Народні депутати України запропонували голові комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександрові Мережку розглянути на своєму засіданні або комітетських слуханнях ситуацію з правами корінних народів Росії і її вплив на національну безпеку України. Звернення майже аналогічного змісту законотворці надіслали минулого тижня і на адресу міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
«Просимо Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва розглянути на своєму засіданні або комітетських слуханнях за участю представників МЗС, керівників українських делегацій у парламентських асамблеях, представників корінних народів РФ, неурядових організацій питання про ситуацію з правами корінних народів РФ, її вплив на національну безпеку України, стан реалізації заходів, передбачених Постановою «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації та на тимчасово окупованих нею територіях України», – пишуть депутати, які представляють різні партії.
Фрагмент листа українських парламентаріїв
Зовнішньополітичному відомству України депутати також пропонують активізувати кроки в згаданому напрямку.
«Публічно закликати Російську Федерацію припинити обмеження прав корінних народів, зокрема: штучне звуження сфер застосування мов корінних народів; заборону використання латинської графіки та законодавче насаджування абеток, створених на основі кирилиці; законодавчу заборону діяльності національних партій; закриття національних організацій і товариства; судове переслідування громадських активістів тощо», – йдеться в листі до МЗС України.
Міністру закордонних справ України народні обранці запропонували поінформувати про заходи, вжиті його відомством за наслідками розгляду цього звернення.
Під листом свої підписи поставили 13 депутатів.
Підписи українських парламентаріїв під зверненнями
Переслідування і залякування активістів національних рухів корінних народів, політика знищення полікультурності в Російській Федерації сприяє поширенню шовіністичних, імперіалістичних настроїв та войовничої риторики, що прямо загрожує не лише правам народів РФ, а національній безпеці України
2 роки тому – 30 травня 2019 року – Верховна Рада України ухвалила Постанову про звернення українського парламенту до міжнародних організацій і держав про становище корінних народів Росії.
Цим документом Верховна Рада засудила «систематичні і масові порушення Росією прав представників корінних народів в Російській Федерації».
У своєму зверненні до голови комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва Олександра Мережка народні депутати України нарікають на «невиправдано низький рівень уваги світової спільноти, в тому числі й України», до згаданої проблеми.
«На жаль, внаслідок невиправдано низького рівня уваги світової спільноти, у тому числі й України, до цієї проблеми, ситуація із дотримання прав корінних народів у Російській Федерації лише погіршилась, а безкарні репресії і асиміляційна політика Москви ще більше обмежили можливості корінних народів РФ відстоювати свою самобутність і суверенітет як чинники децентралізації й демократизації всередині РФ, обмеження авторитарних та імперіалістичних прагнень кремлівського режиму», – йдеться в документі.
У документі перераховуються конкретні приклади переслідування національних активістів, що мали місце в Росії після ухвалення Верховною Радою постанови.
Українські законодавці згадують судове переслідування уфимської пенсіонерки Ільміри Бікбаєвої за, як стверджує російська влада, «фінансування екстремістської діяльності» відомого башкирського політика і публіциста Айрата Дільмухаметова.
Айрат Дільмухаметов
Він у серпні 2020-го був засуджений Центральним окружним військовим судом у Самарі до дев’яти років позбавлення волі за звинуваченням у «закликах до порушення територіальної цілісності РФ», «пропаганді тероризму», «публічних закликах до здійснення екстремістської діяльності» та її «фінансуванні». Провини він не визнав. Апеляційний військовий суд РФ, який базується в місті Власиха в Підмосков'ї, залишив у грудні минулого року вирок без змін.
Депутати також нагадали про кейс громадської діячки Рамілі Саїтової.
«Башкортостан. Листопад 2020 р. Башкирська громадська діячка Раміля Саїтова, відома своєю гострою критикою федерального центру, після низки невдалих спроб балотуватися до органів влади Башкортостану була затримана та взята під варту за «заклики до екстремістської діяльності в інтернеті». 20 березня 2021 року її перевели із СІЗО до психлікарні для проведення примусового обстеження», – зазначають парламентарії.
Раміля Саїтова
Причиною затримання Саїтової стало опубліковане на її ютуб-каналі відеозвернення, в якому вона закликала прихильників «знести всі хрести на Уралі» і вимагала від вірмен звлишити територію Башкортостану до кінця 2020 року.
Українські депутати також написали про випадки переслідування активістів у Татарстані.
«У січні 2020 року був узятий під варту Карім Ямадаєв, татарський блогер з міста Яр Чалли, який знімав сатиричний серіал «Суддя Гремм», у якому висміював і критикував російську владу. Чоловік провів у СІЗО більше року, вийшов на волю лише у січні 2021-го після рішення суду про сплату штрафу в розмірі 510 тисяч рублів за «заклики до тероризму і образу представників влади», – пояснили парламентарі.
Каріма Ямадаєва звинувачували у виправданні тероризму (ч.2 ст.205.2 КК РФ) і образі влади (ст.319 КК РФ). Наприкінці грудня 2019 року Ямадаєв опублікував першу серію веб-серіалу «Суддя Гремм», в якому якийсь суддя обирає міру покарання для Володимира Путіна, Дмитра Пєскова та Ігоря Сечина, після чого виконує це покарання.
Скріншот сцени веб-серіалу «Суддя Гремм»
Сам Ямадаєв під час слідства і суду неодноразово заявляв, що зняв відео, щоб швидко розвинути блог, набрати переглядів і монетизувати аккаунт. Проте, під час слідства і суду він перебував під арештом. Ямадаєв пробув у СІЗО з січня 2020 року по березень 2021-го.
Держзвинувачення вимагало «посадити» його на 6 років і 7 місяців. Суд призначив йому штраф і звільнив у залі засідань.
Депутати Верховної Ради України описали і історію судового переслідування татарської письменниці Фаузії Байрамової.
«Татарстан. 30 березня 2021 року в помешканні відомої татарської письменниці Фаузії Байрамової відбувся обшук у кримінальній справі, порушеній після виступу Байрамової на акції «Хәтер көне» (тат. «День пам’яті»), яка відбувається щороку в жовтні у Казані. Акція присвячена вшануванню пам’яті захисників Казані, полеглих у боях з військами Івана Грозного. Також Фаузія Байрамова відома своєю публічною підтримкою територіальною цілісності України в 2014 році», – констатували законодавці.
Фаузія Байрамова
Підписанти перерахували й інші приклади переслідування національних активістів у Росії.
«Ці приклади можна продовжувати. Переслідування і залякування активістів національних рухів корінних народів, політика знищення полікультурності в Російській Федерації сприяє поширенню шовіністичних, імперіалістичних настроїв та войовничої риторики, що прямо загрожує не лише правам народів РФ, а національній безпеці України», – резюмували вони.
Мовна асиміляція
На жаль, внаслідок невиправдано низького рівня уваги світової спільноти, у тому числі й України, до цієї проблеми, ситуація із дотримання прав корінних народів у Російській Федерації лише погіршилась
Заяви українських законодавців про мовну асиміляцію підтверджує статистика російської влади. Так, за останніми переписами населення РФ, мови Росії здебільшого показують негативну динаміку за кількістю носіїв, а з недавніх пір, як відомо, Москва по суті звела держмови республік до розряду факультативних.
Влітку 2018 року в Росії Держдума закріпила добровільність вивчення рідних мов. Відповідні поправки були схвалені у федеральний закон «Про освіту».
Після заяви президента Росії Володимира Путіна про неприпустимість примусу вивчати нерідні мови, державні мови національних республік федерації, крім російської, перестали бути частиною обов’язкової шкільної програми. Це викликало хвилювання в низці республік Поволжя: представники татарської, башкирської, чуваської спільнот вимагали відстояти обов’язкове викладання їхніх мов, тому що в іншому випадку, на їхню думку, зникнення мов народів РФ може прискоритися.
Результати Всеросійських переписів 2002 і 2010 років показали, що за 8 років кількість людей, які володіють удмуртською, скоротилася на 30%: від 463-х тисяч людей до 324-х тисяч. Аналогічна картина спостерігається і з іншими мовами.
Міжнародна критика російської нацполітики
Тим часом, Росію за перегини в нацполітиці засуджують не тільки в Україні.
У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти висловили стурбованість «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».
Раніше Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Ламберто Заньєр в інтерв’ю регіональному проєкту Татарської служби Радіо Свобода «Idel.Реаліі» заявив , що за його інформацією, можливості отримання доступу до вивчення своєї мовної культури в татар у Татарстані залишаються досить обмеженими, хоча татарська також є державною мовою Татарстану. Міжнародного чиновника «здивувало», що ЗНО в Татарстані здають лише російською мовою.
На початку березня 2019 року «Idel.Реаліі» розповіли про доповідь Європейської комісії проти расизму та нетерпимості, яка опублікувала аналіз щодо Росії за період з 2013 по червень 2018 років. У документі Росію, крім іншого, розкритикували за часті випадки прояву расизму і політично мотивовані посадки мусульман на тривалі терміни. Росія не погодилася з висновками авторів доповіді.
Розширена версія статті в оригіналі на сайті «Idel.Реаліі»
ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ: «Росія закінчується там, де закінчується російська мова». Але не для нинішньої влади України?