Коротко про головні події тижня, що важливі для українського Сходу.
Фронт
Упродовж, як мінімум, трьох тижнів поспіль, Новопавлівський напрямок (спираючись на аналітику зведень Генерального штабу ЗСУ; це район Мар'їнки-Курахового-Вугледару-Великої Новосілки) російські війська атакують частіше, ніж інші ділянки фронту на сході. За тиждень тут нарахували 190 штурмів (177 за попередні 7 днів).
Західніше від Вугледару окупантам вдалося просунутися в районі села Шевченко, повідомили аналітики проєкту DeepState. Чи вдасться російським військам прорвати фронт тут на тлі дефіциту боєприпасів у ЗСУ – з військовими експертами з'ясовувало Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Так само активно агресор намагається пройти оборону українських військ у районі Авдіївки – 106 штурмів упродовж минулого тижня. 19 березня у DeepState розповіли про чергове просування агресора у районі села Орлівка на цьому напрямку. Росія продовжує рухатися на захід від Авдіївки: наразі постають питання про використання водосховищ західніше Орлівки для оборони і про можливий відхід ЗСУ із самої Орлівки.
Читайте також: Поїхали, і тієї ж ночі «приліт». Як обстріли РФ знищують селище Желанне на захід від Авдіївки
На Лиманському та Бахмутському напрямках агресор провів 64 та 40 штурмів відповідно. У порівнянні з попереднім тижнем, інтенсивність атак тут суттєво не збільшилася, але, водночас, немає і затишшя.
У США заявили про те, що українські військові на Донбасі через брак боєприпасів змушені відступати на другу та третю лінії оборони.
Як у такій ситуації ЗСУ стримуватимуть наступ російських військ без належної кількості озброєнь, і на яких ділянках найважче протистояти агресору – ми проаналізували в цьому ефірі Радіо Донбас Реалії.
Читайте також: Дефіцит боєприпасів у ЗСУ: чи здатні дрони замінити ракети?
Вибори Путіна в окупації
Трохи більше 94 процентів жителів тимчасово окупованих територій України прийшли на вибори президента РФ, а у Донецьку та Луганську більше 88 процентів людей нібито проголосували за Володимира Путіна, стверджує пропаганда Кремля.
Звідки у Кремлі взяли захмарні цифри, і що не так з голосуванням в окупації – аналізує журналістка Ольга Модіна.
Читайте також: Путін у дзеркалі, погрози, автомати: як Росія проводить незаконні вибори в окупації
Чому переселенці повертаються під обстріли
«Ми виїхали з надією, що все буде добре… А нам одразу почали закидати: мовляв, ви російською балакаєте, ви такі-сякі», – згадує Неля, додаючи, що саме через подібні розмови родина все ж вирішила повернутися у Краматорськ.
12 серпня 2022 року російська ракета вбили чоловіка Нелі. Тепер Неля і Ліза, її донька, стоять на ґаночку пошкодженого ракетою будинку, що будували його усією сім’єю, і плачуть.
Чому жителі прифронтових територій спочатку евакуюються, а потім знову повертаються, ризикуючи життям, додому на лінію фронту? Чи знають про цю ситуацію урядовці? Куди звертатися, коли ви евакуювалися і не знаєте, що робити далі?
Про це у матеріалі «Додому, під обстріли. Чому переселенці повертаються з евакуації?»
Your browser doesn’t support HTML5
«Часто прильоти. Горить і тушити бігають»: життя цивільних у прифронтовому селищі Торське (відео)
Читайте також: «Бої починалися о 6-7 ранку й ставали менш інтенсивними лише вночі»: прикордонник про перші бої за Мар'їнку
Дітей повернули з окупації
Дитину разом із мамою вдалося повернути із окупації на підконтрольні Києву території.
«9-річний хлопчик із Донеччини змушений був вивчатися російською. Однак за власним бажанням онлайн навчався в українській школі. Мамі школяра примусово пропонували відправити дитину «на відпочинок» у Татарстан. Однак жінка постійно писала відмови, адже знала про випадки, коли діти не поверталися з подібних «відпочинків», – повідомив український омбудсман Дмитро Лубінець.
Він додав, що також вдалося повернути дві родини з дітьми з тимчасово окупованих територій Запорізької області.
Читайте також: «Я перейшла на українську, щоб не поїхати дахом»: історія дівчини, яка вибралась з окупованого Донбасу
День пам'яті жертв авіаудару у Маріуполі
16 березня 2024 року в Україні відбулася акція пам'яті людей, які загинули під завалами Донецького обласного академічного драматичного театру у Маріуполі, повідомили у Донецькій обласній адміністрації.
«Загинуло багато цивільних людей – діти, жінки, літні люди. Драмтеатр став братською могилою для сотень людей, які переховувалися від обстрілів. Навіть напис «Діти» не завадив Росії скинути авіабомбу й забрати сотні життів», – сказала маріупольчанка Роксана Лещенко під час акції пам'яті у Дніпрі.
Вшанування пам'яті загиблих через з авіаудар по Драмтеатру в Маріуполі. Дніпро, 16 березня 2024 року
Читайте також: «З-під завалів було чути крики, а літак далі висів над зруйнованим театром»: розповідь свідка, який вижив
Розмінування Донеччини
У Донецькій області почали обстежувати сільськогосподарські землі, забруднені вибухонебезпечними предметами, повідомили у Швейцарському фонді протимінної діяльності FSD Ukraine.
«Загалом навкруги населеного пункту, де майже не залишилось цілих будинків, багато нерозірваних боєприпасів, значна кількість згорілих військових машин, на пасовиську знайдене мінне поле, а територія національного природного парку засмічена протипіхотними мінами ПФМ-1», – зазначили демінери і додали: на Донеччину повертаються жителі, і цим людям передадуть очищені території для ведення сільського господарства.
Читайте також: В Україні використають штучний інтелект для розмінування – Мінекономіки
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.