Можливий новий напад на Україну та деокупація Криму. 13 тез глави МЗС Дмитра Кулеби

Інтерв'ю з керівником МЗС щодо Криму, можливе захоплення дамби на Херсонщині та агресію Росії в Азовському морі

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба дав велике інтерв’ю телепроєкту «Крим.Реалії». Він заявив, що у майбутньому деокупація Криму неминуча, а поки Україна відповість «на кожен крок окупанта». У 13 тезах міністра Радіо Свобода наводить його позицію щодо переговорів про Крим, можливу агресію проти України заради води, нові санкції та грошові виплати за анексію.

1. РОСІЯ САБОТУВАТИМЕ БУДЬ-ЯКІ ПЕРЕГОВОРИ ПРО ДЕОКУПАЦІЮ КРИМУ

Ми не повинні тішити себе ілюзіями, що РФ буде вести перемовини

«РФ всіляко уникатиме будь-яких перемовин. Тому стратегія має будуватися абсолютно інакше: (варто – ред.) спонукати деокупацію, створювати умови, за яких деокупація стає неминучою. Ми не повинні тішити себе ілюзіями, що РФ буде вести перемовини з цього приводу. Але якраз той факт, що росіяни розказують про Крим, як про закрите питання, свідчить про те, що вони вимушені на цьому постійно наголошувати. Бо якби воно було дійсно закрите, то Росія б про це не мала говорити».

2. ЗВІЛЬНЕННЯ КРИМУ НЕМИНУЧЕ – В МЗС ТА У ПРЕЗИДЕНТА ЗЕЛЕНСЬКОГО ЗБІГАЮТЬСЯ ПОЗИЦІЇ

«Андрій Єрмак (керівник Офісу президента України – ред.) відіграє дуже важливу роль, зокрема на «мінському треку» (форматі – ред.). Ми неодноразово обговорювали російську проблематику, кримську проблематику. І в нас абсолютно в цьому плані збігаються позиції – в неминучості деокупації Криму».

3. УКРАЇНА ВІДРОДИЛА ТЕМУ КРИМУ В МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕГОВОРАХ

«Розігріваємо» наших партнерів до наступних кроків

«Зараз вводити в «мінський формат» ще і проблематику Криму – насправді блокувати і Крим, і Донбас. <...> Ми на всіх рівнях – і в МЗС, і в ОП – постійно працюємо над тим, щоб питання Криму залишалося на порядку денному серед пріоритетних. Я можу абсолютно спокійно сказати, що зараз ми, по суті, відродили активну тему Криму в міжнародних перемовинах і дуже наступально її просуваємо, контактуємо з нашими партнерами. Тобто вже їх «розігріваємо» до наступних кроків».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи допоможе Німеччина повернути Крим: оцінки ексголови МЗС Павла Клімкіна та посла Андрія Мельника

4. У ПРОЦЕСІ ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ ЗНАЙДЕТЬСЯ РОЛЬ ДЛЯ КОЖНОЇ КРАЇНИ

«Так влаштований світ: ти маєш «розкочегарити» всю цю історію. Насправді я бачу в складі цієї платформи (нового переговорного майданчика щодо Криму – ред.) доволі широке коло країн. По суті, будь-яка держава, яка не визнає незаконну окупацію Криму Російською Федерацією, може зробити свій внесок у деокупацію різними шляхами. Хтось може грати головну роль, хтось – роль посередника, як Німеччина відіграє, наприклад, у «мінському процесі», «нормандському форматі». Хтось це може робити, просто голосуючи правильно за відповідні рішення міжнародних організацій. Але це настільки складна історія, що в ній знайдеться роль для кожної держави».

5. УКРАЇНА – ДРАЙВЕР ЗВІЛЬНЕННЯ КРИМУ

«Жодна країна світу не робить для окупованого Криму більше, ніж Україна. Ми є драйвером от цього процесу, ми є джерелом енергії. І ми працюємо над тим, щоб це питання залишалося в центрі уваги, щоб ми робили наступні кроки на шляху до деокупації».

6. УКРАЇНА НЕ ВИМАГАЄ В РОСІЇ РЕПАРАЦІЙ ЗА ОКУПАЦІЮ КРИМУ, БО ТА НЕЗАКОННА ТА ТИМЧАСОВА

Заплатіть гроші – і все буде нормально? Ні! Стратегія абсолютно інша

«Заплатіть гроші – і все буде нормально?» Ні! Стратегія абсолютно інша. Ми тому і кажемо, що відбувається тимчасова незаконна окупація, наголошуючи, що явище тимчасове, незаконне за міжнародним правом. <...> Безумовно, компанії мають право позиватися. Для нас дуже важливо, щоб в судових процесах жодним чином не визнавалася юрисдикція Російської Федерації у ширшому статусі, ніж у статусі держави-окупанта. Але моя ключова задача як представника МЗС – тримати от цю рамку «тимчасова незаконна окупація».

7. З ДОСВІДУ 2014 РОКУ – РОСІЯ МОЖЕ ВСЕ ЩО ЗАВГОДНО, НАВІТЬ ЗАХОПИТИ ДАМБУ НА ХЕРСОНЩИНІ

Потрібно бути готовим до будь-якого сценарію

«Ми маємо досвід 2014 року, який вчить нас, що Росія може все що завгодно ризикнути зробити (запитання стосувалося ймовірного конфлікту через нестачу води у Криму – ред.). Що стосується саме збройного способу, то це не є задачею МЗС моделювати подібні ситуації. Це задача наших військових – зміцнювати й забезпечувати оборону української держави. Ми відповідно виконуємо допоміжну політичну функцію. Але я завжди до відносин з РФ підходжу з дуже простої позиції: потрібно бути готовим до будь-якого сценарію».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна за воду для Криму. Росія готується до наступу?

8. КРИМ – «ПОТЬОМКІНСЬКЕ СЕЛО», КУДИ НЕ ПУСКАЮТЬ НЕЗАЛЕЖНИХ СПОСТЕРІГАЧІВ

«Нам потрібен доступ, наприклад, міжнародного Червоного Хреста, правозахисників на територію окупованого Криму. Саме для того, щоб фіксувати факти та на їх підставі далі здійснювати тиск. Але РФ, на жаль, робить все, щоб ці місії не відбувалися, щоб Крим залишався закритою зоною. Або намагається зробити такий дизайн візитів, щоб це було «потьомкінське село» та все відбувалося за сценарієм ФСБ».

9. ЗАХІДНІ ПАРТНЕРИ НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ВОЮВАТИ ЗА УКРАЇНУ

Наші партнери не кинули нас напризволяще у протистоянні з Росією

«Абсолютно нормальна, природна реакція – не хотіти й боятися прямого збройного конфлікту з Росією. Безумовно, я вважаю, що у 2014 році можна було зробити більше для того, щоб не допустити незаконної окупації Криму, розгортання подій на Донбасі. Але в тій реальності наші західні партнери надали нам велике сприяння для того, щоб ми мали можливість стримувати російську агресію і протидіяти їй. І той самий Альянс (НАТО – ред.) та інші наші партнери багато зробили для України, вони не кинули нас напризволяще у протистоянні з Росією. Воювати за нас у них жодного юридичного зобов’язання не було. Тому тут їх нема в чому звинувачувати».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Програма розширених можливостей НАТО: до якого клубу приєдналася Україна?

10. БОРОТИСЯ ТРЕБА ЗА ТЕРИТОРІЮ, А НЕ ЗА КРИМЧАН

«Не маючи доступу до людської свідомості, ти не можеш за неї боротися. Я думаю, що в питанні Криму ми маємо насамперед боротися за територію. Крим мав усі шанси розвиватися як яскравий міжнародний курорт, натомість Росія призначила йому іншу долю – розвиватися як сіра зона».

11. КРИМСЬКИЙ УРЯД У ВИГНАННІ НЕ ПОТРІБЕН

«У нас є Меджліс кримськотатарського народу, який діє на території, контрольованій урядом України, який відіграє дуже важливу роль. Уряд у вигнанні – питання більш політичне. Я вважаю, що критично важливим є існування органів державної влади України, які відповідають за Крим. От у нас є інститут представника президента у Криму, є кримська прокуратура, – принципово важливо, щоб вони існували як носії легітимної влади. Уряд у вигнанні – це практика для держави, яку захопили, а вдома цей уряд не може бути у вигнанні. А в Україні вони (кримчани – ред.) вдома».

12. КОРДОНУ В АЗОВСЬКОМУ МОРІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА РОСІЄЮ НЕ БУДЕ

Азовське море було визнане таким внутрішнім озером Росії та України

«Очевидно, що Росія відмовлятиметься встановити кордон. Колись була зроблена помилка, коли Азовське море було визнане таким внутрішнім озером Росії та України. На той час це виглядало як збалансоване рішення, але життя показало, що то був помилковий підхід. Тому маємо те, що маємо, як казав класик. По суті, відбувається загарбання Азовського моря з боку РФ. Але наші військово-морські сили зміцнюють свою присутність у регіоні. Розробляються військові технології, які зможуть захистити Україну від нападу з моря».

13. ЖОДЕН КРОК КРАЇНИ-ОКУПАНТА У КРИМУ НЕ МАЄ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ ВІДПОВІДІ

«Ми виступаємо за те, що мають бути запроваджені додаткові санкції ЄС за запуск залізничного сполучення Керченським мостом між Росією та окупованим Кримом. Але, на жаль, дуже жвавого відгуку (з боку ЄС – ред.) поки що не маємо. Ми включаємо це у наш порядок денний і на всіх рівнях починаємо це питання проштовхувати. Тому що, на нашу думку, жоден крок окупанта не повинен залишатися без належної відповіді».