Після анексії Криму вивчення кримськотатарської мови постійно скорочується – аналітики

Андрій Гевко

У складеному ЮНЕСКО Атласі мов світу, які перебувають під загрозою зникнення, серед інших є й кримськотатарська мова. Тим часом російська влада півострова після 2014 року звела до мінімуму кількість годин кримськотатарської та української мов у загальноосвітніх школах.

Про те, що кримських татар позбавляють можливості вивчати рідну мову у школах, раніше неодноразово повідомляли представники Меджлісу кримськотатарського народу. При цьому стаття 10 ухваленої на півострові після анексії «конституції» надає статус державної кримськотатарській, українській та російській мовам. Тим часом із кінця 2017 року на материковій частині України стали відкривати класи з кримськотатарською мовою навчання. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Кримськотатарський громадський діяч Еміне Авамілєва розповіла Крим.Реалії, як справи з кримськотатарською мовою у школах півострова за офіційною статистикою.

‒ Згідно з відкритими джерелами, тобто сайтом Міністерства освіти Республіки Крим, зараз приблизно 31 тисяча школярів вивчають кримськотатарську мову як предмет ‒ або поглиблено, або факультативно, або позаурочно. А ось, власне, навчаються кримськотатарською приблизно 6,5 тисяч дітей, що становить 3,1% від загальної кількості учнів. Загалом є 15 загальноосвітніх шкіл із кримськотатарською мовою навчання, в яких 237 відповідних класів і 5 тисяч школярів. Водночас на базі російськомовних класів у 22 школах відкриті 117 кримськотатарських класів на 1,7 тисячі дітей.

Дефіциту вчителів ніби бути не повинно, оскільки для кримськотатарської мови та літератури їх готує Кримський інженерно-педагогічний університет, такі відділення є і в Кримському федеральному університеті.

Еміне Авамілєва

При цьому Еміне Авамілєва стверджує, що в останні роки неухильно зменшується кількість учнів, які вивчають кримськотатарську мову як предмет, і збільшується частка позаурочного навчання у цій сфері.

– Ми спочатку проводили круглі столи та дискусії, надсилали звернення з приводу створення саме правового механізму, який конкретно регламентував би функціонування кримськотатарської та української мов як державних на території Криму. На превеликий жаль, цього механізму немає.

Сьогодні кримськотатарська мова як державна ‒ всього лише фасад та імітація. У реальності вона залишається лише мовою побутового спілкування всередині сімей, а в суспільному та політичному житті Криму її використання ви не побачите. До того ж у Кримському інженерно-педагогічному університеті були змушені двічі-тричі оголошувати про додатковий прийом документів на факультет, який готує фахівців із кримськотатарської мови та літератури. З кожним роком його випускників усе менше.

Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева запевняє, що влада країни зацікавлена в розвитку мови одного з корінних народів.

– Наше представництво розуміє роль кримськотатарського народу, всіляко підтримує абсолютно всі ініціативи від Меджлісу та сприяє вирішенню тих проблем, які, на жаль, не були вирішені раніше. Зараз у кількох українських вишах ‒ Таврійському національному, Київському національному ‒ вивчають кримськотатарську мову та літературу. Для нас дуже важливий також розвиток цієї мови, тому найближчим часом ми плануємо стимулювати відкриття наукового центру, який займався б нею. Коли будуть ухвалені законодавчі акти, які регулюють права корінних народів України, питання вивчення кримськотатарської вийде на інший рівень.

Таміла Ташева

У грудні 2019 року колишній член робочої групи у складі Конституційної комісії щодо статусу Автономної Республіки Крим у Конституції України Арсен Жумаділов в ефірі Радіо Крим.Реалії окреслив, на якій стадії перебуває розробка законопроєкту про корінні народи та інших супутні документи:

«У робочої групи було три завдання. Перше ‒ це напрацювання проєкту змін до розділу 10-го Конституції (щодо кримськотатарської національно-територіальної автономії ‒ КР), друге ‒ розробка законопроєкту про корінні народи України, третя ‒ розробка законопроєкту про статус кримськотатарського народу. Станом на літо 2018 року всі ці документи були завершені робочими підгрупами, зауважень ми не отримали, і зараз вони готові для подальшої роботи. Загалом вони у фінальній стадії готовності, тобто рівень експертного обговорення вже пройдений, і можна виходити на політичний рівень і громадське обговорення. Широке коло зацікавлених осіб уже розмірковуватимуть щодо доцільності та своєчасності цих законів, але вже не має бути сумнівів щодо виписаних там норм тощо».

Голова «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв вказує на проблему з українськими навчальними посібниками кримськотатарською.

Ескендер Барієв

– Я не можу сказати, що є якісь цілеспрямовані програми, але можу підтвердити, що в межах закону «Про освіту» був врахований фактор корінних народів. До 2014 року в Криму працювали спеціалізовані організації, вони намагалися відкривати школи з вивченням кримськотатарської мови та випускали підручники. Зараз у Генічеському районі відкриваються кримськотатарські класи, але мені здається, що в перспективі у нас будуть серйозні проблеми з підручниками. Потрібно цілеспрямовано займатися їхнім випуском для шкіл із поглибленим вивченням мови, згідно з державною програмою повернення та облаштування кримських татар. Далеко не для всіх класів були розроблені посібники. У цьому світлі необхідна робота лабораторій та інститутів із вивчення кримськотатарської мови.

Мавіє: «Немає мови – немає нації» (відео)

На думку Ескендера Барієва, на материковій частині України слід створити сприятливі умови для навчання кримськотатарською мовою, щоб кримські татари були зацікавлені приїжджати та отримувати цю освіту.

– Здебільшого кримські татари не зовсім володіють рідною мовою. Сьогодні ми бачимо велику загрозу кримськотатарській ідентичності, тому в межах різних проєктів працюємо в регіонах із внутрішньо переміщеними особами над тим, щоб вирішити цю проблему. До того ж ми розробляємо різні ідеї, щоб донести до українців факти не тільки про кримськотатарську мову, а й про історію корінного народу. Про ставлення української держави до цієї проблеми можна судити тільки за нормативними актами, ухваленими нею. Ми можемо говорити про те, що вже склалося позитивне розуміння щодо кримськотатарської мови, але в 2019 році змінилася влада, прийшли нові люди. Потрібно налагоджувати комунікації, пояснювати їм, що ця мова на межі зникнення, що для України дуже важливо вести державну політику для її збереження.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Читайте ще:

Путін прагне виправдати агресію Росії – світова преса