація, яка відбувається серед військовослужбовців «1-го армійського корпусу». На сьогодні, за даними нашої розвідки, там перебуває «1-й і 2-й армійські корпуси» (у ці структури оформлені бойові частини угруповань «ДНР» і «ЛНР» відповідно ще з 2014 року, коли було зроблено кілька спроб об’єднати всі угруповання на окупованій частині Донбасу в єдине, «Новоросію», і відтак запровадити спільну нумерацію – ред.), а це 30–35 тисяч осіб. І 150-а дивізія на території Росії вздовж нашого кордону. Практично сформована польова армія, як вони й анонсували, 8-а польова армія, яка дислокується на нашій території. Вона у глибокій ешелонованій обороні і у фортифікаційному плані обладнує свої позиції на лінії розмежування.