Державний прапор і війна (фоторепортаж)
FPV-дрон і дитячі малюнки у польовій лабораторії на лінії фронту. Донеччина, вересень 2023 року
Український гелікоптер в небі Харківщини, вересень 2023 року
Український стяг на вершині гори Ґемба, однієї з найвищих вершин гірського масиву Полонина. Боржава, жовтень 2023 року
На плечах піхоти – основний тягар цієї війни й пролита кров. Хтось із хлопців мовчить і курить цигарки одну за одною, час від часу в повітрі зависає тяжка свинцева тиша. Лінія фронту, район Бахмута, жовтень 2023 року
Мінометний розрахунок веде вогонь, зупиняючи контратаки російської армії, район Кліщіївки. Донеччина, листопад 2023 року
Восени 2023-го російська армія розгорнула безпрецедентний за масштабом наступ на Авдіївку.
Стела «Авдіївка» з прапорами України, листопад 2023 року
Прапор України на зруйнованому російським бомбардуванням житловому будинку в Авдіївці, листопад 2023 року
Український військовий тримає в руках 120 мм міну, очікуючи на координати. Куп'янський напрямок, січень 2024 року
Український військовий після звільнення з російського полону.
31 січня вдалося повернути 207 українців з російського полону. Серед звільнених військовослужбовців – захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики. Це 50-тий обмін з РФ, січень 2024 року
Село Богородичне поблизу Святогірська на Донеччині: після російської окупації тут залишилися здебільшого руїни.
У вересні 2022 року під час Харківської операції Збройні сили України звільнили село Богородичне. Бої за населений пункт тривали кілька місяців
Українські військові під час ротації. Херсонщина, березень 2024 року
Військовий прибирає гільзу після пострілу гармати. Херсонщина, березень 2024 року
Під час відбиття атаки російських військ на цьому місці загинули українські бійці. Громада Київщини і військові встановили тут імпровізований меморіал пам'яті на честь загиблих бійців ЗСУ. Київщина, березень 2024 року
Батько з сином вшановують пам'ять загиблих оборонців України. Синьо-жовті прапорці на Майдані Незалежності символізують полеглих захисників. Київ, квітень 2024 року
Залізничний вокзал у Краматорську – місце зустрічі військових із рідними. У солдатів часом є всього кілька днів, а то й лише годин, щоб побачитися з сім'ями або друзями. Квітень 2024 року
Український військовий прямує порожнім пероном залізничного вокзалу в Краматорську, можливо, у короткострокову відпустку. Квітень 2024 року
Зображення українського прапора намальовано на стовпі в деокупованому місті Борова, щоб знищити під собою сліди російського триколора. Харківщина, квітень 2024 року
Українські артилеристи у хвилини відпочинку. Лінія фронту, Донеччина, квітень 2024 року
Стінопис на стінах зруйнованого від обстрілів залізничного вокзалу у Костянтинівці на Донеччині. Травень 2024 року
Сонячні поля ріпаку на тлі блакитного неба у районі Селидового. Донеччина, травень 2024 року
Парафіяни прийшли на Великодні богослужіння до Михайлівського собору. Київ, травень 2024 року
Державний прапор на труні героя. У Києві попрощалися з бойовим пілотом 40-ї бригади тактичної авіації Валентином Коренчуком з позивним «Бджоляр». Він загинув наприкінці квітня на бойовому вильоті.
Пілот був одним із перших, хто піднявся в небо на початку повномасштабного вторгнення на захист Києва. Виконував бойові завдання на різних напрямках. Червень 2024 року
Вболівальники дивляться матч збірної України на Євро 2024, у фан-зоні на «Житньому ринку» у Києві. Червень 2024 року
Український військовий з позивним «Шум», який після поранення лікується у шпиталі, показує своє тату з написом латиною: «Перемога або смерть». Кривий Ріг, серпень 2024 року
Хлопчик йде стежиною через імпровізоване поле синьо-жовтих прапорців на Майдані Незалежності, які символізують загиблих оборонців України. Київ, серпень 2024 року