ЛЬВІВ – Близько 200 вчителів львівських шкіл нещодавно навчались у Літньому інституті, який започаткований у 1992 році українською діаспорою. А саме: Світовою координаційною виховно-освітньою радою Світового конґресу українців, Інститутом професійного розвитку вчителів (Канада). Головна мета – допомогти українським педагогам творити сучасну школу, яка б була «лицем до дитини».
Цьогоріч темою занять було, зокрема, дистанційне навчання і ті виклики, з якими стикнулись вчителі під час пандемії.
Своїм досвідом із українськими педагогами поділився американський вчитель українського походження Борислав Білаш – автор восьми підручників, власного YouTube каналу і актор театру.
Вчитель фізики та хімії Борислав Білаш, ще й актор малого бродвейського театру у Нью-Йорку. На його хімічні шоу приходять цілими родинами. У виставі поєднується наука, жарти, сміх, спів. Свічка рухає водою, а паперова склянка не горить – такі вистави подобаються дітям і чимало з них захоплюються після цього природничими науками, каже він. А запросив Борислава Білаша у театр кілька років тому театральний продюсер.
Трохи дуріємо, трохи співаємоБорислав Білаш
«Я написав 8 книжок, із яких 6 – на тему природничих наук, тобто, як їх подавати. Продюсер про це довідався і попросив написати сценарій, а потім і зіграти на сцені. Так я став актором, маю двох помічників. Вистави тривали до початку пандемії. Це 1,5-годинна казка у формі презентації експериментів. Я маю таких 30. Трохи дуріємо, трохи співаємо», – розповідає Радіо Свобода Борислав Білаш.
Борислав Білаш працює 35 років шкільним вчителем у штаті Нью-Джерсі. Він запровадив різні методики навчання, щоб зацікавити учнів, зокрема «перевернутого класу», коли учні засвоюють новий матеріал вдома, а у класах виконують. Вчитель, ще до дистанційного навчання у час пандемії, почав записувати яскраві 15-хвилинні відеоуроки, які школярі переглядають вдома, а вже у класі освоюють знання на практиці. Комп’ютер і смартфон теж використовуються на уроці.
Учні мають виробляти навичкиБорислав Білаш
«На початку вчительської праці я давав учням інструкції, на кшталт рецептів у кухарській книзі, як проводити експерименти. І вони розв’язують проблему різними способами. Але знання слід дати наперед, щоб мали базу, і розв’язок буває кілька. Треба вміти переписати стандартне викладання, з точки зору учня. Зараз тим паче змінюється стандарт базової школи, і це дуже важливо, що дитина зможе, виконавши експеримент, навчитися і засвоїти матеріал. Замість вчити з підручника, учні мають нагоду виробляти ті навички через практичні завдання, якими керують. Такі методи використовуємо у школах США і Канади», – говорить Борислав Білаш.
Методика «перевернутого класу», розслідування, лабораторна робота, вироблення інженерних навичок – усе це протягом тижня переймали від американського вчителя і канадських освітян українські педагоги. У Літньому інституті було 8 тренерів з Канади і 36 співвикладачів з України. Найважливіше – навчитися доносити до школяра матеріал на основі чіткого прикладу і практичного заняття, а не чогось незрозумілого з підручника.
У центрі – дитина, партнерські взаєминиЛідія Андрушко
«Після першого Літнього інституту я перебрала для початкової школи один досвід – діти вчились говорити приємні слова і компліменти своїм родичам. Я побачила, що це працює, вони робили групову роботу і вийшли щасливі. Сьогоднішня українська школа творилася тоді, в 90-х роках, починаючи з літніх курсів, організованих українською діаспорою Канади. Філософія, що у центрі – дитина, партнерські взаємини, тематичне навчання у початковій школі. Дуже цінно, коли до вас не говорять через перекладача, а вчителі розмовляють українською мовою, є представниками української діаспори. Тут навчається директор, заступник, з кожної дисципліни вчитель – і ця команда приходить у школу, на кожному рівні може робити зміни», – каже Лідія Андрушко, директор початкової школи «Світанок», яка з 1997 року співпрацює з освітнім канадським проєктом.
Бере участь у таких навчаннях із 1991 року вчителька початкових класів Оксана Росипська, яка сьогодні керує школою «Малюк» у Львові.
Побачила іншу методику навчанняОксана Росипська
«Я побачила іншу методику навчання. Навчаєш дитину відповідно до теми, і вона має осягнути вміння і знання. Для прикладу: дитина могла вивчати тему «олівчик», а відтак могла лічити, вивчати кольори, граматику. Тобто, навколо одного предмету отримує багато вмінь і знань. Так виходило, що діти вивчали не книжку, не зошит, а мали інтегровані теми. Сподобалося, що є партнерські стосунки в освітньому процесі», – розповіла Оксана Росипська.
У 1991 році почесний консул Канади у Львові Оксана Винницька-Юсипович започаткувала спершу курси, потім Літній інститут, залучаючи канадських учителів і директорів для обміну досвідом із українськими освітянами. Відтоді вони приїжджають в Україну, щоб поділитися своїми знаннями і, навпаки, довідатись щось нове для себе.
Вдалося залучити до проєкту Борислава Білаша, який народжений у Канаді. Історія його вчительської родини у цій країні почалась наприкінці ХІХ століття.
Першою мовою була українськаБорислав Білаш
«Моя баба, народжена у Канаді, стала вчителькою. Запізналась із моїм дідом, теж учителем. Вони були першими українськими вчителями в Манітобі. Викладали в однокімнатних школах. Дід зорганізував українську громаду, народний дім. Вчителювання передалося моєму батькові. Тата прадід – Петро Варовей – приїхав до Канади ще в 1897 році і належав до перших українських родин в Канаді. Мамина родина походження Остфрізландійців в теперішній Німеччині та із Меннонітів Запорізької області України. Мама під впливом мого діда навчилася української мови і стала вчителькою української мови у провінції Манітоба. Вдома мовою була українська, а тоді англійська.
Тато був співзасновником і став першим президентом Світової координаційної виховно-освітньої ради (СКВОР). Він належав до команди ініціяторів двомовної української шкільної програми в державних школах в провінції Манітоба, видав різні книги і підручники з української мови, якими користується українська діаспора», – розповів Борислав Білаш, який належить до п’ятого покоління українців Канади і зберіг культурне коріння і мову.
«Вчителювання – моє життя. Діти змінюються, і я мушу, пристосовуюсь до їхніх потреб. Мені дуже подобається ділитися своїми ідеям з іншими вчителями, а коли випала нагода попрацювати з українськими вчителями, мене це захопило. У них – велике бажання вчитися нового і творити щось нове. Я багато вчуся від моїх колег в Україні», – зауважив Борислав Білаш.
Борислав Білаш учив педагогів під час Літнього інституту працювати дистанційно з учнями, як застосовувати сучасні програми, щоб урок був цікавим. «Хто сказав, що практичні наукові експерименти не можна робити в інтернеті! Тут 21 викладач створив і протестував три прототипи проєктів захищення падіння яєць!», – написав у себе на фейсбук-сторінці Борислав Білаш.
«Дистанційно нам Борислав подавав теоретичний матеріал і проводив презентації. Ми мали ліхтарик, картку – і вдома лінійкою треба було знайти споруду, як можна побудувати тінь. Надав інструкцію. А ще пробували записувати відео на 60 секунд. Для деяких вчителів це було критично важко, 150 разів переписували», – каже Оксана Росипська.
Борислав Білаш наголошує: щоб зробити відеоурок для учнів, потрібно мати уяву, знати, які матеріали діти потребують вдома. Він підготує для українських освітян спеціальні рекомендації.
За підсумками цього навчання, шкільні команди повинні створити проєкт розвитку закладу освіти і представити його онлайн.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міністр Шкарлет про ЗНО, президентський університет, зарплати педагогів і дисертацію Киви